graywolf's lair

Inhuman being's diary…

Немі – комікси для дорослих, які так і не виросли

| 2 Comments

Похвастаюся: нещодавно мну з Амазону прийшли перші два томики коміксів з Немі (англомовні, не норвезькі 🙂 ). Мені завжди здавалося, що він дуже популярний тому, що багато людей знаходять в її персонажі принаймні частинку себе: людину, яка так і не виросла, дуже безпосередню та все ще здатну дивуватись красі й таємницям світу. І як твердить у передмові першого тому автор Лісе Мюре (Lise Myhre) саме це було її метою.

Немі. Майже десять років минуло з тої пори, коли вона вперше з’явилася на папері. Чорноволоса та бліда, з головою переповненою мріями, стиснутим кулаком та ентузіазмом восьмирічної дитини. Вона перевернула моє життя з ніг на голову.

Мені був 21 рік, я працювала офіціанткою в барі, ілюстратором, прибиральницею, графічним дизайнером та художником коміксів. На одній сторінці в місяць в журналі “The Far Side” я почала реалізовувати свої комікс-задумки зі змішаним відчуттям. Хоча мені подобалося їх малювати, ці персонажі (а це були виключно чоловіки та звірі) були для мене чужими, їм бракувало правдоподібності. Я вже думала було закинути малювання коміксів, але тут з’явилася ідея Немі. Дика молода дівчина в готичному сеттінгу: персонаж з яким у мене було більше спільного ніж у всіх попередніх “крокодилів у краватках” – дівчина, яку я могла ілюструвати з правдоподібно.

Одні діти йдуть в кіно на “Пітера пена” заради розваги і після перегляду продовжують жити своїм звичним життям. В той же час голова інших по дорозі додому наповнена такими дикими фантазіями, що від них навіть починає боліти голова, тому що вони думають що можливо (просто можливо) це і не казка взагалі і колись їм теж пощастить полетіти вночі у Нетландію (Neverland), коли всі спатимуть. І від жодного з цих дітей ви не почуєте, що вони не вірять у фей – навіть коли їм буде вже за 30 (оскільки коли ви це кажете десь вмирає фея). Я була саме такою дитиною і я ненавиділа ставати дорослою. Я ненавиділа це так сильно, що і зараз відмовляюся відчувати на собі “кризу середнього віку”, бо одне лише 20-річчя було для мене сильним ударом.

Немі – це дитя моєї нескінченної любові до історій, казок, музики та магії – та страждань від знайомства зі світом дорослих.

В 1997 комікси не були популярні у Норвегії так як зараз – згідно з документами тоді офіційно було лише три гота в Норвегії (що це означало і хто вони такі я не знаю, але це точно не додавало певності видавництвам, що Немі буде хітом). Коли Немі вперше вийшла в друк, то була білою вороною порівняно з популярними на той час коміксами і ніхто – навіть я сама – не вірив, що у неї колись буде багато читачів. Але досить швидко стало зрозуміло, що дівчата та хлопці з різних міст, різних країн та різного віку знайшли в Немі свого друга, а я зрозуміла, що на світі існує багато людей окрім мене, які ніколи не витягали голову з хмар.

Ця книжка для всіх, але перш за все вона для вас.

‐ Лісе Мюре

Ну і трохи прикладів.

2 Comments

Залишити відповідь

Required fields are marked *.