— Тату! А нас торкнеться світова фінансова криза?
— Це вона олігархів торкнеться. А нам просто піздєц!

Ось і нашій в конторі відбулося останнє. В середу рівно половину(!) співробітників “обрадували”, що вони у нас більше не працюють… Мене в їх числі, щоправда, немає, але дуже багато приємних мені людей як тих, кого я знав вже давно, так і нещодавно прибулих звільнили 🙁 Особливо шкода Юру та Макса – з першим я працював з моменту свого приходу в компанію, з другим – трохи менше, але це і земляк-білоцерківчанин, і дуже просто дуже позитивний хлопець… З іншими, кого знав набагато менше, теж дуже шкода прощатись – я дуже швидко звикаю до людей. А в ту ж таки середу мені вранці теж довелося робити свій невеличкий, але дуже складний вибір в формуванні остаточного списку команди, що залишається 😕 День був насільки сумний, що навіть привезенний нарешті в середу ввечері велосипед не приніс тої радості, на яку мну розраховував. Сьогодні, схоже, буде останній день роботи більшості співробітників. Тренування, мабуть, знову доведеться пропустити, щоб як слід попрощатись. Якось занадто багато “прощавай” доводиться казати останні два тижні 😥