<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	>

<channel>
	<title>graywolf's lair &#187; Мережі та ІТ</title>
	<atom:link href="http://graywolf.org.ua/category/blog/it/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://graywolf.org.ua</link>
	<description>Inhuman being's diary</description>
	<pubDate>Tue, 06 Jan 2009 13:45:45 +0000</pubDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.7</generator>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
			<item>
		<title>Spotify: нарешті музична революція?</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2009/01/05/spotify-music-revolution/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2009/01/05/spotify-music-revolution/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 05 Jan 2009 12:14:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Мережі та ІТ]]></category>

		<category><![CDATA[Музика]]></category>

		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<category><![CDATA[p2p]]></category>

		<category><![CDATA[spotify]]></category>

		<category><![CDATA[torrent]]></category>

		<category><![CDATA[інтернет]]></category>

		<category><![CDATA[музика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=695</guid>
		<description><![CDATA[Все-таки відчуваєш себе хоч і маленьким таким, але пророком, коли твоє розуміння розвитку технологій знаходить підтвердження в реальному житті. Вже давно я і, звісно, не лише, казали, що нам скоро не знадобляться здоровенні за об&#8217;ємом HDD для того, аби зберігати інформацію, адже з ростом швидкості та доступності мережі Інтернет в цьому не буде аніякої потреби: [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img src="http://graywolf.org.ua/wp-content/uploads/2009/01/spotify.png" alt="Spotify" title="Spotify" width="108" height="116" class="alignleft size-full wp-image-696" align="left" />Все-таки відчуваєш себе хоч і маленьким таким, але пророком, коли твоє розуміння розвитку технологій знаходить підтвердження в реальному житті. Вже давно я і, звісно, не лише, казали, що нам скоро не знадобляться здоровенні за об&#8217;ємом HDD для того, аби зберігати інформацію, адже з ростом швидкості та доступності мережі Інтернет в цьому не буде аніякої потреби: все можна буде просто слухати в потоковому режимі не завантажуючи (в сенсі збереження) собі на машину і все поступово до того йшло. Але залишалася все одно &#8220;невеличка&#8221; проблема: правовий аспект. І ось, нарешті, знайшлися люди, які знайшли можливості подолати цей останній бар&#8217;єр простим і логічним чином: зробивши музику безкоштовною для слухачів, але змусивши їх за це розплачуватись рекламою. Взагалі тут, думаю, варто зробити один ліричний відступ. Мінус-один якось дуже гарно розписав <a href="http://kilesa.org.ua/2007/12/02/anime-industry/">морально-правові аспекти розповсюдження фансабів до аніме</a>, але я візьму дещо ширше, хоча скористаюсь його аналогіями&#8230; Всі ми в тій чи іншій мірі дивимось, чи дивились ТБ або слухали радіо. Звісно, я маю на увазі звичайне, а не Інтернет. При цьому ви ніколи не платили за проглянутий конкретний фільм, чи прослухану музику. Питання прав на перегляд чогось вас ніяк не зачіпало. Ви платили лише фіксовану абонентську плату за користування каналами зв&#8217;язку (антена, кабельне, радіоточка, тощо), які не мають ніякого відношення до того, що по ним транслюється. Хоч насправді ви платили за проглянуті фільми та прослухане радіо переглядом реклами, тобто всякими там &#8220;тьотями асями&#8221;. І всі були задоволені. Телевізійні компанії виступали посередниками між вами як споживачем та кіноіндустрією як виробником. Але як радіо, так і телебачення - канали односторонні, тобто ви практично не можете впливати на те, що там транслюється. Зараз ми маємо Інтернет і, що найцікавіше, це не що інше ніж якісно новий виток колишніх ЗМІ. З тою різницею, що цей канал двонаправлений, завдяки чому досягається інтерактивність: ви можете слухати та дивитись не те, чим вас годують, а виключно те, що самі оберете. Інтернет-провайдери займають місце кабельних мереж як засобу доставки даних. Справа тепер лише у появі інтернет-аналогів 1+1 чи Інтеру (звісно у осучасненому вигляді), які візьмуть на себе посередництво між вами та кіностудіями та музичними лейблами. Зрозумійте: це революція, новий технологічний стрибок, який відбувається прямо на наших очах! Повертаючись до нашого барану, <a href="http://www.spotify.com/">Spotify</a>&#8230; Те, наскільки вдалим буде цей проект покаже наскільки зараз готове суспільство (принаймні в розвинутих країнах - нам поки що випало на долю лише спостерігати) перейти на цей якісно новий рівень доставки інформації. А що таке цей самий Spotify?<br />
