Вчора відбувся концерт, про який я вже писав трохи раніше. Сьогодні “Буду краток” (с) бо ще багато роботи, а я зараз сиджу на робочому місці.
Так от… Йшов я туди, власне кажучи, на Samael (правда чув раніше лише два їх перші альбоми), Tristania (знову ж таки в надії на старі речі) та Overkill (скачав буквально за пару тижнів до WRS і встиг прослухати лише 4-5 альбомів), але було цікаво послухати Enslaved також. Але про все по порядку…
На концерт я свідомо йшов з великим запізненням (приперся вже за четверту годину, а увійшов до зали взагалі майже в п’ять) спеціально, щоб не гвалтувати свої вуха першими двома командами, але тим не менш все одно застав другу – “Devilish Impressions“. І, чесно кажучи, команда справила на диво приємне враження. Хоч я подібний блек і не люблю, але хлопці (і дівчинка на клавішах 
) дійсно непогано грали. Можна було б і весь сет відслухати спокійно.
Далі на сцену вийшли Enslaved. Одразу зауважу, що лаштували апаратуру гурти (окрім Оверкілу) досить швидко – на все про все 30 хвилин плюс-мінус п’ять. Енслейвд, в принципі, зіграли очікувано непогано, але все ж в записі вони мені подобаються більше.
Samael. Після Оверкілу однозначно боги вчорашнього вечора. Не знаю як там їх творчість в записі, але вживу це було супер – потужно, мелодійно, драйвово. Навіть на відміну від попередніх груп було трохи шоу: барабанщик-клавішник, який то за клавішами постійно підстрибував, то дуже натхненно грав ударній установці. Правда із-за цього всього основна ударна партія була фанерою. Але то пофіг. Вокаліст теж приодівся в якісь червно-чорні шмотки, чим мені постійно нагадував головного героя Готики 2 у формі магів вогню 
Коротше кажучи, Самаель рулили.
Tristania. Один жах та розчарування. По перше музика вживу була не дуже, але це не найстрашніше – коли їх нова вокалістка відкрила рота хотілось щільно забити свої вуха ватою. Це був жах. Плюс її поведінка на сцені мені нагадала стриптизерш з новорічного корпоративу на роботі. Така вульгарщина… Фе. Одна з цитат на Фростері її дуже точно характеризує: “извивающееся шалаво, не умеющая петь ВАПЩЕ“. Та і грали свої останні речі здебільшого. І я дуже-дуже радий, що Evenfall вони все ж не зіграли, бо спаскудити одну з найкращих своїх пісень цимим воплями… Та ну нафік…
Overkill. Оверкілл – папіки. Після снодійного у вигляді Трістанії, на якій люд розлігся в кріслах і дрімав собі, вони на першій же пісні попідривали людей на ноги. На Оверкілл здалося, ніби потрапив на 20 років назад: прикид (кучерявий вокаліст – один в один ніби з фоток хард-рок та хеві-метал гуртів того часу) і характерна поведінка на сцені. Раніше я подібне бачив лише на старих записах та фотках. А тут ось вам: вживу. Ну і грали теж класно: карколомно швидкі та потужні рифи… Але як Попелюшці довелося після третьої пісні руки в ноги та топати на зупинку, аби встигнути дохати до метро… Отаке.
Тож загалом виступом задоволений. До звуку претензій нема (правда цього разу ми стояли в парі метрів від пульту 
), а от до часу та затримок є. Йопт, коли Global Promotion нарешті навчиться закінчувати концерти об 11 веочра?!? 
Але все одно організація набагато краща ніж миулих разів була. Це не може не радувати.
UPD: кажуть, що в затримці про яку в абзаці вище вини GP немає, так що мої вибачення…