graywolf's lair » Музика

“The final victory has crushed the autumn silence” (c)

graywolf — Thu, 27 Nov 2008 11:51:45 +0000

Перед тим як перейти до основної теми допису дозволю собі зробити невеличкий ліричний відступ. Ступінь очікування мною того чи іншого гурту легко визначити по часу, коли я беру квитки на їх концерт. На Within Temptation, наприклад, вони з’явились десь за пів року до виступу, а брав я їх менш ніж за місяць (щоправда, ледь знайшов), на Draconian - впродовж перших 2-3 тижнів як вони з’явились (щоправда, з Драконами я не особливо поспішав, бо не думав, що на них прийде багато слухачів), на Haggard я брав квитки в перший тиждень їх появи… Гурт, щоправда, довелося чекати навіть більше, адже туровий автобус гурту попав в Румунії у заметіль і тому концерт перенесли з понеділка на середу. Багато квитків від приїжджих, я впевнений, було здано і зал до виходу гурту на сцену виглядав досить порожнім. Але концерт відбувся… І це було щось.

Почався він як із традиційної солідної затримки (це при тому, що я сам спізнився на 15-20 хвилин), так потім ще й чекали близько години. Добре, що хоч була компанія і за теревенями під сценою час пролетів досить швидко. Я конкретно провтикав, що не заходив на Фростер перед концертом, бо виявилося, що там можна вільно фоткати, а я був без фоторушниці. Але ось гасне світло, чуються перші рядки епічної розповіді з “The Origin”, інтро до останнього альбому Хаггард “Tales of Ithiria”, під дещо мляві спочатку оплески (людей як я вже казав було порівняно небагато) гурт виходить на сцену. Далі вже нема слів - одні емоції. Звук був просто казковий (вже і не пам’ятаю, коли я востаннє в НАУ розрізняв кожен інструмент, а вокальні партії не зашкалювали) Під сольні партії Сюзанни у мене мурашки по тілу пробігали, бо чути - то одне, а от бачити на власні очі як вона витягує оті всі ноти, а потім в паузах ще примудряєтсья пританцьовувати та ментеляти білявим хаєром - то геть інше. Порадувала і чорнява вокалістка (не пам’ятаю імені), в неї дуже класне сопрано, але, на жаль, соло партій було мало… Обидва камерні волісти: Фіффі (тенор) та… ммм… імені не пам’ятаю, баритон, коротше кажучи теж відмінно виконували свої партії і постійно віджигали, а “баритон” ще порадував тим, що був вдягнений у футболку “Rhapsody”. Італієць як не як… Клавішниця постійно підскакувала у відсутності власних партій та витанцьовувала по сцені. На Herr Mannelig гітаристи Азіз та Клаудіо спустились до проходу під сценою, де стояла охорона та фоторепортери і грали прямо перед фанами. Було кльово, а на власні очі можна побачити отут:


Herr Mannelig	Per Aspera Ad Astra (fragment)

Дві години концерту проминули в мить ока. За цей час ми ще встигли і поспівати фрагменти з “Heavenly Damnation” та “Final Victory”, нахлопатись в долоні та накричатись. Звісно, був і вихід “на біс”. Публіка теж порадувала. Востаннє я бачив щоб така невелика кількість народу здіймала стільки галасу - це на концерті Rage два роки тому. Завдяки такій самовіддачі залу і музикантів виступ видавався просто якимось “доманшнім”, чи що… Також серед публіки мною особисто не було помічено жодної неадекватної людини чи обригана. І це основна причина чого мене збісило відношення охорони в кінці концерту до публіки як до бидла. Гурт після завершення виступу сказав чекати їх під сценою, а ці квадратнопикі дибіли почали виганяти звідти людей (а я ще на початку концерту їх похвалив, що на вході вони були адекватними і під час концерту - видно готували “сюрприз” на кінець). Тому автографи та фото добувалися майже з боєм (ще раз наголошу: гурт був не проти - то це що? власна ініціатива охорони, чи організаторів? чому не можна провести нормальну автограф-сесію як на Draconian була, наприклад?). Через деякий час охорона почала відтісняти людей з-під сцени, чим дуже здивували Сюзанну, що давала автографи і яка навіть намагалася стати на захист фанатів безрезультатно апелюючи до охорони… Благо, затримка, і бидлятська поведінка охорони під кінець - це єдині мінуси вчорашнього концерту про які зараз навіть не хочеться згадувати.

