Archive for February, 2009
Platinum image conception studio
Сьогодні забрав проявлену плівку з кадрами з Gothic Anime Party, але виявилось, що там фактично і друкувати нема чого – все занадто темно (хіба що пару фоток більш-менш заради цікавості надрукую). Я хотів взяти на зйомки в приміщенні ISO400, але в кіоску в переході метро де я поспіхом купляв плівку її не було та ще й схоже що ISO200, яку я взяв, була китайською підробкою. Коротше, fail. Сьогодні зате у Фотофонді по дорозі на роботу взяв нормальну кольорову двухсотку та монохромку (якщо виходитиме перейду на нормальну ч/б).
Отаке. Тому оскільки не можу порадувати власними кадрами – скину лінк на роботи однієї бразильської студії дизайну, яка робить непоганий як на мене арт. Називається вона “Platinum image conception studio”, вийшов я на неї випадково, бо якось надибав у vi.sualize.us картинку, що справа. Потім зацікавився авторством і знайшов в їх творчому доробку ще багато смачностей:
Їх там ще багато у їх рекламному портфоліо. Так що рекомендую.
Вихідневе…
Досить такі продуктивні вихідні були… Знайшли нову хату і підписали контракт. Так що на наступних вихідних переїжджаємо в трьошку на Позняках. На роботу добиратися буде дещо складніше, але зрештою можна потерпіти.
Також мну визначився з новою робочою конячкою: Dell Latitude E6500. Сусіди вже сказали, що я здурів брати ноут за півтори штуки (хоча мій попередній Dell Inspiron 6400 коштував ненабагато дешевше), але мені потрібна нормальна надійна машинка з гарним монітором для редагування фоток. Ось приблизні характеристики:
CPU: Core 2 Duo P8400 (2.26GHz)
RAM: 2GB (800 MHz) (на перших порах вистачить, думаю 
)
HDD: 250GB (5400) (на жаль, ця серія ніби-то не комплектується швидкими 7200 об/хв вінтами)
DVD+/-RW
Display: 15.4″ WXGA+ WLED backlit (судячи по відгуках найбільш цікава складова – матовий монітор з кльовою яскравістю та контрастністю і LED-підсвіткою ^_^ )
Video: Quadro NVS 160M 256MB DDR3 (слабенька, але мені аби лиш Darkfall Online запустився )
Sound: High Definition Audio
Wireless: Wi-Fi (WLAN 802.11 a/g), Bluetooth
Ports and interfaces: ExpressCard / 4 x USB 2.0 / IEEE1394 / COM / VGA / Headphones / RJ-11 / RJ-45
Battery: 9-cell (фантастика! кажуть, що витримує близько 4 годин сьорфа в Інеті по Wi-Fi)
Software: XP Pro (хвала богам, що не Віста, хоч її ліцензійний диск і йде в комплекті ніби-то)
Weight: 2.3 kg (для 15″ просто казка)
Warranty: 36 month (а не 12 місяців як у мого Інспірона на якому через рік здохли акумулятори)
В якості потенційних кандидатів також розглядались: HP EliteBook 6930p (кльовий ноут, але 14″ екран 
), HP Compaq 8510w (гарна відяха і швидкий вінт, але екран паскудний; плюс знятий з виробництва вже), Sony Vaio VGN-FW11ER (непогана начинка, класний дизайн, але важкий – 3.1 кг і підозріло дешевий як для Sony).
Отаке. Єдине що поки не зрозуміло як його брати – за гривні, чи за бакси. Бакси – шкода зараз, а на гривнях, враховуючи що нам в минулу зарплату виплатили по курсу 7.4, а позаминулу – по 6.5, виходить непоганий вльот.
