Фото
Похід в Крим (травень 2008). День четвертий. Фотозвіт.
Продовжую хизуватись похідними фотками 
Четвертий день був по своєму цікавий - мені цей день потім щодня пригадували. Справа в тому, що проглянувши карту я спочатку невірно оцінив відстань, що ми мали пройти та й не врахував місцевість, але встиг налаштувати всіх на легкий день та днівку оскільки планував на цей день порівняно невеликий перехід, який ми мали пройти годин до трьох-чотирьох… Але під вечір попереднього дня поглянувши на цей самий шматок на іншій карті я зрозумів, що жорстоко помилявся, а сам день відкрив сувору правду: в лісі по якому ми мали йти стежок майже не було, вони не відповідали карті і постійно губилися… В результаті до тих таки чотирьох годин ми лише блукали по лісу, пройшовши порівняно невелику відстань. І далі ще до сьомої вечора йшли вже по асфальтованій дорозі. Про спуск до долини річки Качі, на якій ми мали розбити табір, мови не було, а на ночівлю ми стали недалеко від її джерела (хоч за це були винагороджені чудовими пейзажами мініатюрних водопадиків). В лісі я не нафоткав жодного кадру - і не було що фоткати і стомлені були. Зате під вечір вийшли на гарну галявинку з видом на Ялтинську Яйлу.
У вигляді слайдшоу можна подивитись тут.
Похід в Крим (травень 2008). Дні другий та третій. Фотозвіт.
Другий день у нас, в принципі видавався халявним, оскільки перепадів висот впродовж цілого дня не планувалося - ми мали облазити печери на плато, а потім спутистись трохи з нього на його північному заході на ночівлю. Оскільки за перший день ми зекономили добрячих дві години, то вирішили полазити по печерах від душі. Чесно кажучи, я не великий фанат лазяння в усі не попадя дірки в скелях та ще й мої легені не дуже полюбляють сире повітря, тому для мене це насправді був найнудніший день за весь похід і я зазвичай просто йшов за групою… Із-за того, що ми не продумали план відвідин печер та не знали їх місцерозташування, налазились ми дуууже багато, а розумом осягнути цей “маршрут” неможливо… Але облазили, мабуть, всі печери, що там були, окрім платних (Мамонтової та Мраморної). На стоянку потрапили вже близько сьомої вечора. Із-за контрукції джерела там виявилось достатньо води навіть щоб трохи попрасувати деякі речі.
Фото другого дня у вигляді слайдшоу.
На третій день ми від річки піднялися знову на плато та незадовго після обіді взяли найвищу гору масиву Чатир-Даг: Еклізі-Бурун. Там знайшли послання в бутилці з-під вина, залишену кимось з попередніх туристів. Текст було сфоткано, деталі - на фотографіях 
Після того ми спускались з плато вних до долини річки Альми. З самої гори спустились більш-менш нормально, хоча по сипучому гравію спускатись було страшнувато… Благо, що хоч дощу не було і він був сухий. А от потім по лісі налазились… Це капець якийсь. Коли йшли в гущавині лісу бачили замлю пориту дикими кабанами. Враховуючи скільки їх там накопано - це дивно як ми їх не зустріли… До Альми з горем пополам дібрались вже досить пізно. Там прикольна переправа по дереву була… Потім ще деякий час витратили на пошук місця для стоянки, але все-таки хоч і впритик, але встигли розбити намети та розвести вогнище ще до сутніок. Бахнувши вже близько 11-ї вечора коньячку ми з Джоллі ще до 12-ї ночі тихенько (а може і не дуже 
) наспівували пісні Крематорію (”Маленькую девочку”, “Мусорный ветер”, “Клубнику со льдом” і ще багато всякого), пригадали Blind Guardian (само собою, “The Bards Song” та з горем пополам “And Then There Was Silence”) і ще щось, але вже не пам’ятаю що. Коротше кажучи, день видався класний.
