Archive for April, 2008
Dark Tranquillity
Трохи затягнув я з рецензією на концерт… Цього разу вона буде аніскілечки не об’єктивною, оскільки моральний стан в якому я перся на той концерт відрізнявся від звичайного. Я завжди чекаю подібних виступів з нентерпінням, ледь не рахуючи секунди (адже DT – один з найулюбленіших моїх гуртів), але цього разу, я ледь не проґавив його взагалі. Дякувати, що мені в день виступу поздвонили друзі і спитали о котрій ми збираємося. Я спочатку не зрозумів якого дідька я взагалі мав десь збиратись, але потім таки згадав. На виступ йшов теж геть без натхенення – сам по дорозі дивувався своїй абсолютній апатії. Причому сам не знаю чого так. Може із-за останнього тижня на роботі. Знаєте народну мудрість, що три переїзди прирівнюються до однієї пожежі? Ну от як на мене, то навіть одного вистачить: тижневий хаос на роботі якимось чином вплинув і на позаробоче життя: багато чого хотілось зробити, але в результаті ні на що не вистачало часу. Але по вернемося до наших баранів…
Read the rest of this entry »
“напилася я п’яна…” (c) :)
Бо сьогодні святкували на роботі мій минулий ДР, минулий ДР нашого QE Макса та минулий ДР ще одного хлопця з іншого відділу. Весело було… Взагалі у нас цей тиждень на роботі дуже весело: переїзд, локальна мережа (про інтернет навіть не кажу) не працює, відповідно і система контролю версій – теж (а без неї фактично нема роботи – хоча я сьогодні єдиний, мабуть, з усього відділу розробки ПЗ, кому довелось хоч і менше годинки але все ж попрацювати 
), ну і відповідно ніхто не працює: сьогодні ми в новому офісі і в “футбола” (образно: просто м’ячика поиналим) пограли, і я ще всякою фігнею страждали – це поки що основний плюс переїзду в цей “зажопінск”, як у нас прозвали місцину в якій ми наразі працюємо із-за складності добирання туди громадським транспортом 
А ще мені і нашому QE сьогодні подарували коврика для миші з цицьками (розмір малуватий, але пружні такі – ня… завтра нафоткаю і це і взагалі наше нове місцерозташування, якщо фотика не забуду на роботу взяти) плюс мені ще цифрову фоторамку для фото (мріяв про таке ще з минулого року, коли побачив це якось в магазині, але фіг би сам взяв собі такий девайс). Так що із завтрішнього дня буду тепер хизуватись своїми кадрами…
P.S. Думаю і завтра роботи не буде – у нас після сьогодні залишилось ще майже півтора ящика Старопрамена
Редизайн
Сьогодні практично цілий день займався редизайном блогу. Намучився з цим CSS’ом по саме не можу поки добився прийнятного вигляду… і то ще роботи вистачатиме – коментарі причесати, а то там зараз справжній хаос твориться, і купу всяких дрібниць до ладу довести (поки навіть не впевнений, що ніякі плагіни не відпали). Тож поки що все має ось такий вигляд: graywolf.org.ua. Впродовж тижня потроху доб’ю дизайн та звершу реструктуризацію, а на сьогодні харе… Тим паче мене uTorrent порадував щойно завантаженоб 3-ю серією Code Geass (класна таки у нього фіча автозавантаження торрентів з RSS’ок – ніяких рухів зі сторони користувача, а відео саме зливається на вінт).
Фото з ботанічного саду
Збирався вибратись в ботанічний сад вже давно і сьогодні майже спонтанно туди поїхав. Давно я вже не балувався зі своїм фотиком – всю осінь він пробув в гарантійному ремонті, а зимні пейзажі у мене не дуже виходять, тому більшу частину часу лежав без діла. Спеціально нікого не запрошував в компанію – інколи у мене буває таке собі перенасичення спілкуванням, чи що, і мені хочеться полазити самому – привести думки до ладу. Коротше кажучи, ось декілька оброблених результатів мого фотополювання:
Можна також подивитись це все у вигляді слайдшоу.
А ще я сьогодні буду займатись редизайном та реструктуризацією свого основного блогу – знайшов прикольну темку для Вордпресу, але її треба ще причесати та ововчити Плюс думаю прислухатись до деяких порад про-блоггерів по структурі (хоч мну і далеко не pro, але все ж хочеться виглядати солідно ). Тому graywolf.org.ua деякий час доступним не буде…
P.S. Ще згадалось. Фоткаю собі ж сьогодні тюльпани вже в кінці алеї, що веде від входу, нікого не чіпаю, тут краєм ока бачу, що на мене летить якась дівчина… В півметрі від мене спиняється і випалює щось типу “можно-вас-поцеловать-в-щьочку-я-друзьям-в-карти-проіграла”, я в процесі переварення змісту скоромовки встигаю лише промимрити “пжлста”, отримую чмок в неголену щоку, а дівчинка втікає до друзів. Навіть обличчя не встиг запам’ятати. Але що найцікавіше: сьогодні вранці у ванні роздумував дивлячись на бритву: “тааа… вчора голився, зі сторони майже не видно, а морду мацати мені сьогодні ніхто не буде”. Отаке. Примхи долі, блін.
Організаційне
Зробив декілька правок в блозі: невеличкий редизайн сайдбарів та перерозподіл статичних матеріалів. Останній, правда, ще не завершено – я ще думаю над тим як краще все зорганізувати.
