graywolf's lair

Inhuman being's diary…

Нотатки зеленого ПМа. Частина нуль, або вирівнюємо систему координат

| 4 Comments

Geek and Poke: Управління проектами для чайників (ч. 29)Щось знову давненько я тут не писав, хоч і багато про що хотілося б поговорити і поділитись. Але замість вечірньої/вихідневої писанини в блозі я обирав прогулянки чи (якщо таки сидів за компом) власні пет-проекти. Сьогодні ж вирішив трохи відпочити від дизайнерства-кодингу і таки викласти свої думки на електронний папір.

Нещодавно минуло рівно 3 роки як мну працює в MD. З них вже цілих півтора я не займаюсь програмуванням, а пізнаю примудрощі управління проектами. Поділитись своїми спостереженнями я поривався вже давно, але мене завжди зупиняло дві речі: по-перше, постійний брак вільного часу, а по-друге, я боявся написати якусь фігню, адже досвіду у мене мало і все таке. Та нещодавно подумалось, що цей процес набирання досвіду буде нескінченний і, як і в усьому іншому, я ніколи не скажу собі, що я вже достатньо знаю, щоб писати про щось із залізною впевненістю – занадто критично я завжди ставлюсь до своїх знань. З іншого боку цікаво було б (навіть для самого себе) відслідкувати еволюцію своїх поглядів на різні аспекти ІТ (а там багато цікавого 😎 ). А блог – це таке місце, де можна не лише виговоритись самому, а й почути інших, що корисно. Щоправда, останнім часом я поривався більше чи то поплакатись, чи то виплеснути “праведний гнів”, але вкотре дихнувши глибше та дорахувавши до десяти вирішував, що це дуже не “по-моєму” і перш ніж ремствувати на соринки в чужих очах потрібно спочатку повиймати дрова зі своїх – тим паче, що речі, які здаються мені такими очевидними зараз, не були такими очевидними ще півтора роки тому. Плюс якраз сьогодні я прочитав наступний розділ однієї книжки (про яку нижче) і там якраз було викладено дуже тверезі думки щодо того, чому мені не варто ні на кого нарікати. Тому мну вирішив йти від зворотнього – спробувати пояснити еволюцію своїх поглядів до поточного стану.

Але це буде в “Частині 1” (коли до неї дійдуть руки). Зараз же у нас “Частина 0”, в якій я розповім трохи про себе 😛 Навіщо? Дуже просто: особистість людини дуже сильно впливає на її світогляд. Але краще за мене про це скаже наступний шматочок перекладу з книжки “Прагматичне мислення та навчання” (я ж обіцяв потроху її перекладати, не? 😉 це хоч і не найцікавіша частина, але наразі вона актуальна).

Шифруючи ваші особисті схильності

“Пекло – це інші люди” (L’enfer, c’est les autres).
Жан Поль Сартр

Незважаючи на вплив вроджених помилок, які ми вже розглянули раніше, ваша власна особистість також впливає на ваші цінності та сприйняття світу доповнюючи загальні схильності, що властиві вашому поколінню. Це речі з якими ви народилися – власний контекст відношення до світу, ваш темперамент.

Раджу думати про речі описані в цій главі у термінах “бажних” інтерфейсів. Це нормально, коли ваш персональний інтерфейс працює певним чином, але небезпечно вважати, що всі навколо йому відповідають. Ні, не відповідають. У них є свої власні інтерфейси до навколишнього світу і вони вважають ваші принаймні дивними. Тож ми розглянемо основні властивості цих інтерфейсів та подивимось де вони можуть не співпадати.

Індикатор типів Маєрс-Бріґґс (The Myers Briggs Type Indicator (MBTI) – популярна конструктивна теорія, яка класифікує базові різновиди особистостей. Вона заснована на роботах Карла Юнґа і категорізує ваші схильності по чотирьої незалежних осях.