Вчора також був на Gothic Anime Party. В цілому вельми цікавий захід, хоч і не без косяків в організації. Ведучих судити мені складно, враховуючи, що серед них були Андрюха з Надійкою – мої так би мовити брат і сестра по мечу. Тому не сподобатись просто не могло. І таких братів і сестер там зібралося багато. Дехто з них, правда, з тих чи інших причин зійшли зі Шляху меча, але будемо сподіватись, що лише для того, аби перепочити і піти далі 
Косплей-сценки були здебільшого цікаві, але все ж далеко не шедевральні. Ммм… Щоправда мені дуже сподобався виступ Тенші но Юме. Там не косплей, а театралізований танок + спів (у дівчинки в чорному фантастичний голос, схоже що вона має чи здобуває музичну освіту), але просто феєрично. Шкода, що на сцені місця було малувато. До речі, цікаво що було першим треком з їх виступу? У мене були постійні асоціації з Dargaard, але я все-таки не впевнений. Так як ходити на подібні заходи без фотика майже не має сенсу взяв з собою Зеніт. Намучився з ним добряче і навіть не помітив як швидко відклацав 36 кадрів. Мало того, видно коли перемотував плівку – сильно смикнув і схоже, що там барабан на котушці плівки зірвався. Доведеться тепер нести фотик у фотомайстерню, щоб видобували плівку там Побачимо що з того буде.
P.S. Балдю зараз під Epica – Safeguard to Paradise з їх останнього альбому. Як я цю пісню раніше не помічав? До речі, After Forever, так би мовити старша сестра Епіки, розпалися три тижні тому Хоча Марк сказав, що це ще не кінець і він сподівається на їх швидкий реюніон. І я теж…
Бекап і онлайн-синхронізація даних. Dropbox
У світлі нещодавніх подій вирішив якомога більше неконфіденційних даних винести в Інтернет, а відповідно почав зондувати ґрунт на предмет засобів, які допоможуть мені це зробити. Мну принципово не розглядав онлайн-сховища, які базуються на під’єднанні мережевого диску, бо це практично неюзабельна штука із-за ненадійності Інтернет-зв’язку і його низькою швидкістю. Натомість більш цікавими є сховища, що діють по принципу онлайн-бекапу, тобто періодично синхронізують вміст локального каталогу з Інтернетом. Перевагами цього способу є те, що з користувацької точки зору нічого не змінюється – ви працюєте як і раніше, а софт сам в фоні заливає їх в інет. Окрім того, подібні сховища мають додаткові фічі: в багатьох з них підтримується ведення версій файлів (тобто можна повернути стару версію, якщо ви її помилково перезаписали), або, наприклад, ви можете якісь зі своїх онлайн-файлів давати у вільний доступ. Вже близько року я користувався одним з таких сервісів під назвою Dropbox, хоча вчорашня розвідка показала, що є й більш потужні його аналоги, але зараз все таки розповім трохи про нього.
Read the rest of this entry »
Shit happens X_x
Якось коли показували це все по ТБ, то здавалося чимось таким далеким і практично не пов’язаним з реальним життям. І тим не менш позавчора ось воно з’явилося на порозі: нас пограбували. Винесли все, що мало велику цінність: три ноути (мій Dell Inspiron 6400, MSI L734-084UA Растіка та Asus A6VM Ігоря), два фотики (мої Fujifilm S6500fd та Nikon D80 з об’єктивом Nikkor 50mm f/1.8) та растікові майже 10 тисяч гривень готівкою. Загалом виходить більш ніж на 4000$. “Грабіжники зірвали джек-пот”, – констатували слідчі. До речі, із-за того, що в день пограбування ми не змогли додзвонитись хазяїну квартири, а міліцію без його згоди викликати не хотілось, оформляли все лише вранці наступного дня Мабуть задовольнившись вищеописаними речами грабіжники дрібниці не чіпали: залишились і мишки від ноутів, і мої зовнішні вінчестери (це єдине що мене врятувало від того, аби битись головою об стінку – принаймні всі фотки у мене залишились і ще деякі дрібниці), і навіть Андрюхін стаціонарний комп з 21″ LCD монітором. Явно дуже поспішали, що не позабирали і це все. Отаке… Старий мій Фуджик мені практично не шкода, чого не скажеш про куплений три тижні тому Нікон. І навіть не сам факт пропажі дорогого фотоапарату мене бентежить (так вже вийшло, що я не дуже прискіпливо ставлюсь до грошей – їх завжди можна заробити), а те, що я фактично залишився без фотозброї. Що я буду робити цілу весну-літо (поки не уявляю коли я зможу дозволити купити собі новий D80, а на менше я вже не зможу дивитись) – не знаю. Ну, майже без фотозброї. Старий Зеніт-11 вони теж залишили, тому схоже, що на цей час доведеться перейти на аналогові фото. Ноут сам по собі теж практично не шкода – я все одно роздумував про те, щоб дістати новий, може навіть в цьому році, але бля… Там було стільки інфи і роки різноманітної роботи… 
Я б його навіть викупив би назад лише заради тих даних – там і сайт, що був в розробці, і купа софту, який я писав в позаробочий час, і чорнові переклади різних речей, і ще купа різноманітної інфи. От це справжній ангст. Як подумаю про кількість витраченого на то все часу – і у мене опускаються руки.
