“Повітряний замок” Діани Вінн Джонс
Я в попередньому повідомленні згадував, що прочитав сабж і він мну сподобався, але вирішив все-таки присвятити окремий, хоч і коротенький допис. Подія розгортається незадовго після закінчення “Мандрівного замку”, але повіствування починається набагато південніше, в іншій країні, схожій на наші Арабські і з відповідною стилістикою. Головні герої інші, але і Гаулу з Софі та Кальцифером знайшлося місце. Сюжет, як на мене, все ж менш цікавий, аніж в першій книжці, але все одно дуже гарний. Сама манера розповіді (чи то її переклад?) все так само просто чудові. Деякі фрагменти знову ж таки дуже потішили. Наприклад, по-своєму ідейні речі як-от:
- … А ще він хитрий, самозакоханий і бундючний, як павич, він боягуз, його неможливо змусити зробити хоч що-небудь.
- Правда? – запитав Абдулла – Дивно, що ви, о найбільш любляча серед жінок, з такою гордістю оголошуєте цей перелік пороків…
- Чому ви називаєте це пороками? – сердито перепитала Софі – Я просто описую вам Хаула, який він є! …
До речі, коли розкрилось де був Гаул, то мну готовий був битись головою об стінку, тому що не пізнати його характер до того – це просто ганьба 
Але спойлити не буду, бо все задоволення пропаде. А казку знову ж таки рекомендую до прочитання.
Comments
No comments yet.
Leave a comment