<span id="more-695"></span><br />
Основною метою створення проекту була легалізація безкоштовних аудіозаписів, або простіше кажучи боротьба з піратством. Ця система і дійсно є легальною за рахунок того, що ви як користувач не тримаєте копії файлів на своїй машині (адже саме в наявності копій, а не факті їх прослуховування полягає піратство), а слухаєте музику в потоковому режимі. Андерс Сер (Anders Sehr), представник Spotify, описав їх сервіс так: &#8220;Spotify - це новий спосіб насолоджуватись музикою. Ми віримо, що Spotify стане життєздатною альтернативою музичному піратству. Ми збираємося досягти цього створивши сервіс, який буде кращим і зручнішим, аніж піратство, і таким чином залучимо користувачів до цілком легальної і стабільної альтернативи, що надасть їм більше можливостей насолоджуватися музикою.&#8221; Плани дуже амбіційні, та багато чого залежить, на жаль, не лише від самого стартапу, а й від рекордингових компаній, адже дійсно корисним сервіс може стати лише коли його музична бібліотека буде достатньо наповнена, аби задовольнити якомога широкий спектр слухачів. І в цьому сенсі теж є певні зрушення: такі компанії як EMI, Warner Music, Sony BMG та 3 інших відомих лейбли вже позитивно відгукнулися про нове починання і підписали контракти зі Spotify. Дізнатись про поточний список підписаних лейблів можна на сторінці <a href="http://www.spotify.com/en/work-with-us/labels-and-artists/">&#8220;Лейбли та виконавці&#8221;</a>. Крім того, Spotify зараз відкритий і для співпраці з конкретними виконавцями і на тій само сторінці, я так зрозумів, можна подати заявку на додавання ваших записів до медіабібліотеки Spotify.</p>
<p><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/102002"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/102002/spotify-home_med_rect.png" align="right" class="alignright"/></a> Але то все в теорії, а як воно на практиці? Завдяки <a href="http://torrentfreak.com/author/ernesto/">Ernesto</a> з сайту <a href="http://torrentfreak.com/">TorrentFreak</a> мну розжився інвайтом на закрите бета-тестування цього сервісу, тому зміг помацати все своїми лапами <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> Сам Spotify представляє собою конгломерат iTunes та Last.fm (підтримувані ОС: Win32 та Mac): він складається з інтернет-сервісу, що представляє собою здоровенне сховище музики та легкого iTunes-подібного програвача (див мал.). Закачка медіаконтенту здійснюється по гібридній схемі: тобто як пряме потокове завантаження з сайту, так і по P2P торрент-подібному протоколу (що і не дивно, адже один з розробників - Людвіг Стрігеус, автор відомого torrent-клієнту uTorrent) для найбільш популярних речей (клієнт має кеш завантажених даних, розмір якого користувач може варіювати; по замовчуванню - 10% від об&#8217;єму диску). Якість музики судячи з описів десь на рівні MP3 160kbps. Здається, що малувато, але насправді звук, ІМХО, дуже і дуже пристойний - у мене принаймні відчуття відрази не викликав.</p>
<p>Незадовго після реєстрації на сервісі користувачам видається 5 інвайтів, які можна роздати бажаючим. Вони і у мене є (віддам 4 з них в хороші руки, але перед цим дочитайте абзац до кінця <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> ), так що прохання до бажаючих отримати інвайт та спробувати сервіс відписатися в коментарях до цієї статті на моєму основному блозі, тобто <a href="http://graywolf.org.ua/2009/01/05/spotify-music-revolution/">тут</a> <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> Але <b>увага</b>! тут є невеличка проблема: із-за деяких ліцензійних приколів Spotify зараз недоступний в більшості країн. Тобто зараз абсолютно легально ви можете скористатись ним лише з Великобританії, Швеції, Фінляндії, Іспанії та Франції. Навіть зі США не можна. Особисто у мене чи то був вдалий момент, чи ще що, але зайшовши про присланому інвайту мені сказали, що з моєї країни (Україна) реєструватися не можна. Я поставив <a href="http://www.hotspotshield.com/">Hotspot Shield</a> (безкоштовний VPN в США з лімітом 5ГБ в місяць) і через нього зареєструвався. Це при тому, що для США цей сервіс найбільш обмежений. Наприклад, для України доступний принаймні платний аккаунт з помісячною абонплатою в 9.99 євро, а для США і його нема. Не знаю як так вийшло, але факт залишається фактом - I&#8217;m in <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> В Інтернеті вже з&#8217;явилась пара мануалів з тим як обходити ці проблеми, наприклад, <a href="http://filesharefreak.com/2008/12/26/fixing-spotify-login-issues-once-and-for-all/">тут</a> чи <a href="http://www.techcrunch.com/2009/01/03/how-to-try-spotify-immediately-no-matter-where-you-live/">тут</a>. До речі, останній варіант описує як можна зареєструватись на Spotify без інвайту, тому якщо вам не ліньки - спробуйте спочатку цей варіант і розкажіть чи реально це зробити <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> </p>