Ну і декілька фото з групою на пам’ять:

Сет-лист виступу:

The Origin
Tales of Ithiria
Per Aspera Ad Astra
In A Fullmoon Procession
The Observer
The Day As Heaven Wept
Origin Of A Crystal
The Sleeping Child
Statement zur lage der musica
Herr Mannelig
De La Morte Noir
Heavenly Damnation
The Final Victory
Upon Fallen Autumn Leaves
Epure Si Muove

Encore:
In A Pale Moons’ Shadow
Awaking The Centuries

P.S. Ну а тепер з почуттям виконаного обов’язку можна з’їсти цукерку, одну з яких Фіффі кидав в зал після завершення концерту, а мну примудрився спіймати

Фото та відео люб’язно надані Феррозером, за що йому величезна подяка. До речі, він теж не пішов з концерту голодним, бо отримав пачку чіпсів від гітариста

Рок-Січ 2008

graywolf — Fri, 26 Sep 2008 09:00:41 +0000

Якось тихо і непомітно цього року підкрався цей фест… Я за нього дізнався трохи більш ніж за тиждень до проведення. Відвідуваність і розмах цього року були вельми вбогими… Але все ж мну залишився задоволеним виступами “Кому Вниз”, “Плачу Єремії” та “Полинового Поля” і особистим знайомством з Миколою

Ну і нарешті трохи фото… Шкода, правда, що на “Кому Вниз” було вже темно і жодна з фоток не вийшла

Весь альбом “Рок-Січ 2008″ та його слайдшоу.

P.S. Все, здається нарешті всі фото з різних подій, що назбиралися за півроку повикладав. Тепер постараюсь бути оперативнішим.

Eluveitie

graywolf — Tue, 15 Jul 2008 09:30:53 +0000

Сьогодні Джоллі в Last.fm зверув мою увагу на гурт під назвою Eluveitie. Врубив у через ласт.фм’івське радіопрослуховування і… здається, це любов з перших нот. Взагалі їх музику описати дуже просто: уявіть собі Dark Tranquillity, які рапотово свій готенбурзький melodic death перемішали з гарим кельтських фолком. Чесно кажучи, якби я не знав, що це інший гурт, то сказав би що це 100% якись сайд-проект DT - настільки воно схоже, але зі стародавіми інструментами і в результаті виходить просто бомба. Рекомендую.

P.S. Ті, хто мають last.fm’івського клієнта можуть клацнути на наступний лінк, щоб прослухати їх пісеньку Your Gaulish War

Інтернето-музичне

graywolf — Wed, 07 May 2008 09:47:46 +0000

Кльові останнім часом тенденції намічаються у світі музики. Ледь не щотижня приходить інфа про те, що купа гуртів дозволяють безкоштовно слухати свою творчість по інтернету. Закачувати mp3 досі заборонено, але зі швидким розвиком інтрнет-каналів… “who cares?” Зрештою класно було б, щоб музику взагалі не треба було качати на комп - кажеш що хочеш послухати, а воно знаходить і програє прямо з інету і коли таки настануть часим вже якихось там 4G мереж (або принаймні дешевих 3G) mp3-плеєри в поточному вигляді просто вимруть. Так, наразі вже є або скоро будуть доступними останні альбоми Nine Inch Nails, Radiohead (хоча ці випустили таким чином один альбом на пробу, але потім сказали, що наступний вже буде суто комерційним), Portishead, Metallica… Будемо сподіватись, що тенденція продовжиться

