Archive for August, 2008
Цікава новина від Brainbench
Щойно отримав листа від Brainbench в якому повідомляється про 85% знижку на річну підписку (annual subscription) на їх тести. Тобто рік фактично необмеженого (єдине, що не можна - це отримати від них друкований сертифікат) користування їх тестами коштуватиме лише 30$. Як на мене, то це майже халява 
Пропозиція діє до 15-го вересня і для обмеженої кількості країн: Латвія, Литва, Малайзія, Пакістан, Румунія, Росія, Україна, Узбекістан, В’єтнам. Більш детально можна дізнатись на їх сторінці присвяченій цій акції.
Думаю на початку вересня, як отримаю зарплатню скористаюся можливістю. Все-таки, багато київських роботодавців практикують Brainbench-тести як елемент оцінки при прийомі на роботу, та й самому цікаво буде періодично оцінювати свої знання.
Про фоторушниці…
Нарешті, це сталося. Як і пророчили на DPreview в серпні місяці Nikon нарешті анонсувало випуск нової моделі фотокамери в сегменті потужних любительських дзеркалок, а саме Nikon D90. Попускав слюні на саму новинку, а там є на що: новий двигунчик обробки зображень (Exceed), якась нова технологія в автофокусуванні (3D Tracking AF), активний режим D-lighting (раніше це була післяобробка), Live View (тобто цю дзеркалку можна юзати як звичайну мильничку, користуючись LCD-дисплеєм як видошукачем), і нарешті це перша дзеркалка, яка може знімати відео (та ще й HDTV).
І в той же час тихенько радію в очікуванні стрімкого зниження цін на його попередника: Nikon D80. Останній я вже давно собі пригледів, але ціна на українському ринку в районі 900$ за “тушку” (камеру без об’єктива в комплекті) - це потужний стримуючий фактор для любителя. Причому за останні місяць-півтора ціни і так вже солідно впали: на eBay можна купити солідний комплект (звісно, з досить посередніми об’єктивами) менш ніж за 850$. Звісно, жителю України це обійдеться дорожче, бо разом з доставкою (не знаю скільки в Україну, але в країни ЄС від 70$ до 135$) та розтаможкою (30% на залишок від вартості покупки, що перевищує 200 EUR) виллється в усі 1100$, а це вельми дорого. Чекаю, коли загальна вартість впаде хоча б до 800$ 
Про брехню
Прочитав от щойно івирішив поділитись цікавим ессе Пола Грехема: “Брехня яку ми говоримо дітям”.
Робоче і не тільки…
Нарешті скоро кінець цього дурного двотижневого робочого тижня. Двотижневого, бо останні вихідні я провів на роботі намагаючись встигнути доробити одну високопріорітетну задачу до закінчення scrum-спрінта (у нас використовується модифікована Scrum-методологія). І, що найприкріше, не встиг-таки 
Минулий тиждень взагалі дурний був: в другій його половині були і десятигодинні робочі дні, і сон по п’ять годин, і розвалюючася голова після повернення ввечері додому. Бррр… Називається, вийшов на минулому тижні з відпустки. 
Але це з мінусів… З плюсів - те що загалом перепрацьовуючи впродовж тижня я вже назбирав майже два зайвих вихідних посеред тижня - тепер можна вільно виділити день на те щоб віднести в сервісний центр ноута (поставити ще гіг пам’яті, почистити від пилу та замінити аккумулятор, бо 10-15 хвилин від “батарейки” то навіть не смішно), заскочити в банк поповнити депозит, поїхати в обчислювальний центр Університету та заплатити нарешті Анрі за домен, купити квитки на Within Temptation або Pink Floyd (досі вагаюся: синиця в руці чи журавель в небі ) ну і нарешті вибратись на тренування, бо інколи ввечері заходжу на “контакт” та читаю нотатки-коментарі тренувань Хірокі-сенсея з критикою чи похвалами і заздрю тим, кого вони стосуються, бо мене в тому списку нема вже третій тиждень… 
Але повернемося до плюсів. Крім зайвого вихідного, стільки практики в дизайні архітектури та дізнався про деякі нові прикольні плюсові хаки (про один з них може навіть сьогодна напишу). За минулий та останній перед відпусткою тижні з точки зору отриманого досвіду можна сміливо прирівняти цілому місяцю, якщо не більше, роботи яка зазвичай була раніше (звісно, не в останню чергу завдяки тому, що я зараз по дорозі на роботу активно читаю профлітературу). На цьому ж тижні багато нудної рутинної роботи: фікс багів, деякі мінорні фічі та найогидніше: редизайн GUI 
І одне завдання знову таки не встигнемо доробити. А шкода… Бо реквестор - така приємна україномовна дівчинка У нас це рідкість (україномовність тобто). А ще цей та наступний тиждень в мене невелика тімлідська практика: наш у відпусці і ми з нашим QE зараз ділимо його обов’язки (я - технічні, а QE - адміністративні). Теж не завадить…
Обидва тижні в топі прослуховувань Draconian. Як не як, а скоро буду “ментеляти” стриженим хаєром та наспівувати улюблені пісеньки 
:
Show me heaven, show me guilt… embrace the pain
We must suffer to realize, we must despair again and again
No longer our knees we shall bend, no longer fold our frozen hands
We long for the darkness, our flames still burn for mother night…
Behold us now, as we cry, soon to die… to rise again
Чотири з половиною години до кінця мого робочого дня і затягнувшогося тижня… Yoshi!