<p><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/102006"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/102006/spotify-radio_med_rect.png" align="right" class="alignright"/></a>Зареєструвавшись на сервісі можна скачати власне програвач. На жаль, зараз це просто окремий додаток (зовні чимось нагадує iTunes), але ніяких плагінів для існуючих плеєрів зараз немає&#8230; Хоча до його честі треба сказати, що він малесенький за об&#8217;ємом та працює реактивно швидко і, що мене просто розчулило, там є навіть вбудована підтримка Last.fm. Також в софті є схожа на ластфмівську система радіо. Ви задаєте роки випуску та жанр і слухаєте що вам там рендомом навикидає (див мал.). Звісно, пісні, що вам не подобаютсья можна пропускати. Швидкість роботи приємно вразила. Якщо при роботі через американський VPN була маленька затримка перед стартом пісні та при перемотці, то якщо пустити трафік напряму (я пробував як з домашнього, так і з робочого інету), то здається, що всі ці пісні лежать у вас на диску і граються локально. За весь час використання сервіск у мене лише двічі заїкнулося вдома і один раз на роботі. ІМХО, це більш ніж круто. Наступне, що я спробував - пробити по гуртам та виконавцям. Наповнення колекції мене теж вражає, хоч воно і далеко не ідеальне. Наприклад, там легко знайшлася повна дискографія Draconian та принаймні один альбом Qntal, але не було нічого з творчості Haggard. А от з українськими виконавцями ситуація взагалі жалюгідна. Спробував заради цікавості Океан Ельзи. Софт хоч і знає про існування такого гурту, але не має жодного запису з ними. Потім спробував ввести в пошуку Руслану (переможниця на Євробаченні все-таки)&#8230; Якщо шукати кирилицею, то матимемо лише одну пісню - переможницю конкурсу, якщо латиницею - то є принаймні один альбом. Але, схоже, обмежена кількість попси - це єдине чим там представлена Україна <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_sad.gif' alt=':(' class='wp-smiley' /> Також кажуть, що у Spotify класно зроблена робота з плейлистами. Наприклад, кожен плейлист має свій URL, який ви можете відправити своїм друзям, що теж мають встановлений клієнт, а також можна навіть при бажанні редагувати його колективно. Але я поки не зміг цього випробувати як слід.</p>
<p><center><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/102007"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/102007/spotify-search0_med_rect.png" /></a> &nbsp; <a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/102014"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/102014/spotify-search_med_rect.png" /></a> &nbsp; <a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/102062"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/102062/playlist_med_rect.png" /></a></center></p>
<p>Ну от, в принципі, і все, що маю сказати на даний момент. Залишилось лише спостерігати що з того вийде. І особисто я сподіваюсь, що цей сервіс таки приживеться і я нарешті зможу форматнути 200-гіговий вінт з музикою <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> Хоча перед тим також варто буде дочекатись плеєрів для 3G телефонів, щоб можна було так само зручно слухати музику мобільно.</p>
<p>Ще раз висловлю вдячність сайту TorrentFreak за <a href="http://torrentfreak.com/spotify-an-alternative-to-music-piracy-090102/">новину, завдяки якій я дізнався про Spotify</a> та Ернесто за інвайт. </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2009/01/05/spotify-music-revolution/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Друзі туриста-ITшника</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/12/23/it-tourists-friends/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/12/23/it-tourists-friends/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Dec 2008 23:01:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Мережі та ІТ]]></category>

