Archive for December, 2008
Друзі туриста-ITшника
Спочатку я хотів лише описати один цікавий туристам і мандрівникам стартап, але потім подумав і вирішив взяти ширше та зробити огляд сайтів та засобів, що стануть в нагоді подібним мені любителям ходити в походи з рюкзаком за плечима, або просто мандрувати містами. Отож як якщо вам цікаво як сучасні інформаційні технології можуть допомогти мандрівникам і туристам, ласкаво прошу.
Read the rest of this entry »
Code WTF #3
Сьогодні ще цікавого надибав:
bool test = (mail.Find('@') == -1);
if(tsInspireDate.GetDays()<15 && !active && (mail.Find('@') == -1))
{ /* ...skipped... */ }
І ніби ж не індуси…
P.S. Хоча, звісно, всяке буває… Я і у себе в коді, що часто перероблювався, якось перли знаходив (коли один дрібний фрагмент змінюєш, а попередній шматок коду, що його дублює забуваєш видалити).
Brainbench’інг 2
Сьогодні вирішив ще пройти один тест у вільний час. Цього разу Unix Administration (General). Результат: 4.34. І це при тому, що з *ніксами я не працював вже майже три роки, та і останні два роки перед тим – в дуже незначній кількості. Радує все-таки те, що є ще як то кажуть “порох у порохівницях та ягоди в ягодицях” 
До речі, оце подумав, що варто було б ще собі поставити у віртуалці щось з останніх релізів FreeBSD – і згадаю старі добрі часи, і зроблю собі полігон для наближених до реальності випробувань web-фішечок всяких (Django і т.д.), а у вільний час може навіть трохи ядро поколупати 
(останнім часом програмування під win32 не часто багато задоволення приносить).
P.S. Але лише коли куплю новий карман для HDD та віддам цей в гарантійку. Щось вони мене невзлюбили 
Вже два ViPower’івських лежать мертві (у них ще й термін гарантії закінчився – тепер просто брухт), а сьогодні вночі здох мій “останній із могікан” – CoolerMaster 350. Лягав спати – він ще живенько собі торренти роздавав, а вранці прокинувся – на ньому навіть індикатор живлення не горить (тішу себе надією, що це щось з AC-адаптером, а не з начинкою власне карману) і сподіваюся, що хоч вінт і ФС на ньому цілі залишилися…
Brainbench’інг
Сьогодні вирішив пройти пару тестів на Брейнбенчі, а то пропадає ж річна підписка… Розчарувався мну в своїх знаннях, бо отримав по C++ всього лише 3.97 з 5. Це хоч і “краще аніж 90% тих, хто проходили цей тест”, але все одно слабо втішає. У нас на роботі серед колишнх і теперішніх співробітників знаю кількох, хто вільно набирають більше 4. Хоча з іншого боку помилки в прогнозованих місцях – там де я ще недочитав (деякі елементи STL), чи то неуважно читав (ексепшени) Страустрапа. Треба потроху латати дірки в знаннях… Заодно пройшов учбовий тест по ANSI C. Там ще гірше: 3.76. Хоча може два тести підряд то було забагато, бо я там дитячі помилки робив (фіча учбових тестів в тому, що там по кожному питанню потім описують правильні і неправильні відповіді і таким чином можна щось підучити).
Візьму тепер щомісячне проходження цих та інших тестів за правило, щоб відслідковувати динаміку змін 
Осінній парк “Олександрія”
Так як я м’яко кажучи не великий фанат зими, вирішив потішити себе і вас заодно фотками, які зробив в кінці жовтня в білоцерківському дендрологічному парку “Олександрія”, перлини мого рідного міста. Даруйте за те, що вони вийшли темнуваті – я редагував все нашвидкоруч. А ще нам в той день з погодою не дуже пощастило. Парк такий гарний за сонячної погоди (жовте та червоне листя аже переливається кольорами під промінням), але сонце в той день виглянуло з-за хмар лише коли ми вже повертались додому…
Більше фоток у альбомі “Парк “Олександрія” (слайдшоу).
Де в біса Метт?
Існує в світі принаймні одна людина, способу життя котрої я сильно, але по-доброму заздрю. Це Метт Хардінг, більш відомий в інтернеті як Танцюючий Метт та автор сайту “Where The Hell Is Matt?”. Метт – американець, родом з Коннектікуту, колишній розробник софту в геймдеві (співробітник Activision) та редактор ігрового журналу GameWeek. Але не це викликає мою заздрість, і не це зробило його відомим. В 90-х роках Метт переїхав до Лос Анджелесу, щоб працювати розробником. За декілька років він зрозумів, що життя там його дратувало. Йому подобалась компанія і робота, але не подобалось життя у великому місті, яке полягало в щоденному переміщенні між “бульками”: прокидаєшся в бульці-домі, сідаєш в бульку-машину, щоб доїхати до бульки-роботи і т.д. Подібне життя дратувало також і австралійських аутсорсерів, які в той час працювали на компанію і які зрештою вирішили повернутися додому. Але так як це були корисні співробітники, то компанія відкрила представництво в Австралії. Дізнавшись про це, Метт благав австралійців забрати його з собою і ті погодились. Він переїхав до Австралії у 23 роки і вважає це найкращим рішенням в своєму житті. Живучи в Австралії Метт дізнався про міжнародні подорожі, схильність до яких була у багатьох молодих австралійців. Як він сам це описує: “закінчуючи школу, вони беруть свої заощадження чи позичають гроші у батьків, кажуть: “бувай, тато! бувай, мамо! побачимось, коли мені буде під 25″, і зникають на декілька років.” Багато його друзів робили так і він також вирішив спробувати. Взяв глобус і повідмічав місця, де він мріяв побувати. Так в 2003-му за 6-7 місяців Метт побував у 17 країнах. Також Метт дуже полюбляв свій жартівливий “танок”, який він, наприклад, міг виконувати з нетерплячки перед обідом своїм співробітникам… І ось під час відвідин В’Єтнаму, де він був зі своїм другом (зазвичай він подорожував наодинці), той запропонував йому записати його “дурнуватий танок” на камеру… Це було кумедно і він став робити це в кожному з місць, де бував. Ось так і став Метт одним із найвідоміших мандрівників сучасності. Принаймні серед Інтернет спільноти – так точно. Аби його друзі та рідня могли дізнатись де він знаходиться, ще перед початком першої подорожі він відкрив свій сайт “Де в біса Метт?”. Це був просто звичайний блог та місце, де можна було б ділитися фотками та відео. І на великий подив самого Метта, відео з його танцями по всьому світу стали користуватись неймовірною популярністю в інтернеті (і це ще був 2005 рік, коли про Youtube майже ніхто не знав). До речі, Метт геть не багатій і часто подорожує як і більшість людей: влаштовуючись на роботу на деякий час та збираючи гроші на наступну мандрівку, хоча час від часу його подорожі і спонсуються компаніями, які хотять бачити його на рекламі своїх продуктів. Ось так…
А от завдяки таким відео він став неймовірно відомим (майже 14 мільйонів переглядів, уявляєте?). Останнім часом на його відео часто з’являються інші люди… Вони стрибають, веселяться і танцюють без музики, але в результуючому відео здається, що під неї. Імхо, дуже позитивні відео.
