Archive for July, 2009
Вовча мобілізація або Dell, Huawei E800 та Utel
Отож від сьогодні мій ноут повністю обмобілізовано: тобто при необхідності в будь-якому місці з покриттям HSDPA або хоча б GSM у нього буде інет. Поки що це ніби-то і лише забавка, але так як вона обійшлася у вельми скромну суму, то чому б і ні? Тим паче, що можливості все ж гарні відкриваються: по-перше, тепер зможу повноцінно працювати принаймні по дорозі додому в Білу Церкву, по-друге, тепер у гарну погоду не обов’язково це робити вдома – можна піти в місто та посидіти десь в парку на лавці, чи на травичці спершись спиною об якесь деревце, що просто прекрасно.
Епопея з моїм омобілюванням почалася досить таки давно, здається наприкінці минулого року, коли завдяки Феру мну став власником чудового 3G-пакету U’Family 5 від Utel з інетом по 5 коп./МБ (навіть в GSM-роумінгу) всього за ~26 з копійками гривень в місяць абонплати. Але телефон у мене був звичайний і тому я весь час сидів виключно у білайнівському роумінгу. Після вимушеної покупки нового ноутбуку мну помітив, що у нього потенційно є вбудована можливість роботи з HSDPA модемами (навіть слот для сім-карти під акумулятором був), але такими фічами комплектуються лише збірки ноутів для США та Нової Зеландії. Я зацікавився можливістю встановлення такого обладнання у нас, та в сервісному центрі “Улісс” мені сказали, що зробити вони теоретично таке можуть, але модеми, що приходять від Dell залочені під AT&T і у них був випадок, коли модем не запрацював з нашими картками і тому вони мені порадили просто взяти модем у форматі Express-Card і забути про які б то не було проблеми. На тому мій запал тимчасово пропав, адже ціна, яку просив за модеми Utel кусаєтьcя вельми боляче: від найпростішого USB-модему 749 до Wi-Fi роутеру за 1699 грн. Але ж є така чудова річ як eBay! Час від часу я заходив туди цікавлячись поточними цінами на модем Huawei E800. Аналогічний девайс можна було придбати у Utel за 899 грн., що, погодьтесь, дещо забагато як для модему. І ось трапилося диво: десь на третій чи то четвертий захід я знайшов лот, де продавався новенький розлочений E800. Ціна на той час становила трохи більше 20$ і торги закінчувалась за 10 хвилин. І біддер був лише один. Накинувши в останні секунди розіграшу пару баксів я на диво з легкістю виграв лот. Загальна вартість разом з доставкою була в районі 45$, але в перерахунку на гривні навіть по курсу 8 (в той час як на момент покупки він був у районі 7.6-7.7), це було у 2.5 рази дешевше, аніж брати у того таки Utel. І от сьогодні, через кілька тижнів очікування, нарешті девайсик опинився у мене. Але це все приказка. Казка буде далі 
Трипільське коло 2009: Земля. Фотозвіт
А я люблю
Стрічати з мавками світанок,
Гойдатися з русалками на вербі
І з очеретом гомоніти у журбі.
Тут вітер замітає слід
І в добру путь ведуть Сонце і Зоря,
Коли почуєш пісню з поля – то є я!
Тінь Сонця – Дорога в ліс
Останні пару тижнів завдяки своїм друзям мав змогу таки трохи пофоткати, а то в мене вже починалася ломка із-за відсутності нормального цифрового фотика 
Так що найближчим часом потроху викладатиму те, що наклацав за цей час. Першим в списку буде еко-культурний фестиваль “Трипільське коло 2009: Земля”, який пройшов на цих вихідних поблизу Ржищева. Одразу маленька ремарка: фотографії я далі впродовж тижня буду викладати на Флікр, тож кому цікаво – заглядайте періодично у відповідний фотосет: “Трипільське коло 2009: Земля” (або він же у вигляді слайдшоу).
Тиждень перед фестивалем промайнув дуже швидко і п’ятниця, коли вже як би треба було “пакувати валізи” настала миттєво. Ми з друзями не любителі їхати рано, тому на зупинку звідки відправлялись турові автобуси прибули вже десь так годині о десятій і очікували побачити довжелезні черги як минулого року. Але цього разу організація доставки на захід виявилася набагато більш продуманою і черг практично не виникало. За годинки так півтори ми доїхали і дотопали до місця призначення. Прибувши до наметового містечка ми швиденько розбили намети. А то! Мну лель встиг накинути тент, як тут же розпочалася шалена злива навіть зі шматочками граду. Після зливи, коли всі повиповзали зі своїх сховищ ми познайомились з гуртом “Телері”: виявилося, що наш друг Сашко на цьому фесті у них виступав віолончелістом. Він цілий день відмовлявся виступати на головній сцені, мотивуючи це тим, що не знав або погано знав мелодії їх пісень, але як могли бачити ті, хто були присутні на фестивалі, його таки вдалось переконати Незадовго по тому “Телері” виступили на “літературній сцені” поряд з наметовим містечком, прикувавши увагу його жителів, а дехто навіть припустився в танцювати.
Read the rest of this entry »