Щодо власне дописів думаю поменше литдибрити та більше зосередитись на тематичних речах, які мене найбільше цікавлять: програмування, сучасний інтернет (web 2.0 і таке інше), фотографія, аніме, кінематограф, музика. Будуть і свої речі, але з’являтимуться і переклади. Коротше кажчуи, нічого принципово нового, але просто цього буде тепер більше 
Твіттер визволяє людину з в’язниці
В моєму дописі про платформи для мікроблоггінгу я вже згадував лідера цього сервісу: Twitter. І в той час як на теренах колишнього СРСР мікроблоггінг [поки що] не прижився, на Заході він став вже стає настільки поширеним, що переростає в таку само проблему витрати часу як і Facebook. Але пов’язані з Твіттером і деякі цікаві новини, про про одну з яких я і хочу розповісти. Одна з його основних фіч, яка вирізняє його з-поміж конкурентів, – можливість роботи по мобільному телефону за допомогою SMS-повідомлень (чим і пояснюється обмеження на 140 символів в повідомленні): як отримання “твітів” від людей за стрічкою яких ви слідкуєте (“following” в термінології твіттера, а ті хто слідкують за вами – відповідно ваші “followers”, типу “послідовники” – пафосно, ага ) так і постинг власних.
Так от, 10 квітня цього року випускник факультету журналістики університету Берклі, Джеймс Карл Бак (James Karl Buck) був безцеремонно заарештований у Єгипті за фотографування демонстрації. Але він встиг за допомогою мобільного відправити повідомлення “Arrested” (“Заарештований”), яке прочитали 38 його follower’ів і які одразу сповістили його ВУЗ, посольство США та значну кількість різноманітних ЗМІ. Наступного дня з’явилось наступне повідомлення від Бака “Alive and ok. Still in jail” (“Живий та цілий. Все ще у в’язниці.”), а вже через деякий час його звільнили… Дивно, правда, що правоохоронці мобілу в нього не забрали, але все ж… Отаке буває. Web 2.0 спішить на допомогу.
Оригінал новини на TechCrunch.
Інтернет-параноїкам присвячується :)
Сьогодні надибав на старе xkcd’шне. Треба буде його яксоь перекласти, але поки що оригінал:
(c) xkcd
Google AdSence кинули ложку меду в бочку дьогтю
Знову банківське… Сьогодні вранці не міг поповнити рахунок на мобілі через Портмоне. Матюкалось, що мій банк (“Приватбанк”) заблокував реціпієнта. Згодом на роботі таки вдалося… і буквально через пару хвилин після того прийшло повідомлення від Портмоне, але найцікавіше не саме повідомлення, а контекстна реклама, яку Гугл туди вставив. Я був в істериці – так в точку все Не міг не зробити скріншот:
Рідне місто
Сьогодні вранці ходив в ЖЕК з батьками по справах. На всяк випадок прихопив з собою фотик – я з минулого року на нього нічого окрім п’янок, здається, і не фоткав Геть забув вже як це воно, тому по дорозі туди кляцав. Ось ніби щось більш-менш нормальне вийшло.
На фотці: масив Леваневського. Це щось типу Білоцерківського спального району Там за деревом видно стеллу – то порівняно нещодавно поставили в пам’ять про Чорнобильську трагедію, бо ще 2-3 тому там нічого не було.
Таке собі…
Підходить до кінця література, яку я взяв з собою почитати додому. Власне кажучи, це те чим я займаюсь весь останній місяць до роботи, після роботи і на вихідних – галопом ліквідую свою безграмотність по купі фронтів. Я навіть перед страшними екзаменами в універі ніколи так не ботанив як зараз. А взагалі, якби не студентська звичка робити все в останній момент, то зараз не прийшлось би дивитись як весна швидко пролітає повз тебе. А все, чорт забирай, нове призначення на роботі (ні, насправді я не жаліюся 
). Мну вже півтора місяці як “senior developer”. Щоправда це не за якісь там особливі заслуги, а просто варіантів не було. І в мене вперше за багато років з’явилася жага до змагання та перемог (до речі, впевнений, що не в останню чергу завдяки кендо, але то геть інша історія…). Ну, в тому сенсі, що я тепер буду відстоювати свою посаду пазурами та іклами. Та для того треба спочатку підігнати свої знання до рівня адекватного ведучом розробнику, бо у мене практичні навички є, а от теорія шкутильгає на обидві ноги. А мені тепер треба і розробляти нормальні архітектурні рішення, і відповідати на питання інших девелоперів та давати їм поради, вести технічні співбесіди (перша моя – це був кошмар, я геть не знав що питати 
).
Сьогодні от тепер думаю – продовжити читати Дж. Ріхтера з компа (хоч я цього страшенно не люблю) чи влаштувати нарешті собі відпочинок – я давно хотів вибратись в наш білоцерківський парк “Олександрію” пофоткати. Мабуть таки в парк, бо за останній майже місяць я лише два дні не займася робочими чи колоробочими справами у свій вільний час – коли у друзів дні народження були. Але то сумнівний відпочинок, бо останнім часом ніякого задоволення від алкоголю (окрім пива хіба що ) я не отримую.
P.S. Пардон за литдибр вище, але це запис радше собі на пам’ять, аніж для когось.