Це один момент. Інший момент - те, що раніше розкрутка гурту була справою майже виключно ~~купи грошей~~ продюсерів. Зараз все дещо легше, хоча, звісно, до рівня “зірок” з телеекрану не дотягнути, але це питання того, що цінніше: обгортка чи цукерка. Якщо цукерка смачна, то її шлях до тих, кому її смак буде до вподоби, значно спростився. Саме зараз, в епоху бурхливого розвитку другого вебу і соц мереж. Раніше, ще 3-4 роки тому, гурти могли викладати свою творчість на власних чи спеціалізованих сайтах… Але потенційні слухачі в першу чергу мали знати адреси цих сайтів та й інет був значно менш доступним. Що ми маємо зараз? А зараз ми маємо як мінімум MySpace та Last.fm, куди можна завантажувати ті ж само треки. Завдяки першому сервісу я часто цікавився останніми новинками відомих мені гуртів, а завдяки другому - знаходив купу нових цікавих команд. Наприклад, про Draconian, гурт який у мене якщо не в п’ятірці, то в десятці найулюбленіших, я дізнався саме звідти. Але повертаючись до Майспейсу та розкрутки… Мене на цей допис надихнула одна цікава новина з Дарксайд.ру: “Nuclear Blast Records и MySpace объявляют конкурс на заключение контракта с лейблом!”. “Алло, мы ищем таланты!”? Ось так воно має бути: лейбли шукати гурти, а не навпаки

Dark Tranquillity

graywolf — Mon, 28 Apr 2008 19:39:48 +0000

Трохи затягнув я з рецензією на концерт… Цього разу вона буде аніскілечки не об’єктивною, оскільки моральний стан в якому я перся на той концерт відрізнявся від звичайного. Я завжди чекаю подібних виступів з нентерпінням, ледь не рахуючи секунди (адже DT - один з найулюбленіших моїх гуртів), але цього разу, я ледь не проґавив його взагалі. Дякувати, що мені в день виступу поздвонили друзі і спитали о котрій ми збираємося. Я спочатку не зрозумів якого дідька я взагалі мав десь збиратись, але потім таки згадав. На виступ йшов теж геть без натхенення - сам по дорозі дивувався своїй абсолютній апатії. Причому сам не знаю чого так. Може із-за останнього тижня на роботі. Знаєте народну мудрість, що три переїзди прирівнюються до однієї пожежі? Ну от як на мене, то навіть одного вистачить: тижневий хаос на роботі якимось чином вплинув і на позаробоче життя: багато чого хотілось зробити, але в результаті ні на що не вистачало часу. Але по вернемося до наших баранів…

