Давно щось не писав про роботу, але накипіло вже багато чого, тому думаю виговоритись трохи. Взагалі, компанія ніби-то більш-менш нормально почувається, хоча час від часу ми (відділ розробки) з певних причин і поринаємо в хаос, коли щось треба зробити ледь не “на вчора” 🙂 Половина програмістів зараз виділена в окрему команду, яка займається діяльністю про яку, якщо вони все зроблять як слід, я розповім після 22-го квітня. Інша половина швидко латає дірки в існуючих проектах, при тому, що їх [проектів] кількість майже не зменшилась, а от людей стало вдвічі менше. Мені останній тиждень дісталося в зуби найжахливіше з творінь. Хоча ні, колись я бачив ще гірший проект, але по-перше, його писали люди слабо знайомі з ООП та будь-якими високорівневими архітектурами Win32 проектів, тому це принаймні можна було вибачити, а по-друге, його вже давно закрито. Так от, ситуація з моїм поточним підопічним зараз доходить до маразму. Зазвичай програмісти терпіти не можуть рефакторінг: ну кому хочеться витрачати купу часу на те, щоб змінити код не змінивши кінцевий результат. Але то в звичайних компаніях. У нас програмісти ледь не благають виділити час на рефакторінг(!!!), але в цьому їм відмовляють і просять потерпіти ще трохи… І ти знову на якусь рутинну enhancement request задачу типу перекинути одну кнопки з однієї сторінки на іншу замість хвилини-двох, робиш більш ніж півгодини (уявіть, що представляє собою цей код, бо це не жарт, а реальний факт). Хоча в процесі правок мну таки намагається невеликі і слабо зв’язані шматки коду рефакторити. Цікаво, що час витрачений на деякі з таких вдосконалень у мну окупається і економиться ще з півгодини робити вже на наступний же день 🙂 От…

По довгій дорозі на роботу читаю Р. Мартіна по швидкій розробці програм (купив я її вже давно, але руки дійшли лише зараз) і з гордістю помічаю, що принаймні до деяких з тих порад я дійшов сам: інколи понаступавши на граблі та понабивавши синці, а інколи просто побачивши невдалі рішення. Так, наприклад, розділ про OCP (Open-Closed Principle) мені можна було б і не читати, адже мну і так активно впроваджує майже в усіх власноруч написаних фрагментах програм. З іншого боку, використання деяких інших ідей для мене поки залишаються мрією, бо зробити це нереально із-за неадекватних термінів розробки.

P.S. Вирішив повністю текстові пости розбавляти якимись картинками, які якось пов’язані за змістом. Чому в цьому постингу з’явилось в якості ілюстрацій щось незрозуміле див. персонажа на ім’я Радикал Едвард 😉