Блог
Дівчатам з найкращими побажаннями
Бажаю бути завжди гарними, щоб навіть накрасивіші квіти не йшли ні в яке порівняння з вашою красою, щоб життя було сповнене радості та тепла і ніякі негаразди та сніг навколо не могли їх згасити. Зі святом! І, до речі, все ще діє старий лінк на цю невеличку флікрову привітальну листівку.
А щодо фото… Це я майже випадково потрапив до оранжереї ботанічного у суботу, а там зараз якраз цвітуть азалії, камелії та орхідеї, і трохи відвів свою фотодушу. До речі, відкрита вона буде до 24-го квітня, вхід всього 10 грн., так що небайдужим до квітів або принаймні їх фотографій раджу відвідати 
Ось ще трохи цієї квітучої краси:
P.S. І так, я теж приймаю вітання (звісно, геть не з 8-м березня 
) і будь-ласка, ну будь-ласочка щиро побажайте мені, щоб він мені і лише мені прослугував принаймні стільки ж років, скільки колишній тижнів 
Свобода (xkcd)
P.S. Хоч комікс трохи не про це, але написане в третій частині коміксу – дуже влучне насправді. Мну в певному сенсі відчув це коли відпочивав у Лисячій бухті, коли за три дні проникся духом свободи настільки, що якби захотів міг вільно стягнути плавки на “цивільному” пляжі біля найближчого до бухти санаторію, який ми проходили по дорозі з ринку. Це відчуття: “от захочу – і зроблю, і пофіг на них всих” насправді одне з найприємніших станів душі, які я колись відчував.
Пристрасні переконання (”Природні лиха”)
The Dresden Dolls
Моє знайомство із сабжевим гуртом відбувалося як мінімум в три етапи: спочатку хтось розшарив відик на їх пісню “Girl Anachronism” у FriendFeed’і, мну подивився, подумав: “Крейзі (в гарному сенсі). Причому що музика, що сам кліп” і… забив. Потім під час святкування Нового Року мені Роджер включив цей само трек (аудіоверсію). Я одразу згадав, що це щось знайоме, ми погуглили і знайшли кліп. Подивились знову. “Клас!” подумалося мені (іншим мабуть теж) і… знову забив. А на минулому тижні мені щось чи хтось нагадав про них і мну вирішив пошукати чи є вони на Spotify. Виявилося, що таки є, причому у нормальній кількості, і мну вже ознайомився з їх творчістю більш прискіпливо.
Цей американський гурт складається з двох осіб: вельми ексцентричної клавішниці та вокалістки Аманди Палмер та барабанщика/перкусіоніста Брайана Вігліона. Сценічний образ у них відповідний назві – косять під ляльок. Багато віршів – “parental advisory”. Хтось називає їх альтернативною попсою, хтось – альтернативним роком, а самі вони себе вважають панк-кабаре (назву видумала Аманда, бо за її словами боялася, що критики в назву їх музики вплетуть слово “готика” ). Ну ось нижче відики з їх найбільш відомих пісень для того, аби оцінити музичку До речі, мені подобаються їх відики по-перше багатою мімікою персонажів (це вовча примха 
), а по-друге дибровістю – у кліпі показується те, про що співається (і чхати вони хотіли на традиційні правила створення кліпів де котлети окремо, а мухи окремо).
Read the rest of this entry »
Вебкомікс “Природні лиха”
Нещодавно давно наштовхнувся на сабж: Calamities of Nature, додав до свого списку із xkcd, Geek and Poke та Немі. Судячи по останнім стріпам, місцями досить непоганий. Ось для прикладу:
Деякі найбільш цікаві речі, якщо буде не геть вже ліньки, і надалі перекладатиму…
Скрінсейвер з гарними фотками для ледачих
Багатьом людям рано чи пізно стандартний майкрософтівський прапорець набридає і вони шукають якоїсь гарненької заміни. Одним хочеться оживити “відпочиваючий” комп’ютер усякими там анімованими пейзажами чи акваріумними рибками (ненав’язлива реклама ), а іншим типу мене обожнює дивитись на всякі там гарні фотки. Скрінсейверів, що просто показують фотографії з певних каталогів на диску нині дофіга, але всам факт завантажування фоток такого ледащо і гіка як я вельми дратує – ну не сучасно це, і кому ті зайві рухи потрібні? От як би то його зробити, щоб воно саме… Та сучасні технології не стоять на місці і вже мабуть навіть останній найледачіший користувач інтернету знає про інсування стрічок RSS – найзручнішого засобу отримувати свіжу інформацію без нагальної необхідності лазити по сайтах (найбільш адекватні з них ще й користуються єдино вірною RSS-читалкою – Google Reader, але зрештою донесення цієї істини до варварів не є темою цього допису і залишаєтсья на самоопрацювання). Так от, одне з чудес RSS полягає в тому, що воно дозволяє додавати в стрічку не лише звичайні статті (з текстом, відео та картинками), а і долучати до нього медіа-дані (як аттачменти у електронній пошті). Ті самі відео та картинки, але не як елемент статті, а як окрему сутність (в термінах RSS воно називається enclosure). Це важливо, бо комп’ютери все-таки тупі і виділити потрібну картинку з-поміж тексту їм не так легко як людині. Думаю ви розумієте до чого я веду: картининки можна автоматично отримувати з відповідних RSS і не треба нічого самотужки качати – розумні програми зроблять все за вас. Єдина умова – щоб ці картинки були оформлені у стрічці як enclosue (на жаль, не всі фото-сайти настільки просунуті, щоб видавати стрічки картинок з картинками не у вигляді вмісту новини, а саме як додаток).
