але через пару років юзання (а у кого швидше) – приходить еволюція. от візуалізацією цього моменту – еволюції до інтерактивного користування інтернетом – і є веб-2. першими паростками були пошта-форуми, потім блоги; ну а тепер – усі ці служби, які ти згадував.

Я про еволюцію теж хотів написати… Про форуми, блоги та вікі. Та про прихід епохи не лише просто інтерактивного, “read/write web”, коли користувачі самі стають творцями контенту, а не його споживачами. Є навіть чорновичок цього (власне, це мали бути перші два абзаци цього допису), але я передумав його публікувати. Принаймні зараз.

до речі, ти забув чи спеціально не згадав “об”єднавчий” клас сервісів – щось типу friendfeed, представників якого все більше і більше; люди хочуть не тільки самі писати щось, але і перевикористовувати уже написане іншими; тенденція така: усе, що є у вебі можна помітити і усім, що є у вебі можна поділитися (прокоментувати, знайти…) предметом твоєї творчості може бути і творчість інших. все взаємопов”зано і взаємоперетинається; і “об”єднавчі” служби типу френдфіда – це проявлення цього.

“Спеціально не згадав” – ближче. Тут описано лише власне соц. мережі. Насупним буде опис мікроблоггінгу (pownce, twitter та інші) та хостерів медіаконтенту (YouTube та йому подібні). І завершуватимуть цей огляд вже “об’єднавчі” сервіси: friendfeed, imnita, spokeo, тощо… ^_^

головна його відрізність – неінтерактивність (грубо кажучи). тобто що тобі показують – те ти і дивишся. за звичкою після телевізора, коли люди стикаються з інтернетом, що вони роблять (мінус порно)? – лазять по новинних сайтах, чи читають якісь “портали”, чи клікають на рекламі. тобто люди так звикли споживати, і що їм все вже розжовано, що їм і в голову перший час не приходить, що можна брати участь у інформаційному процесі.

але через пару років юзання (а у кого швидше) – приходить еволюція. от візуалізацією цього моменту – еволюції до інтерактивного користування інтернетом – і є веб-2. першими паростками були пошта-форуми, потім блоги; ну а тепер – усі ці служби, які ти згадував.

до речі, ти забув чи спеціально не згадав “об”єднавчий” клас сервісів – щось типу friendfeed, представників якого все більше і більше; люди хочуть не тільки самі писати щось, але і перевикористовувати уже написане іншими; тенденція така: усе, що є у вебі можна помітити і усім, що є у вебі можна поділитися (прокоментувати, знайти…) предметом твоєї творчості може бути і творчість інших. все взаємопов”зано і взаємоперетинається; і “об”єднавчі” служби типу френдфіда – це проявлення цього.