graywolf's lair

Inhuman being's diary…

Похід в Крим (травень 2008). Дні другий та третій. Фотозвіт.

| 3 Comments

Другий день у нас, в принципі видавався халявним, оскільки перепадів висот впродовж цілого дня не планувалося – ми мали облазити печери на плато, а потім спутистись трохи з нього на його північному заході на ночівлю. Оскільки за перший день ми зекономили добрячих дві години, то вирішили полазити по печерах від душі. Чесно кажучи, я не великий фанат лазяння в усі не попадя дірки в скелях та ще й мої легені не дуже полюбляють сире повітря, тому для мене це насправді був найнудніший день за весь похід і я зазвичай просто йшов за групою… Із-за того, що ми не продумали план відвідин печер та не знали їх місцерозташування, налазились ми дуууже багато, а розумом осягнути цей “маршрут” неможливо… Але облазили, мабуть, всі печери, що там були, окрім платних (Мамонтової та Мраморної). На стоянку потрапили вже близько сьомої вечора. Із-за контрукції джерела там виявилось достатньо води навіть щоб трохи попрасувати деякі речі.



Generated by Flickr Album Maker

Фото другого дня у вигляді слайдшоу.

На третій день ми від річки піднялися знову на плато та незадовго після обіді взяли найвищу гору масиву Чатир-Даг: Еклізі-Бурун. Там знайшли послання в бутилці з-під вина, залишену кимось з попередніх туристів. Текст було сфоткано, деталі – на фотографіях 😉 Після того ми спускались з плато вних до долини річки Альми. З самої гори спустились більш-менш нормально, хоча по сипучому гравію спускатись було страшнувато… Благо, що хоч дощу не було і він був сухий. А от потім по лісі налазились… Це капець якийсь. Коли йшли в гущавині лісу бачили замлю пориту дикими кабанами. Враховуючи скільки їх там накопано – це дивно як ми їх не зустріли… До Альми з горем пополам дібрались вже досить пізно. Там прикольна переправа по дереву була… Потім ще деякий час витратили на пошук місця для стоянки, але все-таки хоч і впритик, але встигли розбити намети та розвести вогнище ще до сутніок. Бахнувши вже близько 11-ї вечора коньячку ми з Джоллі ще до 12-ї ночі тихенько (а може і не дуже 😀 ) наспівували пісні Крематорію (“Маленькую девочку”, “Мусорный ветер”, “Клубнику со льдом” і ще багато всякого), пригадали Blind Guardian (само собою, “The Bards Song” та з горем пополам “And Then There Was Silence”) і ще щось, але вже не пам’ятаю що. Коротше кажучи, день видався класний.



Generated by Flickr Album Maker

Фото третього дня у вигляді слайдшоу

3 Comments

  1. ги… спочатку я прочитав “да чтобы мы поднялись сюда еще!..” – в смислі “та щоб ми колись ще сюди піднялись!..” (“тут же ніфіга нема? о__О”, “і нафіга ми сюди дерлися?!”)… потім зрозумів оригінальний смисл… 😎

  2. Судячи з фото та тексу я був на тому ж маршруті спуску з гори на другому курсі, коли ходив в турклуб. Це були незабутні травневі свята.

  3. 2minus-one: ги-ги 🙂

    2Finve: шкода, що не зміг з нами піти. Був би в нас провідником… B)

Залишити відповідь

Required fields are marked *.