Аніме
Horo the Wise cosplay
Ще на початку жовтня занесло мене якось на “Другий Всеукраїнський фестиваль японської анімації”, я там нафоткав всякого і навіть збирався викласти якусь подобу фотозвіту, але більшість фоток були не дуже вдалими та плюс лінощі і мну забив на кілька місяців. А це хотів в Лайтрумі спробувати одну фішку, то треба були фотки для експериментів. От під руку і попались ці фото з фесту.
Так що вашій увазі шикарний косплей Богині Хоро Мудрої і просто дуже красива дівчина. На жаль, повноростові фотки, що фоткались у залі, не піддаються обробці. Ну, в сенсі, що спробувати витягти з них хоч якусь естетичну цінність як фотографії важкувато із-за високого ISO на якому воно знімалося. Але повірте на слово костюмчик дуже гарний. Ну а те, що дівчинка гарненька – то і так очевидно по фото вище 
Бліц аніме-рев’ю. Частина 2
Щоб струснути трохи з себе осінньо-зимню лінь щось писати до блогу, почну з того, про що я писав мабуть найменше останнім часом Попередній подібний допис я робив більш ніж півроку тому, тож, далі вашій увазі невеликий суб’єктивний огляд того, що я дивився в цьому році. Тобто це не означає, що відповідні тайтли саме виходили в 2009-му, але таких тут тим не менш теж досить багато. А розпочну з найбільш очікуваного мною в 2009-му продовження пригод хвостатої богині 
C.C. from “Code Geass” by Bellatrix Aiden
Зазвичай у мну по редагуванню фоток (та і по зйомкам теж) руки наче з дупи стирчать, але вчора вирішив перебрати ще трохи фоток з Танабати і тут по-перше кадр вийшов вдалий, по-друге якесь натхнення прийшло погратись з налаштуваннями, але я чи не вперше задоволений результатом пост-обробки фотографії (принаймні портретної – 100% вперше), тому вирішив похизуватись трохи
Хоча, звісно, чарівну від природи модель практично нереально зробити непривабливою на фотці навіть для абсолютно криворукого фотографа типу мене 
Тому до того всього мій шалений респект Беллатрікс як косплеєру та моделі.
Мандрівний замок від Хаяо Міядзакі на ТБ
Стараннями панянок Світанкової та Бережної на світ з’явився переклад чарівної казки від справжнього маестро анімації Хаяо Міядзакі знятому за мотивами однойменного твору англійської письменниці Діани Джонс: “Мандрівний замок Гаула”. Навіть якщо ви не любитель аніме, спробуйте подивитись його в суботу 29 серпня, дайте йому шанс: об 11-05 по “1+1″. Якщо говорити про мене, то я, власне, і став любителем аніме після перегляду “Сен та Чіхіро в полоні у духів” (більш відомомого на Заході як “Віднесені привидами”) – іншого твору цього ж аніматора. А “Мандрівний замок” хоч і не належить до моїх улюблених творів Міядзакі, але повірте: він все одно на голову вищий за більшість анімаційних творів, які ви бачили в своєму житті 
Справжня казка, чиста і добра. І просто відмінний малюнок, який вартий показу на великому екрані, ІМХО.
UPD: якщо вам цікаво скачати сабж, то можна дістати відео в дуже гарній якості (1280×720, HDTV-реліз від THORA) з озвучкою від 1+1 з торренту, який можна взяти тут: Howl’s Moving Castle на UAnime. В цьому ж контейнері є оригінальна звукова доріжка (для фанатів), а також англійські та українські субтитри. За появу цього релізу у Інтернет-просторі шалена поядка RomP‘у!