Глобал Промоушн в найкращих традиціях затягнули початок концерту: спочатку зібрали кагал нефорів на вулиці, які, звісно, коротали час розпиттям різного градусу алкогольних напоїв, потім повільний впуск в зал… До речі, я страшенно подякував чарівному збігові обставин, що поперся туди без фотоапарата, бо з ним не пускали всередину взагалі А якби я взагалі не збирався фоткати, але так вийшло, що фотик був з собою, то що мені на концерт не йти? Тупень якийсь. Потім ще в залі постояли… “Гріли” Дарків команда Леніна “Gloom of Doom”. Страшне видовище… Нудно, одноманітно, примітивно. Справжнє пекло для моїх ніжних вух. Потім ще між “розігрівом” та власне гуртом пройшло теж хвилин 20-30. Якби не приколи з Упячки, якими перекрикувались ті хто “в темі”, то взагалі заснув би там мабуть. Але нарешті ось вони на сцені… Перші звуки музики і вся втома та апатія відлітає ніби здута шаленими потоками позитивної енергії які перетікали зі сцени в зал і навпаки. Справа в тому, можу заприсягтись, я за весь час концертів в Києві не бачив, щоб публіка так зустрічала гурт, з такою самовіддачею, але при тому все цивілізованенько: стрибали собі на мелодійних приспівах, але, благо, обійшлося без слему. Самі музиканти Dark Tranquility, здавалось були страшенно здивованими (приємно, звісно) і бачучи таку підтримку відпрацьовували на сцені на всі 200%. Ні, це було геть інше, аніж шоу яке влаштували в цьому ж залі більше року тому німці “Die Apokalyptischen Reiter”, це просто… не знаю як пояснити… Те шоу - це елемент їх роботи, а тут все якось щиро було, чи що. Помітно було, що їм грати перед нами було страшенно приємно. Мікаель Станне, вокаліст гурту, ледь не після кожної пісні з блиском в очах дякував залу. А ще ржачно було, коли після N-ї пісні зал почав скандувати “Ахуєть!”, а Мікаель каже: “I don`t understand what it means, but it sounds great” (”Я не знаю що це означає, але звучить чудово”) Також порадувала дуже мала кількість малечі та обриганів (в цьому відношенні може і не найпоказовіший концерт, але принаймні один з). О, до речі, щодо молодих металістів… Був страшенно здивований, коли навколо себе бачив не традиційно пафосні прикиди та немиті хаєра, а здебільшого звичайний цивільний одяг та охайні зачіски (як і довгі так і котороткі). Просто ростуть в моїх очах
Ну а тепер все ж знову трохи про погане. Не знаю кого в тому звинуватити, але звук, ІМХО, був вельми фіговенький. І гучність ніби нормальна, без перегрузів, і не сказати щоб каша була, але ті ж самі гітари було чутно поганенько та й слова часто не розрізнялись: я бувало не впізнавав навіть знайомі до болю речі (ту ж саму “Lesser Faith”, наприклад). Все ж слухати саму музику в записі набагато приємніше, бо вживу було мляво та невиразно. Навіть не знаю чи то провина звукорежисера, чи то DT в цьому сенсі відноситься до так званих “не концертних гуртів”

P.S. Фото з концерту позичено звідси. Сподіваюсь власники не проти, а то мені ліньки питати
P.P.S. Ще декілька фоток виклали на Фростері у відповідній темі.

Кейко Мацуї

graywolf — Wed, 19 Mar 2008 10:39:41 +0000

А наступного після подорожі дня мну потопав на концерт відомої японської джазової музикантки. Жодного разу не пошкодував. Вживу, до речі, воно звучить набагато краще, аніж в записі. Перша половина концерту гралася просто: пані Мацуї то за фортепіано, то за синтезатором з декількома музикантами, що грали відповідно на бас-гітарі, гітарі, саксофоні, перкусії та за ударною установкою. Було шалено приємно чути вже знайомі мелодії от в такому виконанні. До речі, хоч я саксофон (як і всі інші металеві духові інструменти) ненавиджу - мабуть це і є основна причина, чому джаз досі не мій улюблений музичний жанр - тут я відносився до нього спокіно. В парі місць навіть подобалось. Але все ж коли грала електруха мну пробирало від задоволення - наскільки ріднний вже цей звук… Після десь 20-хвилинного антракту почалася друга частина - симфонічним оркестром. Отут у мене вже мурашки по шкірі не спадали майже годину. Особливо коли Кейко виконувала такі рідні “Чорнобривці”, але з легким джазовим відтінком та акомпанементом симфонічного оркестру. Виконання мотивувала тим, що готуючись до виступу майже тиждень провела в Києві - ходила до супермаркету навіть (принаймні так вона сказала ) і проникалася духом нашої країни. Англійська в неї, правда, зі страшенним японським акцентом та ще й вона то постійно вплітала у мову японські слова (англо-японський суржик - то страшне ), то заговорившись взагалі тараторила японською Кумедно було… Будемо чекати наступного візиту. Здається, їй у нас подобається

Now playing: Rhapsody Of Fire - [Triumph Or Agony] The Mystic Prophecy Of The Demon Knight

Wacken Road Show. Післямова.

graywolf — Sat, 01 Mar 2008 12:41:55 +0000

Вчора відбувся концерт, про який я вже писав трохи раніше. Сьогодні “Буду краток” (с) бо ще багато роботи, а я зараз сиджу на робочому місці.