Улюблена музика 2008
Так якось вже вийшло, що я з весни практично нічим цікавеньким не ділився і не робив рецензій. Тому вирішив виправитись просто підбивши під кінець року коротенькі тематичні підсумки проглянутого, прослуханого та прочитаного протягом року. Сьогодні це буде стосуватись музики. Як завжди, в році багато нових відкриттів, і багато розчарувань… Аби не нудьгували під час читання міні-рецензій ось підбірка треків з найбільш цікавих мені альбомів цього року (людям, які не дуже полюбляють “брутальний” вокал рекомендую припинити прослуховування після третього треку 
). А ще там деякі пісні ідуть 30-секундними фрагментами, бо на Імімі не було повних версій.
Read the rest of this entry »
Трієріада…
Сьогодні поки провалявся вдома лікуючись від застуди вирішив нарешті приступити до перегляду фільмографії Ларса фон Трієра. Так-так, збирався я це зробити ще більше року тому, але так вже вийшло… Дивитимусь все в хронологічному порядку, том у сьогодні першим “пав” “Element Of Crime” (1984). Ну, що я можу сказати? З одного боку він залишив мене практично байдужим з точки зору сюжету (не сказати, щоб погане чи нецікаве – якраз навпаки, класний авторський сюжет, але не моє), зате атмосфера і зйомки – просто супер. Такий моторошний, тьмяний, безрадісний і сюрреалістичний світ. Я, чесно кажучи, звик подібні речі бачити лише в аніме (Технолайз атмосферою схожий, до речі). Дуже дивно і настільки ж приємно було побачити щось таке в кіно. Тож наступний в черзі “Epidemic” (1987). Аппетит приходить під час їжі 
P.S. А ще останні три дні досить швидко і на диво без ступорів іде по вечорах робота над сайтиком (якась дивина: вдень не можу заставити себе щось робити, а от десь так після восьмої вечора – аж гай шумить). Так що якщо все продовжиться в тому ж темпі, то наближений до фінального вигляд проекту з точки зору користувача мої радники по його розробці (Мінус-один, Фінве та Савеленко) при бажанні зможуть помацати в кінці цього-на початку наступного тижня. Хоч і цей варіант буде все одно ще далеким від остаточного…
Власникам Ніконів
Я таки вирішив в цьому місяці купити собі Nikon D80. Ціна на тушку судячи по Price.ua впала вже нижче 700$. Та це лише тушка, а об’єктив я хочу одразу взяти більш-менш нормальний (читай: не дуже дешевий), тому в цьому місяці я собі його дозволити не зможу… Може хто зі щасливих власників Ніконівських фоторушниць поділиться зі мною на тиждень-два якимось об’єктивчиком? Будь-яким, я не перебиратиму, бо мені лише для тесту самого фотика треба буде. До речі, так як братиму я його скоріш за все десь за пару тижнів до кінця місяця, то період користування зачепить і Новий Рік.
Сайтоклепальництво…
Повернувся до одного закинутого два місяці тому веб-проекту. В деяких місцях ледь згадав що воно робить… Треба проглянути код та де треба переписати, або хоча б коментарі пододавати. І це ще плюс, що я не так багато по ньому зробив, бо витратив багато часу аби перегнати його з django версії 0.96 до 1.0.2, а так би і більше треба було б переписувати. Тож позавчора причесав, щоб все запрацювало з новою версією фреймворку, а вчора ввечері вже грався з django.core.serializers на серверній стороні (хоча від них доведеться відмовитись, мабуть, бо забагато зайвої інфи генерують про структуру бази) та jQuery (це мну потрібно для підтримки Ajax в пошуку/додаванні). Останнє – це просто казка. Розбирати XML по DOM-моделі навіть на мові високого рівня типу JavaScript – завдання для людей з міцними нервами (я вже не кажу про випадки на роботі, коли це доводиться робити на C++ з MSXML – то взагалі рак мізків ). Але на jQuery – це реально халява. Особливо селектори по атрибутам вузла (node) та перебір each()… Я просто в захваті.
А ще треба буде знайти час, аби помацати Facebook Connect та Google Friend Connect. Ідея кльова – буде здорово реалізувати на сайті. TechCrunch, наприклад, з Фейсбук коннектом виглядає пафосно.