P.S. До речі, я тут подумав, що варто буде ще купити оригінальну книжку. Прочитати, а потім подарувати своїй маленькій двоюрідній сестричці
Бліц аніме-рев’ю. Частина 1
Щойно подивився на блозі розділ з аніме і зрозумів, що востаннє я сюди щось змістовне писав вже рівно рік тому… Щоправда, наприкінці минулого року я збирався написати один великий огляд з усім потроху, але так як рік виявився вельми багатим на переглянуті анімаційні стрічки, справа затягнулася і за браком часу я описав лише в кращому випадку третину того, що проглянув. Крім того, оскільки з моменту перегляду пройшло досить багато часу, то може десь щось випадково прибрехав. Але так чи інакше сьогодні мну вирішив викласти хоча б ту частину, яка вже написана. Отож, прошу…
До речі, так як це планувалось як підсумок року 2008-го (тільки не того, що було випущене, а того, що я дивився в тому році ), то зроблю пару зауважень. Мій особистий номер один в 2008-му – це звісно “Ookami to Koushinryou” (Spice and Wolf), але йому я вже присвятив свого часу навіть не один допис, тому цього разу промовчу. Аналогічна ситуація з Madlax: я оди теж писав принаймні двічі. Так що ці дві найулюбленіші речі пропущу і піду далі.
Read the rest of this entry »
Конкурс аніме караоке в україно-японському центрі
Був вчора на сабжевому заході. Пішов в основному з двох причин: потестити фотика та побачити знайомих (хоч я ні з ним не домовлявся, але був впевнений, що хоч когось та зустріну ). Стосовно першої причини враження суперечливі. З одного боку все виявилось не насільки казково як я уявляв, бо із-за мого спізнення на це дійство мусив фоткати з гальорки і звідти 50мм об’єктиву було явно малувато. Хоча з іншого боку навіть якби був один із зумів, які я придивився – там можна було б відкрити діафрагму максимум на f/4, в той час як тут я фоткав здебільшого на f/2 і при цьому все одно витримки часто не вистачало (я клацав без спалаху) і фотки виходили розмитими. Так що по ходу справи зрозумів, що зум буду брати обов’язково з VR. З іншого боку, після того як мну скинув фото на комп був приємно здивований отриманим результатом, оскільки мені дуже сподобалась передача кольорів. Я рік тому фоткав в цьому ж приміщенні на Фуджик і кольори були дуже бліді, а тут в порівнянні просто приємно глянути, плюс за рахунок того, що шумів менше, зображення все-таки чіткіші. Зате знайомих побачив навіть більше ніж очікував Шаннара та Деметріола з UAnime, Андрія, Надю та Настю з КФК (останні дві вже фактично екс-КФК 
) і навіть колишню співробітницю “Пчёлку” (але здалеку – навіть привітатись не вийшло).
Тепер же стосовно самого конкурсу. Якщо коротко, то: ЖАХ! Ні, я хоч і звик більше до усяких там меццо-сопрано, все ж розумію, що караоке на те і караоке – його співають люди з сумнівним музичним слухом, але ж блін… не з його абсолютною відсутністю у більш ніж половини конкурсанток (я не є частиною київської аніме-тусовки, не знаю жодну з учасниць і тому моя думка абсолютно безпристрасна; пробачте, що когось ображаю, але я волію казати те, що думаю) 
Чомусь ті ж самі японці, що були в жюрі, коли виконували позаконкурсні виступи також не маючи гарного слуху звучали на порядок краще аніж практично всі дівчата, що боролись за винагороди. Ага, їм легше співати пісні рідною мовою, але хто як не українці найспівучіша нація? Найбільш музичне виконання серед наших на мій суб’єктивний погляд було лише оупенінгу до NGE та друге виконання “God Knows” з Харухі. Ще кілька були принаймні слухабельні. Серед них і дуо (не пам’ятаю що саме), що виступало першим, і, до речі, виграло конкурс. Тобто спочатку я подумав: “wtf?”, але почувши декілька наступних “пісень” зрозумів, що виступили вони не так вже і погано. Отаке. Мммм… Що ще запам’яталось? Мабуть, костюмчик Тоторо. Хоч і квадратнуватий, але все-таки прикольний.