		<category><![CDATA[Подорожі]]></category>

		<category><![CDATA[gps]]></category>

		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<category><![CDATA[travel]]></category>

		<category><![CDATA[web 2.0]]></category>

		<category><![CDATA[подорожі]]></category>

		<category><![CDATA[Фото]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=650</guid>
		<description><![CDATA[Спочатку я хотів лише описати один цікавий туристам і мандрівникам стартап, але потім подумав і вирішив взяти ширше та зробити огляд сайтів та засобів, що стануть в нагоді подібним мені любителям ходити в походи з рюкзаком за плечима, або просто мандрувати містами. Отож як якщо вам цікаво як сучасні інформаційні технології можуть допомогти мандрівникам і [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img src="http://graywolf.org.ua/wp-content/uploads/2008/12/hiking-gear.png" alt="Hiking gear" title="Hiking gear" width="178" height="112" class="alignleft size-full wp-image-703" align="left" />Спочатку я хотів лише описати один цікавий туристам і мандрівникам стартап, але потім подумав і вирішив взяти ширше та зробити огляд сайтів та засобів, що стануть в нагоді подібним мені любителям ходити в походи з рюкзаком за плечима, або просто мандрувати містами. Отож як якщо вам цікаво як сучасні інформаційні технології можуть допомогти мандрівникам і туристам, ласкаво прошу.<br />
<span id="more-650"></span></p>
<h4>До походу</h4>
<p>Без чого не обходиться жодна мандрівка - так це без маршруту і щоб заочно прикинути де доведеться лазити потрібна мапа. Звісно, нормальну друковану мапу якомога новішого видавництва вам нічого не замінить і її доведеться брати обов&#8217;язково, але до всього того рекомендую звернути увагу на <a href="http://maps.vlasenko.net/">&#8220;Радянські військові топографічні мапи України, Білорусії та Росії&#8221;</a>. На цьому сайті можна знайти не лише електронні копії мап у форматі JPEG різних масштабів (від 1:1 000 000 і аж до 1:50 000), а і файли прив&#8217;язки цих сканів до ГІС-координат (якщо не кожному, то принаймні багатьом зображенням <b>.jpg</b> відповідає файл прив&#8217;язки з тою самою назвою, але розширенням <b>.map</b>). Останні стануть у великій нагоді, якщо ви є щасливим власником мобільного GPS-приймача, оскільки тоді ви зможете власноруч завчасно повідмічати якісь важливі пункти на мапі і потім перенести інформацію про них у свій приймач. Звісно, точність координат бажатиме кращого, але навіть розбіжності в сотню-дві метрів достатньо, аби не вважати себе абсолютно загубленим у незнайомій місцині. А для цього нам знадобиться софт. Я особливо не перебирав його і зупинився на першій же програмі, яка повністю задовольнила мої потреби: <a href="http://www.oziexplorer.com/">OziExplorer</a>. На жаль, вона не безкоштовна і повна версія коштує цілих 95$, а тріальна не має кількох важливих фіч, типу вбудованої роботи з GPS-приймачем, і тому мало придатна для використання. Тому рекомендую звернути увагу на сайт <a href="http://v-dorogu.narod.ru/index.htm">&#8220;Вибір та використання персональних навігаторів GPS&#8221;</a>, який присвячений виробам компанії <a href="http://www.garmin.com/">Garmin</a>. Там ви зможете знайти інструкції по створенню власних карт за допомогою <em>GPSMapEdit</em>, та використанню <em>OziExplorer</em>. А що найцікавіше, до останньої на цьому сайті в розділі &#8220;Завантаження&#8221; можна знайти русифікацію і не тільки <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> </p>