Read the rest of this entry »
Horo the Wise cosplay
Ще на початку жовтня занесло мене якось на “Другий Всеукраїнський фестиваль японської анімації”, я там нафоткав всякого і навіть збирався викласти якусь подобу фотозвіту, але більшість фоток були не дуже вдалими та плюс лінощі і мну забив на кілька місяців. А це хотів в Лайтрумі спробувати одну фішку, то треба були фотки для експериментів. От під руку і попались ці фото з фесту.
Так що вашій увазі шикарний косплей Богині Хоро Мудрої і просто дуже красива дівчина. На жаль, повноростові фотки, що фоткались у залі, не піддаються обробці. Ну, в сенсі, що спробувати витягти з них хоч якусь естетичну цінність як фотографії важкувато із-за високого ISO на якому воно знімалося. Але повірте на слово костюмчик дуже гарний. Ну а те, що дівчинка гарненька – то і так очевидно по фото вище
Танці з вовками
Майже місяць тому час від часу читаючи відгуки про “Аватар” я чув згадку про сабж. Той факт, що я пропустив фільм з такою назвою, знятий чорт і коли (1990 рік), володаря семи Оскарів мене просто гнітив, тож я не міг довго чекати і вирішив виправити цей недолік. Так от: маю сказати, що фільми і справді багато в чому схожі (маєтсья на увазі сюжетно), але в той же час враження діаметрально протилежні. Ееее… Тільки протилежні не в тому сенсі, що мені не сподобався “Танці з вовками” (IMDB) – якраз навпаки, фільм насправді дуже і дуже кльовий (врахуйте, що я в дитинстві фактично ріс на книжках Мая, Ріда, Купера та Шульца та фільмах з Мітічем, то це для мене взагалі було як свіжий ковток дитинства) – але кльовий абослютно з іншої сторони.
В “Аватарі” все просто: є абсолютно “хороші” сині здоровані і майже поголовно абсолютно “погані” людці, традиційна лав сторі №123456 і т.д., і т.п. Характери персонажів занадто шаблонні і ніякі – як на мене, то непоганий персонаж лише у “Ріплі” та вельми колоритний, хоч і знову ж багато в чому шаблонний, у полковника. Головний герой і всі “сині” ж дуже прісні. Як я вже писав у своїх враженнях щодо “Аватару”, що мені сподобалось, так це операторська робота і як результат – таке собі занурення в оцю атмосферу дикого життя на’ві (я би мабуть з не меншим задоволенням подивився просто якби кілька годин просто показували як вони там полюючи бігають по своїх лісах та літають на дракончиках).
“Танці з вовками” геть інші. Тут все з точністю до навпаки. Ніякого занурення не було – більшу частину фільму я все-таки відчував себе спостерігачем, а не учасником. Операторська робота мені принамні нічим особливим не запам’яталась. Навіть навпаки – місцями як на мене ракурси були дуже невдалі. Але…
Avatar
Щоб не відставати за поступом технічного прогресу вирішив теж сходити на сабж, тим паче, що відгуки про графіку були здебільшого дуже і дуже позитивними, тож цікавість і те, що я з літа не ходив у кінотеатр зробили свою справу. Перший спроба попасти в кіно виявилася невдалою: оскільки ми навіть не цікавились бронюванням квитків, а я звик, що кінотеатри у нас аншлаг зазвичай збирають в кращому випадку на прем’єру, то прийшовши в IMAX були дещо здивовані тим, що квитків на “Аватар” не було не лише на той день коли ми туди заявились, а були розкуплені на цілих 6 днів вперед. В день нашого перегляду (тобто 30 грудня) ми дізнались, що до 9-го числа включно квитки залишились квики лише на нічні сеанси (ті що о 1:30 ночі). Звісно, мова йде про 3D версію, бо поруч (в 2D касі так би мовити) можна було завжди прийти, одразу взяти квитки і подивитись. Я такого ще не бачив…
Але все ж про сам фільм…
Read the rest of this entry »
Бліц аніме-рев’ю. Частина 2
Щоб струснути трохи з себе осінньо-зимню лінь щось писати до блогу, почну з того, про що я писав мабуть найменше останнім часом Попередній подібний допис я робив більш ніж півроку тому, тож, далі вашій увазі невеликий суб’єктивний огляд того, що я дивився в цьому році. Тобто це не означає, що відповідні тайтли саме виходили в 2009-му, але таких тут тим не менш теж досить багато. А розпочну з найбільш очікуваного мною в 2009-му продовження пригод хвостатої богині 