Після закінчення власне конкурсу в холі бібліотеки дівчата з косплей-клубу “Fighting Dreamers” (може і не лише з нього, але я в клубах не дуже розбираюсь, тому виправте мене якщо що) виконали японський танок з віялами. Це було мабуть найприкольніше, що я побачив за той вечір, але краще було б знімати його на відео – ось де знадобився б мій Фудж, але я його не взяв з собою
На прохання Шаннара я виклав все, що наклацав за вчора, і його можна скачати звідси. Але за якість не бийте 
Code Geass R2. Фінал
Поки що не берусь писати повну реценцзію, бо зараз лише одні емоції. Кінцівка, правда, не така бомбова емоційно як 22-23 серії першого сезону, але цілком логічна і трагічна (читай: правильна для по-справжньому сильних речей). Думав зіллють її традиційно – а ні! Все довели до логічного кінця з красивою жирною крапкою. І скорботою… Уклін дизайнерам характеру головного героя – мабуть я перший раз бачу настільки вдалий чоловічий персонаж.
P.S. Єдине, що Сузаку все-таки мав здохнути, бо таких я не переварюю як клас і на його місці в останніх хвилинах мала б бути C.C. А так щось забагато честі для такого ідейного хробака
Madlax. Вирок.
Сьогодні о третій годині ночі додивився Мадлакс до кінця – за вечір одним махом продивився 11 серій. Нічого не міг з собою зробити – воно мене причарувало. Крім того, я не можу змовчати про аніме після завершення перегялду якого я ще з півгодини не міг заснути, бо знов і знов переживав фрагменти з нього, а у вухах бриніли сумні мелодії пані Каджіури. І зрештою єдине – що мене заспокоїло і я таки заснув – це коли я подумки почав наспівувати “Wolf’s Whistling Song” – пісеньку-ендінг до “Spice and Wolf” Вони як два протилежних полюси нейтралізували один одного і це згасило дивне відчуття всередині, яке виникає в мене після перегляду деяких анімех.
Read the rest of this entry »
Madlax
Вчора у мене весь день був навчально-анімешний… Тобто то сидів розумні книжки читав, то дивився та перекладав аніме. Доробив нарешті 10-ту серію Бамбукового Клинка і треба буде розділ завантажень оновити. А також почав дивитись “Madlax”… У мене щось вимальовується погана звичка писати рев’ю до завершення серіалу, але чогось хочеться
Read the rest of this entry »
Анімешне…
Додивився на днях “Морська наречена” (”Seto no Hanayome”). Вцілому фігня. Чергова соплива еччі-комедія (ще й еччі там таке собі і його досить мало). Більше всього дратуав малюнок (з чібі та іншими нестандартними промальовками там конкретно перебрали) та деякі “приколи”, які повторювались практично в кожній серії та ще й по кілька разів. З плюсів – декілька пародій справді посміхнули та і плюс там є трохи прикольного повного абсурду та алогічностей (навіть сама зав’язка сюжету: русалки-якудза, як вам? ). Але вцілому ж повна фігня. І при тому ця вона ще й якогось біса має досить високі рейтинги та масу позитивних відгуків Не розумію… А все-таки музику з ендінгу я скачав та поставив в якості будильника 
Це давня традиція: ставити подібні речі на будильник, яка ведеться ще з часів “DearS”
До речі, місцями там дуже непогана аранжування і навіть простеньке, але гарне гітарне соло є.
Але взагалі-то я цей пост взявся писати з іншої причини. Знайшов на днях в торренті колекцію картинок пов’язаних зі “Spice and Wolf” (перші 5 чаптерів манги, ранобе, доджінші, різні скани, фанарт, тощо). І там надибав на оце:
Так от: ХЕЛП! Перша картинка – це будинок Гільдії Торговців зі “Спецій”, а от реальна будівля – що це? Хочеться дізнатись що воно таке та де знаходиться? 