Згідно MBTI ваші схильності знаходяться на певній точці відрізку і у кожному з вимірів ви отримуєте літеру тої частини з якою у вас більше схожості. Знову ж таки, це не шаблон поведінки, а індикатор ваших преференцій. Ось ці осі:

  • Екстраверт (E) та Інтроверт (I): Внутрішня чи зовнішня орієнтація. Екстравертів надихає соціалізація та компанія. Інтровертів – ні. Інтроверти – територіальні і потребують приватного простору навколо і в думках. Інтроверти черпають свої сили із самотності, а соціум їх втомлює. 75% населення попадають до екстравертної частини осі. Інші 25% відсотків нас воліють аби їх залишили в спокої.
  • Сенсорика (S) та Інтуіція (N): Як ви отримуєте інформацію. З усіх персональних властивостей ця, мабуть, найбільше джерело проблем у взаємопорозумінні та спілкуванні. Сенсорики опираються на факти та практику і міцно тримаються за деталі. Інуїтивні люди мають багату уяву і цінять метафори, дуже інноваційні і бачать нескінченні можливості – життя для них завжди за наступним поворотом. Інуїтивні особи можуть переключатись між справами не довівши жодну до кінця. Для сенсориків це виглядає як легковажність. Інуїтики дивляться на сенсориків як неквапливих трударів. 75% людей є сенсориками. В цій книжці ми будемо намагатись зміститись у сторону меншості і заохочувати вас дослухатися до інтуіції.
  • Мислення (T) та Переживання (F): Як ви приймаєте рішення. Мислячі люди приймають рішення на основі правил. Переживаючі люди беруть до уваги особистий та емоційний вплив окрім правил. Строгий підхід до справ Мислячих часто здається занадто холоднокровним для Переживаючих. В той же час Мислячі дивлятсья на Переживаючих як на занадто добросердечних. Населення тут поділяєтсья приблизно порівну, причому з розподілом за статевою ознакою: жінки більше схильні до F, а чоловіки до T.
  • Оцінка (J) та Сприйняття (P): Ваші рішення остаточні чи відкриті: швидко вирішуєте, чи продовжуєте спостерігати. Якщо ви відчуваєте гостру потребу в остаточному рішенні, ви J. Їм некомфортно до тих пір, поки рішення не прийнято. P некомфортно, коли їм треба прийняти рішення. Населення загалом за цією ознакою знову ж таки поділено приблизно навпіл.

Залежно від сторони тину з якої ви звісили ноги по кожній з осей – ту літеру ви й отримуєте. Комбінація усіх чотирьох літер описує ваш темперамент. Наприклад екстраверт, сенсорик, переживаючий і сприймаючий кодуєтсья як ESFP. Інтроверт, інтуїт, мислячий, оцінюючий – відповідно INTJ.

Ви можете спробувати пройти цей тест, щоб визначити свою MBTI оцінку. Різні набори питань доступні в Інтернеті та книжках. Але вивчення темпераменту найцікавіше, коли врахувати відносини з іншими людьми. Так наприклад сильне N та сильне S постійно породжуватимуть тертя працюючи разом, а сильним J та P не варто разом сідати за планування. І так далі…

Але мабуть найважливіше зрозуміти одне: коли люди реагують не так як ви очікуєте від них в тій чи іншій ситуації – це не тому, що вони не сповна розуму, чи ледачі, чи посто складні. І ви теж – ні. І не важливо навіть вважаєте ви MBTI-категорії точними чи ні: люди керуються різними темпераментами. Це майже як різні операційні системи: Windows проти Maс чи проти Linux.

Вам не вдасться
змінити людину

Є багато способів знайти рішення та компроміс. Єдина річ, яку точно не вдасться зробити – це змінити темперамент іншої людини, щоб він підходив під ваш власний. Це призведе до катастрофи. Добросердечного F ні за що в світі не переконати проігнорувати страждання людини і просто слідувати правилам, а жорсткого T ніколи не розчулити драмою, щоб він відступив від правил. У обох випадках ви пробуєте гладити проти шерсті. Ви можете добитись свого в залежності від обставин, але іншій особі це стовідсодково буде не до вподоби. Це важлива інформація, яку варто враховувати, коли ви співпрацюєте з іншими: у них можуть бути інші “баги” ніж у вас.