Так от… Йшов я туди, власне кажучи, на Samael (правда чув раніше лише два їх перші альбоми), Tristania (знову ж таки в надії на старі речі) та Overkill (скачав буквально за пару тижнів до WRS і встиг прослухати лише 4-5 альбомів), але було цікаво послухати Enslaved також. Але про все по порядку…

На концерт я свідомо йшов з великим запізненням (приперся вже за четверту годину, а увійшов до зали взагалі майже в п’ять) спеціально, щоб не гвалтувати свої вуха першими двома командами, але тим не менш все одно застав другу - “Devilish Impressions“. І, чесно кажучи, команда справила на диво приємне враження. Хоч я подібний блек і не люблю, але хлопці (і дівчинка на клавішах ) дійсно непогано грали. Можна було б і весь сет відслухати спокійно.

Далі на сцену вийшли Enslaved. Одразу зауважу, що лаштували апаратуру гурти (окрім Оверкілу) досить швидко - на все про все 30 хвилин плюс-мінус п’ять. Енслейвд, в принципі, зіграли очікувано непогано, але все ж в записі вони мені подобаються більше.

Samael. Після Оверкілу однозначно боги вчорашнього вечора. Не знаю як там їх творчість в записі, але вживу це було супер - потужно, мелодійно, драйвово. Навіть на відміну від попередніх груп було трохи шоу: барабанщик-клавішник, який то за клавішами постійно підстрибував, то дуже натхненно грав ударній установці. Правда із-за цього всього основна ударна партія була фанерою. Але то пофіг. Вокаліст теж приодівся в якісь червно-чорні шмотки, чим мені постійно нагадував головного героя Готики 2 у формі магів вогню Коротше кажучи, Самаель рулили.

Tristania. Один жах та розчарування. По перше музика вживу була не дуже, але це не найстрашніше - коли їх нова вокалістка відкрила рота хотілось щільно забити свої вуха ватою. Це був жах. Плюс її поведінка на сцені мені нагадала стриптизерш з новорічного корпоративу на роботі. Така вульгарщина… Фе. Одна з цитат на Фростері її дуже точно характеризує: “извивающееся шалаво, не умеющая петь ВАПЩЕ“. Та і грали свої останні речі здебільшого. І я дуже-дуже радий, що Evenfall вони все ж не зіграли, бо спаскудити одну з найкращих своїх пісень цимим воплями… Та ну нафік…

Overkill. Оверкілл - папіки. Після снодійного у вигляді Трістанії, на якій люд розлігся в кріслах і дрімав собі, вони на першій же пісні попідривали людей на ноги. На Оверкілл здалося, ніби потрапив на 20 років назад: прикид (кучерявий вокаліст - один в один ніби з фоток хард-рок та хеві-метал гуртів того часу) і характерна поведінка на сцені. Раніше я подібне бачив лише на старих записах та фотках. А тут ось вам: вживу. Ну і грали теж класно: карколомно швидкі та потужні рифи… Але як Попелюшці довелося після третьої пісні руки в ноги та топати на зупинку, аби встигнути дохати до метро… Отаке.

Тож загалом виступом задоволений. До звуку претензій нема (правда цього разу ми стояли в парі метрів від пульту ), а от до часу та затримок є. Йопт, коли Global Promotion нарешті навчиться закінчувати концерти об 11 веочра?!? Але все одно організація набагато краща ніж миулих разів була. Це не може не радувати.

