Archive for September, 2009
“Повітряний замок” Діани Вінн Джонс
Я в попередньому повідомленні згадував, що прочитав сабж і він мну сподобався, але вирішив все-таки присвятити окремий, хоч і коротенький допис. Подія розгортається незадовго після закінчення “Мандрівного замку”, але повіствування починається набагато південніше, в іншій країні, схожій на наші Арабські і з відповідною стилістикою. Головні герої інші, але і Гаулу з Софі та Кальцифером знайшлося місце. Сюжет, як на мене, все ж менш цікавий, аніж в першій книжці, але все одно дуже гарний. Сама манера розповіді (чи то її переклад?) все так само просто чудові. Деякі фрагменти знову ж таки дуже потішили. Наприклад, по-своєму ідейні речі як-от:
- … А ще він хитрий, самозакоханий і бундючний, як павич, він боягуз, його неможливо змусити зробити хоч що-небудь.
- Правда? – запитав Абдулла – Дивно, що ви, о найбільш любляча серед жінок, з такою гордістю оголошуєте цей перелік пороків…
- Чому ви називаєте це пороками? – сердито перепитала Софі – Я просто описую вам Хаула, який він є! …
До речі, коли розкрилось де був Гаул, то мну готовий був битись головою об стінку, тому що не пізнати його характер до того – це просто ганьба
Але спойлити не буду, бо все задоволення пропаде. А казку знову ж таки рекомендую до прочитання.
Про позитивний тиждень
Підходить до свого завершення майже суцільно позитивний тиждень. Найбільше позитиву додає те, що я з середини наступного тижня буду з роботою, а то мну майже почав був сумувати за звичною охвісною рутиною
Взагалі цікаво: навесні всі контори якось вертіли носом, а тут ніби і не особливо напружуючись отримав за тиждень два job-offer’а і ще одне запрошення на співбесіду (яке все ж відхилив, бо дзвонили мені вже коли рішення було прийнято).
Крім того, мну із задоволенням прочитав на днях і другу книжку Джонс: “Повітряний замок” і тепер з нетерпінням чекає переклад наступної: “House of Many Ways”, яка вийшла лише минулого року (тобто через 18 років після “Повітряного замку”!). А ще мну дізнався, що у Джонс до того як “Мандрівний замок” став відомим завдяки Міядзакі, бестселером була інша серія книжок: “Chrestomanci”. По опису цікаво, але так як сподіватись на переклад найближчим часом скоріше за все марно, то щоб втамувати свою цікавість доведеться замовляти на Амазоні в оригіналі.
Єдине, що трохи затьмарює позитив тижня – те, що на цьому тижні не придивився собі ніяких нормальних завдань ні на GAF‘і, ні на Elance‘і, тому на вихідних от б’ю байдики і з горя вирішив почати дивитись “Lucky Star”
Я багато про нього і його знаменитих персонажів чув до того, але нарешті зібрався духом щоб подивитись. Поки що подобається. Хоч ноги там помітно ростуть із неабиякої популярності Азуманги в той же час “Зірці” вдається бути абсолютно унікальним твором.
Сьогоднішній день підбив підсумок тижня недовгою, але приємною веловилазкою (я за літо, сів на велосипед лише раз і то на самому його початку). Намотали всього 45км, але мну з незвички вони далися порівняно тяжко (хоча і легше ніж наші травневі мандрівки Києвом). Ще треба буде поцікавитись чи на мою майбутню роботу хтось їздить на велосипедах? Бо мені туди добиратись на велику хвилин 40-50. А враховуючи, що маршрутка скоріше за все стоятиме в пробках вранці, то це буде навіть швидше, аніж громадським транспортом.
Дитяча книжкова ярмарка
Два дні тому, в процесі обговорення показу “Мандрівного замку” по ТБ я згадав, що не проти був би купити оригінальну книжку і Світанкова мені дуже вчасно порадила відвідати “Дитячий книжковий ярмарок”, що проходив в Українському домі наприкінці минулого тижня, а я вирішив цією порадою скористатись…
Ех, і добре, що я з собою завбачливо взяв небагато грошей, бо залишив там практично все, що взяв з собою. Мені вистачило на те, щоб придбати три книжки: “Огненне коло” Багряного (я взагалі-то “Тигроловів” хотів, але не побачив їх там) та “Мандрівний замок Хаула” і “Повітряний замок” Діани Вінн Джонс. Хоч Багряний і не відноситься до дитячої літератури, але мені чомусь запам’яталось його ім’я ще з уроків літератури в школі, тому вирішив все ж почитати трохи зі шкільної програми
Чому я вирішив взяти “Замки” – зрозуміло. До речі, можливо це просто збіг, але аніме показане в суботу думаю нефігово підняло продажі книжки. Поки я 3-4 хвилини гортав сторінки перед стендом видавництва “Старого лева” стовпчик з 8-10 книжок “Мандрівний замок Хаула” зменшився до 1-2

Прийшовши додому вирішив цікавості зарази прочитати перших пару сторінок. І що вам сказати? Перша “пара сторінок” закінчилась на останній десь так в годину ночі
Тепер я зрозумів, чому казали, що творіння Міядзакі це все ж таки “вільна фантазія на тему”. Там більше візуальний ряд грає роль. Хоча, звісно, багато чого і збереглося, але все ж “книжні” герої мені здалися дещо цікавішими та і сама історія більш розгалужена (на 13 серій вистачило б запросто
) з усякими цікавинками. Наприклад, з книжки зрозуміло куди ведуть “чорні” двері і що у Гаула виявляється є сім’я (ну, принаймні старша сестра і двійко племінників) ну і ще багато чого. Не знаю, може тому, що я вже здається сто років не читав художньої літератури, але книжка, як нескладно помітити, мені дуже-дуже сподобалася. Написана живо, читається легко, переклад теж гарний. Чого варте лише щось типу: “на платті Софі пишно квітнули символи Валеріїного королівського благовоління”
Коротше кажучи, рекомендую. І поки вони ще деякий час будуть в мене (за пару місяців мабуть відвезу та подарую двоюрідній сестричці, якщо зможу з ними розстатись
), то навіть можу дати бажаючим почитати на деякий час
А сам завтра, мабуть, візьмусь і за “Повітряний замок”.