— Andy Hunt, Pragmatic Thinking and Learning

Отаке. Мну наразі належить до групи ENTP. Причому коли проходив тест вперше (у 2007, здається), то був INTP. Але в результаті самовиховання, яке почав ще з молодших курсів універу (мені дуже не подобалась власна інтровертність 🙂 ) зміг потроху перекувати себе з I на E (хоч перша час від часу і проскакує). Але цікавіше інше… Перший рік свого “керування” мну дуже страждав від особливостей свого темпераменту (я тоді навіть не знав який він у мене оскільки MBTI тести я проходив раз в кілька років заради цікавості і на наступний день їх же забував), а саме повна неорганізованість: я постійно забував (і забуваю) зробити якісь речі, планування завжди було ледь не трагедією… Рік тому на тренінгу по people management теж проходили цей тест; мну був єдиним ENTP (тобто єдиний із присутніх манагерів із вродженою дезорганізованістю 🙂 ). Коли наш коуч зачитував мій опис, то з кожною наступною фразою мій внутрішній голос шепотів: “якого дідька ти тут робиш? з такими вадами тобі ніколи не виправдати покладених на тебе сподівань”, але наш коуч сказав, що не варто пробувати йти проти себе – краще навчитись використовувати на користь свої позитивні риси і… з нашим українським “якось то воно буде” мну зробив крок у наступний день. Причому я фактично не змінився за той час – хаос в моїй голові помітно навіть зараз, коли я пишу цей текст: друкую один абзац, думаю вже про наступний, поки думка не втекла кидаю цей, перескакую туди, дописую, повертаюсь і так постійно… Але це мене аж ніяк не бентежить. :mrgreen:

Багато хто читаючи це мабуть подумав про ефект Форера. Доля правди там мабуть є, але… По-перше, як писалося раніше – головне не стільки точність MBTI та його похідних (я сам принципово незгодний з деякими положеннями), скільки розуміння, що ми дуже різні, а про те, що для мене невизначеність нормальний стан, в той час для деяких людей з якими доводилось співпрацювати це щось недопустиме, я знав і без всяких тестів 🙂 По-друге, я час від часу поглядаю на фотку дошки з моїми сильними і слабкими сторонами, яку рік тому виписували як основу для подальшого розвитку і розумію, що по таких пунктах як time management та self organisation принципових зрушень в позитивну сторону не було. Так, я час від часу намагаюсь спробувати внести якусь організацію у свою діяльність, але на довго мене не вистачає і здебільшого я це роблю лише коли припекло, або починаю плутатись настільки, що самому стає некомфортно.

З іншого боку від мене поки що не чутно суттєвих пропозицій щодо “покращення” © процесів і т.д. У цього є просте пояснення: згідно принципу Shuhari мну (все ще) знаходиться на рівні “Шю”. От виконаю хоч один проект вчасно, вийду я на рівень “Ха” – ховайтесь 😀

Але то все лірика і соплі. Я ж все веду до того, що читаючи наступні дописи з цієї теми треба врахувати зміщення координатної системи і поглянути на усе з мого боку. Тобто мати на увазі кілька основних речей: я позитивно нормально відношусь до невизначеності, не люблю формальності і процедури, сприймаю усе і усіх таким як воно є, мене дратує, коли хтось не розуміє очевидних (для мене) речей, занадто оптимістичний у судженнях.

P.S. Тим кому шкода грошей на книжку “Прагматичне Мислення та Навчання” (англ.) можна скачати тут у PDF-форматі (сьогодні випадково надибав, бо хтів перекласти шматок, а друковану версію забув на роботі).

P.P.S. Враховуючи “P.S.” вище не відмовлюсь якщо хтось допоможе зробити більш якісний переклад 🙂

4 Comments

  1. Гарно пишеш, чекаю продовження!

    • Хе-хе. Дякую! Постараюсь не затягувати сильно, але часу забагато на написання витрачається – не завжди є стільки 🙁

      Але наступні частини мають бути цікавішими: далі буде про те, як змінювався світогляд з часом і чому я сам був поганим, а чому гарним девелопером з точки зору себе ПМа 😀

      • Ця теж була цікава. Згадав тих всіх гамлетів і єсєніних… 🙂 Хоч ти і не писав про них.
        А про розробку і зміну світогляду завжди цікаво почитати.

        Та, я знав що ти інтроверт (всі ми такі як не напрягатися і не міняти щось) але що ти Інтуїтивна людина — для мене було сюрпризом. 😉

        • Я ніколи не був "сильним" інтровертом – моя позначка ледь-ледь заходила в "I"-територію 🙂 Тому мене завжди "тіліпає" зі сторони в сторону залежно від обставин. Але порівняно з 5-річною давниною я проводжу значно більше часу в різних (інколи навіть малознайомих) компаніях людей і відчуваю себе цілком комфортно.

          А от сильна Інтуїтивність – це якраз моя парафія була завжди. Це мій дар і моє прокляття 🙂 А більшість моїх "конфліктів" (в лапках, бо це рідко коли пряма конфронтація; зазвичай просто коли я когось дратую чи навпаки 😀 ) по роботі як я зрозумів після прочитання перекладеного мною тексту полягала саме в тому, що вони сильні Сенсорики.

Залишити відповідь

Required fields are marked *.