Фото третього дня у вигляді слайдшоу
Похід в Крим (травень 2008). День перший. Фотозвіт.
Нарешті добрався до фоток в Криму… Так що до вашої уваги фотозвіт першого дня походу.
Прибули ми в Симферополь близько десь опів на 12-ту дня і збирались попередньо пройшовшись по магазинах, щоб купити ще деякі харчі їхати до Ангарського перевалу на тролейбусі. Але вже на пероні нас перестрів таксист, який запропонував діставити нас туди за вельми помірну ціну (не сезон все-таки). І хоча я був категорично проти, бо це було дуже неспортивно і не по-туристичному мусив здатись під натиском інших (в оболивості тих, хто йшов в похід перший раз). За це вже на роботі отримав “нагоняй” від Машки, що наші люді туристи на таксі не їздять. Але що зроблено то зроблено. Завдяки цьому ми зекономили багато часу і вже близько першої години дня були на Ангарському перевалі. Звідти пофоткавшись трохи вирушили в сторону плато. Спочатку в планах було заночувати десь на витоці р. Ангари, тому почали шукати в лісі цей виток. Там трохи поблукали: пропустили потрібну стежку та занадто на захід взяли. Вийшли на потрібне місце в районі трьох годин - там і зробили привал на обід. Враховуючи, що ми години на дві вже обганяли графік, а в лісі нас вже почали донімати комарі вирішено було набрати води в 5-літрові бутлі, які ми прихопили з собою та лізти на плато. Води на ньому не було де знайти і навіть тої води не вистачило - потім ввечері ще довелось ще потім посилати гінців без рюкзаків назад вниз по воду. Десь за годину-півтори видерлись на саме плато - ох і важко ж було з незвички підніматись - і там недалеко від спуску знайшли готове місце під стоянку. Там і заночували…
Маршрут на Гуглмапсі приатачу пізніше, бо я забув прихопити GPS-приймач, коли їхав додому, а тому наразі не можу злити на комп “треки” походу.
Можна подивитись це все у вигляді слайд-шоу.
Фото з ботанічного саду
Збирався вибратись в ботанічний сад вже давно і сьогодні майже спонтанно туди поїхав. Давно я вже не балувався зі своїм фотиком - всю осінь він пробув в гарантійному ремонті, а зимні пейзажі у мене не дуже виходять, тому більшу частину часу лежав без діла. Спеціально нікого не запрошував в компанію - інколи у мене буває таке собі перенасичення спілкуванням, чи що, і мені хочеться полазити самому - привести думки до ладу. Коротше кажучи, ось декілька оброблених результатів мого фотополювання:
Можна також подивитись це все у вигляді слайдшоу.
А ще я сьогодні буду займатись редизайном та реструктуризацією свого основного блогу - знайшов прикольну темку для Вордпресу, але її треба ще причесати та ововчити Плюс думаю прислухатись до деяких порад про-блоггерів по структурі (хоч мну і далеко не pro, але все ж хочеться виглядати солідно ). Тому graywolf.org.ua деякий час доступним не буде…
P.S. Ще згадалось. Фоткаю собі ж сьогодні тюльпани вже в кінці алеї, що веде від входу, нікого не чіпаю, тут краєм ока бачу, що на мене летить якась дівчина… В півметрі від мене спиняється і випалює щось типу “можно-вас-поцеловать-в-щьочку-я-друзьям-в-карти-проіграла”, я в процесі переварення змісту скоромовки встигаю лише промимрити “пжлста”, отримую чмок в неголену щоку, а дівчинка втікає до друзів. Навіть обличчя не встиг запам’ятати. Але що найцікавіше: сьогодні вранці у ванні роздумував дивлячись на бритву: “тааа… вчора голився, зі сторони майже не видно, а морду мацати мені сьогодні ніхто не буде”. Отаке. Примхи долі, блін.