<p>До речі, щоб не покладатись на одні лише точки поставлені на електронній мапі, раджу також прикупити перед походом мапу або атлас з координатною сіткою. Повірте, зайвим не буде, особливо коли ви мандруєте вперше по абсолютно незнайомих місцях без провідників <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> </p>
<p>Ну от і все. Ви вже інформаційно озброєні для походу. Хоча ще ні&#8230; Перед виходом правильно налаштуйте годинник на вашому фотоапараті, щоб він правильно записував час зйомки у заголовках файлів фотографій. Це важливо!</p>
<h4>Після походу</h4>
<p>Стомлені і знесилені після тривалої подорожі на своїх двох, але з масою вражень ви повертаєтесь додому. Перше, що хочеться зробити - це&#8230; відпочити, звісно <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> Але друге за цим - поділитись враженнями з ріднею, друзями та знайомими. Злити фото з цифровика на комп&#8217;ютер, розкласти карту на столі та включити слайд-шоу і під пиво чи сік наперебій розповідати про свої пригоди&#8230; Краще цього, звісно нема нічого. Але з усіма бажаючими почути про вашу подорож пива не вип&#8217;єш&#8230; плюс до всього, коли ви викладаєте фото на якийсь з сучасних фотохостингів типу Флікру чи Пікаси хотілося б, щоб місце, де було знято це фото, було позначене на мапі. Вручну знаходити і проставляти кожну точку складно і це швидко набридає. Звісно, цю ситуацію допоможуть виправити GPS-модулі до сучасних цифрових фотоапаратів, але вони з&#8217;явилися лише нещодавно, та і коштують недешево&#8230; А насправді їх наявність не така вже і обов&#8217;язкова. Достатньо мати трек вашого маршруту з будь-якого GPS-приймача в одному з поширених форматів та правильний час зйомки у EXIF-даних фото (ось для чого потрібний правильний час). Далі розумний і безкоштовний софт типу <a href="http://www.geosetter.de/en/">GeoSetter</a> зробить все за нас. Ви лише вибираєте необхідні картинки і відповідний їм трек-файл і вуа-ля! Маєте координатні дані у всіх фото <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> Завантажуєте їх на Пікасу, наприклад, і там справа від нього зможете побачити місце, де воно було зняте.</p>
<p>Але це ще не все&#8230; Ідея поділитися вашим маршрутом та фотографіями знятими під час мандрівки лягли в основу стартапу <a href="http://www.everytrail.com/">EveryTrail</a>, про який я і хотів написати з самого початку. <em>EveryTrail</em> - це глобальна web 2.0 платформа, за допомогою якої користувачі можуть створювати контент з геотагами, завдяки чому мільйони людей мають можливість ділитися своїми подорожами як із сім&#8217;єю та друзями, так і з іншими людьми та планувати нові поїздки. Завантаживши дані з GPS та фото, користувач в результаті отримує візуальну та інтерактивну розповідь про свою мандрівку (в якості прикладу ось <a href="http://www.everytrail.com/view_trip.php?trip_id=90849">наша весняна подорож Кримськими горами</a>). <em>EveryTrail</em> працює за тією само схемою, що і <em>GeoSetter</em> співставляючи дані з фото з треком, і автоматично розміщує фото на інтерактивній мапі (бекендом для цього використовується <a href="http://maps.google.com/">Google Maps</a>). Єдине, що при