З іншого боку в тому є і свої плюси: у мене звільнилось тепер по вечорах досить багато часу (впродовж цього місяця я собі новий комп не куплятиму – краще довше на роботі сидітиму), який можна сміливо витратити на прочитання різноманітних книжок (як технічна, так і художня література), бо у мене там назбиралась величенька колекція друкованих книжок, а коли потеплішає – буду частіше кататись на велику та і взагалі лазити десь. Ще, як тільки трохи отямлюсь від цих подій, можна буде частіше ходити на тренування – все таки в наступному місяці атестація. Зараз без компу до мене дійшло яким комповим фріком я став 
, бо вчора вдома часто по декілька хвилин тинявся по хаті просто не знаючи чим себе зайняти (звісно, тут ще допомагав паршивий настрій, бо бажання навіть почитати щось не виникало).
В тому, що відбулося, звісно, є наша провина, бо останні півроку ми дещо легковажно ставились до безпеки квартири: з двох замків на дверях замкнули лише один, та і той як пояснили слідчі дуже легко ламається та і практично ніколи не закривали на замок двері в передбаннику. Так що не повторюйте наших помилок: безпеки квартири ніколи не може бути забагато.
Інша річ, яку я виніс з цього: важливу інфу краще мати продубльовану в інеті. Принаймні стосовно того, що я втратив я можу цілком серйозно сказати, що краще вже ці дані у якогось інетівського 3d party (Гугла там наприклад), аніж ні в кого. Тому сподівюсь на швидкий випуск GDrive. А якщо він не виправдає сподівань, то може куплю платний 50-гіговий аккаунт на Dropbox – мені його ідея з постсинхронізацією папки більше подобаєтсья, аніж просто онлайн-диск у Wuala, наприклад. При підході Dropbox не втрачається швидкість роботи з вінтом, а дані в фоні поступово завантажуються на сервіс. Вихідні коди абсолютно всих своїх проектів, навіть тестових, тепер триматиму в SVN (або чомусь іншому, але з яким можна зручно працювати з-під студії). Коротше кажучи, основна ідея в тому, що на вінті має бути лише копія даних і при потенційній її втраті (буде це крадіжка, чи просто згорить вінт) все можна було легко відновити. Якщо справа йде про якісь суперприватні дані, то тут можна обійтись і якимось носієм типу флешки з шифруванням, бо як правило їх об’єм дуже незначний.
От… Фух, виговорився, ніби трохи полегшало.
Українська перевірка правопису для Google Chrome
Історія створення
Нещодавно мені набридло користуватись глючними Google Docs‘ами лише для наявної там перевірки орфографії і я помітив, що Chrome в полях вводу сам підсвічує неправильно написані англійською слова. Я подумав: “Якого дідька англійською? Включу українську і не матиму клопоту.” Зайшов у “Параметри” > “Маленькі підказки” > “Змінити налаштування шрифту та мови” > “Мови” і там в полі “Мова програми перевірки правопису” не знайшов української. WTF? Що за дискримінація? Але фіг з ним, завжди можна скачати словники і замінити одну з наявних мов… і тут-то мене чекало друге розчарування: Хром хоч і використовує словники від hunspell (це юнікодовий нащадок myspell), але вони там не у первозданному вигляді, а в сконвертованому у власний бінарний формат, що має розширення bdic. Ну, що робити? Доведеться, думаю, шукати конвертер (він називається convert_dict.exe). Бінарів на мій превеликий подив не було абсолютно ніде, але сорс досить швидко знайшовся в самому SVN-репозиторії Хрому. Мну зрадів та сходу злив лише сорс самої тулзи, але щастя тривало недовго… У цього крихітного конвертера виявилося стільки залежностей, що через годину підтягування їх по черзі я зрозумів, що це процес нескінченний і мені доведеться зливати весь Хром. Поставив качатись весь trunk (ще й інет був у мене в той вечір звіздєц який хєровий і качалось все дуууже повільно) і вирішив все-таки посьорфитись трохи на предмет існуючої збірки. І мої старання були винагороджені: zedlik з Білорусі буквально за три дні до мене зіткнувся з тією ж самою проблемою створюючи перевірку орфографії для білоруської і вже пройшов всі ті етапи збирання, які чекали не мене. “Ура!”, подумав я і недовго думаючи попросив поділитись бінарем, а він в свою чергу не відмовив. Далі вже все справа техніки. Остання перепона на шляху до мети полягала в тому, що convert_dict ну ніяк не бажав конвертувати скачані з офсайту hunspell словники української у кодуванні KOI8-U, але швидкоруч написаний менш ніж 10-рядковий скрипт на пітоні чудово сконвертував його в UTF-8, який вже схавав той нещасний convert_dict.
