graywolf's lair

Inhuman being's diary…

In The Name of the King: A Dungeon Siege Tale

| 3 Comments

Взагалі-то сьогодні у мене день був присвячений відсипанню після енерговитратних вихідних та заповненню обхідного листа (нарешті я сказав остаточне “прощавай!” гуртожитку: виписався та отримав штамп в обхідний). Але вранці подзовнив Вітьок – щось йому в голову стукнуло піти на сабж і, схоже, щоб не нудно було вирішив витягнути ще когось, наприклад мене. Чесно кажучи до дзвінка я взагалі не знав про існування цього фільму, але вирішив таки сходити – все одно на вечір ніяких планів не було. На сеанс ледь встигнув і змушений був висидіти 150 хвилин… А вердикт: фільм – лайно. Не сподобалось практично все: сюжет – нудятина і маячня, гра акторів – здавалось, що знаходишся в якомусь шкільному театрі (це при такому-то зірковому складі!), спецефекти – хлопці, схаменіться, на дворі майже 2008(!!!), а бійки (а їх там було багатенько) в “300 спартанцях” зняті і то набагато краще й видовищніше, масовка теж не радувала – якась сонна і нечисельна була. Не фільм, а самий натуральний непотріб. Зате дуже порадували титри. Вгадайте, що було саундтреком до них? Blind Guardian’івська балада “Skalds and Shadows” з нового альбому. Я йшов з залу наспівуючи її… 🙂
Радий лише, що все ж попатякали трохи з Вітьком про фотики там та про всяке різне по дорозі, а фільм – то скоріше так – був привід з другом зустрітись 🙂

3 Comments

  1. Pingback: Vexille. Враження. » The Lair of Graywolf

  2. Вообще-то это фильм по игре “Осада подземелья”(Dungeon Siege), снятый самым худшим режиссером всех времен и народов – Уве Боллом. Отсюдова и не странно, что фильм не понравился 🙂

  3. Да, я потом позже уже об этом прочитал. Впрочем, зато это было абсолбтно непредвзятое мнение 🙂

Залишити відповідь

Required fields are marked *.