Інтернет початку XXI сторіччя. Lifestreaming або соціальні агрегатори
Те, про що піде мова сьогодні, являється однією з найсмачніших інтернет-новинок, які принесли останні роки. Хоча, звісно, ці сервіси не з’явилися б не будь всих попередніх, які я вже згадував в рамках цього циклу статей: мікро- та звичайних блогів, соціальних мереж, соціальних новин, контент-хостерів, тощо. Зате вони ставлять зручність користування цим всим на інший рівень і відкривають деякі нові можливості. Ідея соціальних агрегаторів проста: вони збирають інформацію про вашу активність в мережі та подають її одним змішаним потоком. З’явилася вона порівняно недавно, коли у вжиток увійшло поняття “мережевої втоми” (“network fatigue”), одним з елементів якої вважається необхідність реєструватись на та відвідувати купу сайтів для того, щоб відстежувати, що роблять або чим цікавляться ваші “друзі” (в лапках, бо мається на увазі в мережевому сенсі) на різних сайтах та мережах. Тобто поясню на прикладі: ваш друг публікує фотки за допомогою Google Picasa, розшарює новини через Google Reader, пише щось в персональний блог, користується мікроблоггінгом і т.д., і т.п. Для того, щоб бути в курсі останніх змін вам треба або періодично заходити на всі ці сайти аби перевірити чи не з’явилось що новеньке (те ще збочення, погодьтесь), або підписатись на відповідну RSS (благо, всі сучасні сайти дозволяють це зробити). Фактично більшість соціальних агрегаторів типу Plaxo Pulse, Iminta та інших лише це і роблять — просто збирають інформацію докупи. Хоч і не завжди все через RSS — часто через API відповідних сервісів, які надають більше можливостей, завдяки чому ці сервіси все ж більш гнучкі й потужні, аніж просто купа RSS. Та все одно це занадто примітивно і… несоціально Якось по-дурному виходить: служба агрегації соціальних сайтів сама не є такою. Тому я цього разу відійду від попередньої практики опису декількох конкуруючих ресурсів і зупинюсь на тому, який вважаю безсумнівним лідером в цій сфері, який залишив інших далеко позаду. Мова піде про FriendFeed — стартап, який був розроблений не ким-небудь, а колишніми співробітниками компанії Google, що займали там далеко не останні позиції.
Read the rest of this entry »
Мобілізуємо блог
Ні, не в армію ми його будемо мобілізувати, а всього-на-всього зробимо придатним для відображення на маленьких екранах мобільних телефонів за допомогою одного цікавого стартапу під назвою MoFuse. Про потужність і надійність сервісу говорить той факт, що його використовують такі не останні в Інтернеті сайти як ReadWriteWeb, ReadBurner, Mashable та багато інших. Завдяки ньому можна зробити гарну мобільну версію вашого блогу всього за кілька хвилин, що я зараз і постараюсь більш-менш детально описати. Тож запускайте секундомір і починемо.
Реєстрація
Звісно, без неї нікуди. Зробити це можна прямо з головної сторінки сайту. І я б не згадав про неї, якби не одне але: звертайте увагу на коректне заповнення поля Login (ним виступає e-mail адреса)! Справа в тому, що MoFuse не перевіряє її і тому там випадково можна ввести неправильну інформацію, що я вже і встиг зробити вранці, а потім ввечері довго не міг зайти — довелося порпатися в кеші Опери та шукати щось таке, що могло б наштовхнути на правильну адресу. Благо, таки знайшов — виявилось, що я пропустив літеру “L” при написанні домену gmail.com Так що будьте уважними.
Інтернет початку XXI сторіччя. Сервіси закладок та новин
Складно знайти в світі такого затятого інтернетчика, який не користувався б закладками. Але звичайні закладки в браузері - це вже сторіччя минуле. В сучасному ж Інтернеті популярні так звані сервіси “соціальних закладок”. Суть їх полягає в тому, що, по-перше, вони зберігаються не на машині користувача, а десь в Інтернеті, що доволяє синхронізувати їх між браузерами, а це, погодьтесь, дуже зручно. По-друге, ці сервіси викують певну статистичну функцію, підраховуючи кількість посилань на одну й ту саму адресу таким чином визначаючи їх популярність та ведучи їх рейтинг. Завдяки цьому одні користувачі сервісу можуть дізнаватись про посилання, які додали зробили інші. Існуючі наразі служби соціальних закладок можна поділити на дві умовні групи: орієнтовані на збереження посилань чи на поширення. Служби другого типу останнім часом називають вже соціальними новинами. Тобто новинами, рейтинг яких залежить від кількості людей, що за них проголосували.
І все-таки спочатку ми проговоримо про власне служби закладок. Типовими представниками яких є Delicious та Opera Link.