graywolf's lair

Inhuman being's diary…

Сьогоднішнє…

| 0 comments

Приперся нещодавно з тренування. Втомився як собака. Все-таки повне 3-годинне тренування у вихідний відрізняється від 1.5-годинних в будень. Та й сьогодні найбільше за останній час нас ганяли учікомі-гейко. З моєю фговою витривалістю (почати знову вранці бігати, чи що? ^_^ але холодно ж) в нормальному темпі я витримував в кращому випадку хвилину-півтори першого підходу. А на п’ятому ноги мене геть не слухались і я вже скоріше просто ходив. Зараз читаю теорію: Отношение к дзи-гейко. Часть 1, лежу в кріслі і чую як лапи просто деревеніють. Завтра, схоже, йтиму на роботу як інвалід. Коли ми, екс-новачки, закінчили учікомі-гейко, а семпаї в богу (обладунках) почали практикуватись какарі-гейко, то ми стали навчати новачків, що прийшли в цьому місяці. Чорт, робота тренера – це справжній жах. Я і сам ще новачок – сам всього не розумію, а тут вже людям треба пояснювати як робити те чи інше, вказувати на помилки. Кароч, сьогодні “сенсей” з мене вийшов жахливий.

Вчора вийшов EP “Lost in Space” від Авантазії. Сьогодні скачав та залив на torrents.net.ua. До речі, перший качальщик з’явився менш ніж за хвилину після того, як я зарелізив 😀 Сам зараз слухаю… Враження так собі. Сама жирнюча пісня – “Promised Land” – звучить наче Rage. Що музика, що вокал. Красиво, по-важкому мелодійно і потужно. Я навіть на всяк випадок перевірив чи то не Піві Вагнер часом в ній задіяний. np: “The Story Ain’t Over” чомусь місцями мені нагадала старий такий гурт “Smokie” Кріса Нормана, але з симфонічними вставками. Небагато, мабуть, хто про них знає, а у 70-ті вони були досить відомі. Інші пісеньки набагато більш попсуваті 🙁 “Scary Eyes” та “In My Defence” нагадують Авантазію з The Metal Opera, але… звучить це вже геть не свіжо, а тому особливого захоплення не викликають. Кароч, EP вийшов на трійочку, ІМХО.

Продивився 5 серій Bamboo Blade. Ну, міцний середнячок. Гарна комедія з антуражем кендо. І хоча сюжет нічим особливим не відрізняється епізоди, де Тама-чан розповідала основи аші-сабакі (англійською перекладають як footwork, а українскьою мабуть буде щось типу: техніка пересування ніг), то я за допомогою пауз коротенькими порціями ковтав і запам’ятовував 🙂 До речі, я не зміг втриматись від того, щоб не почати переклад, тому сьогодні до півночі сподіваюсь викладу переклад першої серії – чорновий варіант вже є, залишилось запихнути його назад в ass-формат з якого я їх видряпав для быльш зручної обробки. Переклад я роблю швидко (а тому можуть бути ляпи) – раз, зі своїм вільним і своєрідним ^_^’ трактуванням фраз (правки прийматимуться на рівні порад, але не факт, що я дослухатимусь) – два, а також на відміну від англомовної версії я не буду перекладати не лише назви ударів, а і усі терміни (ashi-sabaki/footwork – типовий приклад), але замість того буду скориставшись фічами ass-сабів робити по аналогії з рідними нотатками свої, які пояснюватимуть що воно таке. Але самі назви залишу, щоб зберегти атмосферу тренування кендо по можливості таким як я його бачу.

А ще мої лапи третій день помирають в нещодавно придбаних мартінсах. Я знав, що перший тиждень, а то і два в них буде ходити м’яко кажучи неприємно, але не настільки ж… Можливо я погано пригадую, але в бєрцах з Десни наче і то легше було. Хоча права лапа вже майже нормально себе почуває, а от лва із-за страшенного мозоля не дуже. Мабуть на пару днів зроблю перерву – залікую мозолі, а потім вже продовжу їх розтоптувати далі. Зате виглядають симпотишно ^_^ і в них ходиш як в танку їздиш. А ще я подумав, що я деяких нефорів геть не розумію. Мені в них трохи спекотно навіть при -1, а люди примудряються носити стіли в місті при +20, а то і вище O_o Фігєю…

Ніби всьо, вибалакався. Тепер треба напитись чаю і сісти доробити першу серію Бамбукового клинка.

P.S. Ледь не забув маленьку приємну деталь: Wireless Mouse без зайвих питань запрацювала під Linux’ом. Няяя… ^_^

Залишити відповідь

Required fields are marked *.