щось подібне спостерігається, коли люди говорять про політиків при владі – вони їх підземно ненавидять, і зачасту не можуть пояснити в словах, за що власне? (а коли такі слова знаходять – починають роздувати такі другорядні зазвичай “причини” до неможливості).

і оцей “сморід” виникає через грубо кажучи заздрість. люди заздрять політикам і хочуть посісти і собі їхнє місце, але не зізнаються собі у цьому, тому шукають другорядних “причин” і пояснень своїй “просто нелюбові”. так от – по-моєму з майкрософтом те саме. вони як політики при владі у IT-світі. і всі їх ненавидять не просто через якісь об”єктивні причини (які завжди є), але ще і “просто так”, “щоб, гади, не вилазили”…

невже, коли мова заходить про майкрософт, ти ніколи не відчував такого “сморіду”, непоясненного неприязного відношення, просто по дефолту – “не люблю і все”? от про це і мова – так само підспудно люди не люблять все, що має владу (тому що заздрять), і це головна причина “поганої ментальності” майрософта (а не якісь їхні помилки у коді і т.д.).

(до речі, коли люди хвалять майкрософт, я теж наїжджаю на нього по страшній силі )

Чорт, а у мене якась дивна манера ведення суперечок з подібних питань Коли спілкуюсь із затятими лінуксоїдами – часто захищаю Майкрософт від необгрунтованих нападів, а з прибічниками – навпаки нападаю ))

А щодо “ахінічності “народної мудрості”” я з тобою згоден на 100%

тому що якщо подумати, все якраз навпаки, і діалог постійно призводить до взаємної зміни сторонами “своєї думки”, і ця гнучкість якраз і є благом (обстоювати свою думку, звичайно, здорово – але це аж ніяк не означає “лишатися при своїй думці”)

у власній зацікавленості нічого поганого і нема – погано, коли її не помічаєш і вважаєш, що все так об”єктивно і є (коли воно не так). і невдоволення від майкрософт на 50% щонайменше базується на такому “непомічанні власної зацікавленості” (і як люди цього не помічають?.. скільки ж можна повторювати одну і ту саму волинку “майкрософт поганий, поганий, поганий” перш ніж помітиш, що може, справа тут не в майкрософті зовсім?)

Просто мені більше подобаються відкриття стрибками, аніж планомірні (це особисте, мабуть). І не бачу поганого у власній зацікавленості. Як там казалось в “Дощі”: “If the searcher reaches his objective it becomes a mere object”. Тому переслідування мені більше подобається, аніж спроби втриматись на верхівці.

але ясна річ, боротьба за існування, конкуренція теж має місце і призводить до скачкоподібних зрушень.

я просто кажу що це 50-50, і нема в монополії 90% зла, як всі ви намагаєтесь це подати (не помічаючи власної зацікавленості, тобто задіяності в конкуренцію (от ти де працюєш, до речі?.. ))