Інструкція по експлуатації
Отже вам теж хочеться мати гарненьку перевірку правопису в Хромі? Нема нічого простіше: качаємо файл з даними для програми перевірки:
Український орфографічний словник для Chrome (1.5 MiB, 7,684 hits)
На назву файлу не звертайте уваги – це українська, а не російська орфографія – я залишив її такою для зручності встановлення. Копіюємо його в папку:
C:\Documents and Settings\<username>\Local Settings\Application Data\Google\Chrome\Application\Dictionaries
замінивши при необхідності існуючий ru-RU-1-1.bdic (до речі, можете його і збекапити на всяк випадок) та в налаштуваннях виставити російську перевірку орфографії. Все
Покатушно-вихідневе…
Хоча основна тематика допису трохи інша, я зроблю спочатку невеликий відступ і захоплю ще події, які відбулися в четвер. Справа в тому, що ми витягали нашого друга, у якого був у п’ятницю день народження на пиво в “Докер”, що на Богатирській. Причому витягали з пригодами, бо по-перше, хотіли зробити сюрприз, а по-друге, хотіли уникнути компанії його дівчини і просто випити пива в нашій старій добрій чоловічій компанії, тому до самого останнього моменту сам іменинник думав, що їде допомагати Карасю привезти новий диван От. А посиділи гарно… Офіціантка ще й на вухо Ігорю сказала, що це у неї вперше на очах стільки пива замовили та випили – типу раніше максимум набирали 21 келих, а ми умудрились майже вдвічі перевиконати рекорд – 36 темних(!) Ньюкаслів (по шість на брата) фактично без якої б то не було закуски (по одній її порції з самого-самого початку – то не рахується). До речі, пиво кльове: п’ється гарно і на ранок майже не сушило, а голова практично не боліла… Та в той же час стан принаймні у мене практично цілий день якийсь такий дивний був, ніби ще досі трохи п’яний. Коротше кажучи, ми ще й колективно вирішили, що йти після такого на роботу – моветон і дружно “захворіли”… Так от до чого то я? Вихідні у мене фактично почалися ще у п’ятницю, але стан був такий, що взятись щось робити – нереально…
А на суботу у нас з Вітьком були заплановані велосипедні покатушки. Спочатку хотіли поїхати у парк Дружби Народів, але потім передумали і поїхали у Вишгород. Особливу пікантність нашій вилазці надає те, це фактично мій перший в житті веловиїзд. Тобто: я на велосипеді їжджу дуже погано і за сьогодні проїхав принаймні вдвічі більше, аніж за все своє попереднє життя 
Але, чорт забирай, мені сподобалось. Тут ще велика подяка Вітьку, по-перше, за те що витягнув мене в цю поїздку, а по-друге, що всю її терпів мене 
Бо так як я ще не те щоб їжджу, а скоріше просто тримаю рівновагу, я принципово уникав виїзду на дорогу і тому ми за цей день дуже багато їздили збоку від дороги і по багнюці (то ще нічого) і по мерзлій рихлій землі (а це тупо задниця), і по снігу з льодом (складно, зате найбільш весело, коли це подалі від машин та людей). Плюс так як у мене взагалі не страшенно погано виходить заїжджати на бордюр, то аби уникнути неприємностей коли нам потрібно було перейти дорогу мну це робив пішки – на всяк випадок… 
Ну, це все передмова, а власне подорож розписано нижче. Але для тих, кому ліньки читати і може задовольниться маршрутом на Google Maps та фотками, то може відкрити опис подорожі на Every Trail.
Read the rest of this entry »