UPD: кажуть, що в затримці про яку в абзаці вище вини GP немає, так що мої вибачення…

Now playing: Sorg Uten Tårer - [Bladesong] The Hourglass

“Чарівна гітара”

graywolf — Wed, 20 Feb 2008 10:27:17 +0000

Ходили вчора з колиншіми однокласниками на виступ італійського гітариста Аніелло Дезідеріо в Національну Філармонію. Крутий дядько… Дуже класно грав. Місцями згадувались інструменталки Блекмора, місцями я починав розумів звідки ноги в у прогрессів-року часто-густо ростуть , але найбліше все одно було ні на що не схожих і не чутих раніше мною речей. Треба буде ще на якогось гітариста піти…

Правда гітара - то на любителя, бо часто темп дуже повільний і тихо грається. Вчора під кінець виступу, наприклад, на весь зал почулося голосне хропіння якогось дідуся Правда, його швидко розбудили…

Now playing: Tristania - [World of Glass] The Shining Path

Wacken Road Show

graywolf — Thu, 14 Feb 2008 08:51:56 +0000

Таки обзавівся квитком на сабж (афіша) в фан-зону (дяка Валдісу, бо часу самому пробігтись по театральним касам у мене хронічно не вистачало). Правда, я від жодного з гуртів не фанатію так щоб брати настільки дорогі квитки, але просто в ФЗ набагато приємніше спостерігати виступ - геть іншого рівня задоволення, коли гурти гарно працюють з залом. Тому при можливості брати в фан-зону - це вже така собі традиція. А тепер питання на засипку: хтось має сет-листи останніх виступів Samael, Tristania та Overkill (гуглити самому зараз ліньки і лізти на Фростер та перечитувати відповідну тему - там зазвичай викладають останні сети - теж). А треба ж буде хоч трохи підготуватись до виступу Бо з того ж Самаеля я хоч трохи знаю лише “After the Sepulture”, а з Трістанії - “Evenfall” Причому останніх я востаннє слухав вже, мабуть, півтора-два роки тому.

UPD: а на Фростер таки інколи корисно заходити. Пішов туди в розділ “Афіша”, щоб знайти лінк на афішу Wacken Road Show і і надибав оце: Dark Tranquillity (24 квітня)(!!!) От на цих хлопців я не те що побіжу, а полечу
* graywolf наспівує “Monochromatic Stains”

Now playing: Children of Bodom - [Follow the Reaper] Kissing the Shadows

Арррррр! Піратський метал :)

graywolf — Sun, 20 Jan 2008 22:01:12 +0000

12 мертв’яків на скриню мерця
Йо-хо-хо, і пляшка рому!!!

Чесно кажучи ніколи не чув про шотландських піратів, а лише про горців , але перший гурт, творчість якого називають піратським металом, походить саме з гірської Шотландії. Мова йде про Alestorm (ex-Battleheart) та їх перший альбом - “Captain Morgan’s Revenge”. Стилістично це майже звичайний собі пауер-метал з елементами фолку та епічності, який віддалено нагадує мені когось, хоч і не можу згадати що саме, але тим не менш вони дуже і дуже оригінальні. Якщо слухаючи Блайндів невільно починаєш уявляти себе посеред якось середньовічної баталії, Корпіклаані - в вікінгській пивнушці, то Алесторм, хоч і в значно меншій мірі, та навіває думки про дуелі на шпагах дядьків в “трєуголках”. Може не стільки навіть піратів, але ті буремні часи морських звитяг. Музично і технічно вони, правда, далекі від ідеалу та дещо одноманітні як взагалі так і всередині пісень. Точніше там є красиві рішення, але вони скоріше нагадують острівки майстерності в морі посередності. І все одно - атмосфера їх пісень однозначно рулить.

Ознайомитись з їх творчістю можна на їх МайСпейс сторінці: http://www.myspace.com/alestorm
…або пошукати в торрентах, але тсс-с-с…

Now playing: Alestorm - [2008. Captain Morgan`s Revenge] Terror Of The High Seas