Рідне місто
Сьогодні вранці ходив в ЖЕК з батьками по справах. На всяк випадок прихопив з собою фотик - я з минулого року на нього нічого окрім п’янок, здається, і не фоткав Геть забув вже як це воно, тому по дорозі туди кляцав. Ось ніби щось більш-менш нормальне вийшло.
На фотці: масив Леваневського. Це щось типу Білоцерківського спального району Там за деревом видно стеллу - то порівняно нещодавно поставили в пам’ять про Чорнобильську трагедію, бо ще 2-3 тому там нічого не було.
RAW від Fujifilm FinePix S6500fd у Photoshop
Інформація для тих, кому я час від часу записую фотки і які хотять мати можливість редагувати їх в Фотошопі. Всі РАВки в ньому відкриваються за допомогою плагіна Adobe Camera Raw. Він, якщо я не помиляюсь, йде і в стандартній поставці, але дуже стара версія. Підтримка FinePix S6000fd/S6500fd з’явилась починаючи з версії 3.6, але там була маленька неув’язочка… Фотик-то один, а маркування для Штатів та іншого світу - різне і в Adobe Camera Raw 3.6 вбили лише американський варіант: S6000fd… Тому при тому, що формат даних плагін розумів, та все одно видавав помилку, бо не співпадала назва. Але цю прикру помилку пофіксили в наступних версіях. Тому потрібно скачати останню версію і не мати з тим клопоту. Наразі це:
Скачаний файлик розпаковуємо і записуємо його вміст в C:\Program Files\Common Files\Adobe\Plug-Ins\CS2\File Formats\. Старий файл, якщо він там буде, потрібно перезаписати. От і все.
Карпати 2007. День перший. Річка Прут.
Ну і нарешті остання пачка фоток з першого дня, в кінці якого ми стали на ночівлю в лісі неподалік від бази Заросляк. Фото нижче робились якраз в процесі добирання туди. Після дощу Прут був досить повноводним і боудним, а потік води голосно ревів розбиваючись об каміння. Було в ньому щось таке… заворожуюче. Також по дорозі ми також зустріли декілька корівок, які самостійно і без нагляду повертались з пасовища…
Можна продивитись цю серію у вигляді слайдшоу.
Карпати 2007. День перший. Ворохта.
Ну а ось, власне, і селище Ворохта про яке я згадував пару постів тому. Хіба не краса? Сьогодні ввечері ще докину фотки Прута після зливи, які ми робили по дорозі до Заросляка ну а далі вже підуть фото самого Чорногорського хребта.
Можна продивитись цю серію у вигляді слайдшоу.
Карпати 2007. День перший. Скелі Довбуша.
Друга пайка хвоток з того ж дня Цього разу підйом до скель Довбуша біля (чи то “в” ) Яремче. Після відвідин цього місця ми поїхали до Ворохти - мальовничого гірського селища. Ми там пройшлись по місту і у мене з’явилась мрія якось там оселитися Але фото Ворохти та річки Прут вздовж якої ми йшли до Заросляка - пізніше.
Можна продивитись цю серію у вигляді слайдшоу.
Карпати 2007. День перший. Пороги в Яремче.
Викладаю обіцяні фотки. Даруйте, що все підряд - мені реально ліньки фільтрувати. Я знаю, що в мене погано з композицією та і обробка робилась нашвидкоруч, або й взагалі без неї
Перший день подорожі у нас був не стільки походний, скільки по всяким цікавинкам: пороги в Яремче, скелі Довбуша… Потім ми на маршрутці дістались Ворохти, звідки наші рюкзаки знайомий Ігоря aka Asuka (читати транслітеровано, а не так як одну з героінь NGE ) - нашого провідника, на фотках він з`являється в червоній бандані - підкинули до КПП, а потім і до Заросляка, а ми могли вільно йти та фоткати околиці.
Отож, на фотках нижче - пороги в Яремче.
Можна продивитись цю серію у вигляді слайдшоу.