завантаженні доведеться погратися трохи з часовим зміщенням. Справа в тому, що дані на GPS зазвичай записуються з GMT часом (тобто за Грінвічем), а дані на фото - як налаштуєте. І тому потрібно буде вручну задавати це зміщення відносно GMT. Ще одним плюсом є те, що не обов&#8217;язково завантажувати зображення прямо на <em>EveryTrail</em>, оскільки цей сервіс може прив&#8217;язуватись до фотографій, що розміщені на фотохостингу <a href="http://flickr.com/">Flickr</a>. Звісно, цей сервіс можна використовувати не лише для далеких походів з рюкзаком за плечима. Тут є купа різних цікавих турів: містом чи його околицями, вело- та автотури, походи вихідного дня, геокешінг, тури по видовищним місцям, тощо. Щасливі власники iPhone взагалі можуть одразу скористатись додатком до цієї платформи: <a href="http://www.everytrail.com/iphone.php">EveryTrail for iPhone</a>.</p>
<h4>Практикум</h4>
<p>А щоб все це не було просто розмовами без конкретики вирішив полазити Києвом, озброївшись GPS та фотиком для наглядної ілюстрації <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> Для того, щоб спланувати маршрут, першим ділом йдемо на <a href="http://maps.vlasenko.net">maps.vlasenko.net</a>, знаходимо і качаємо jpg-файл з картинкою та відповідний йому map-файл з ГІС-даними (<a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/98239">мал. 1</a>).</p>
<p>Далі відкриваємо map-файл у OziExplorer (вважаємо, що ви тим чи іншим чином дістали повноцінну версію) через &#8220;Файл > Загрузить из файла > Загрузить файл карты&#8221;. Там вже можна поставити необхідні шляхові точки (waypoints), а потім об&#8217;єднати їх у маршрут. Деталі користування програмою можна на сайті <a href="http://v-dorogu.narod.ru/index.htm">v-dorogu.narod.ru</a>. Створивши маршрут, можна загнати його на GPS-примач. Для роботи з ним призначений ряд кнопок у панелі інструментів, які виконують функції обміну даними між програмою та прйимачем (<a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/98251">мал. 2</a>). Але перед цим потрібно зробити певні налаштування: зайдіть у &#8220;Файл > Настройки&#8221; і там на вкладці &#8220;GPS&#8221; оберіть вашу марку GPS-приймача (<a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/98243">мал. 3</a>), а на вкладці &#8220;COM&#8221; - пропишіть послідовний порт до якого він підключений. До речі, якщо у вас ноутбук без COM-порту, то разом з покупкою GPS-приймача скоріш за все доведеться взяти і USB-to-Serial перехідник, бо вони зазвичай комплектуються data-кабелем лише зі звичайним вузьким COM виходом. Щоб завантажити точки та маршрути на девайс потрібно скористатись пунктами &#8220;Отправить путевые точки в GPS-приемник&#8221; та &#8220;Отправить маршруты в GPS-приемник&#8221; відповідно. Тепер можна відправлятись в дорогу&#8230;</p>
<p>Налазившись та нафоткавшись досхочу, повертаємось додому, зливаємо фотки на ПК, та під&#8217;єднуємо до нього GPS-приймач. Цього разу нас найбільше цікавлять треки (це координати, які приймач періодично записує в пам&#8217;ять, таким чином запам&#8217;ятовуючи шлях, що ви пройшли). В <em>OziExplorer</em> знову відкриваємо відповідну мапу і тиснемо &#8220;Получить треки из GPS-приемника&#8221; (<a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/98259">мал. 4</a>). Далі через &#8220;Файл > Сохранить в файл > Сохранить треки в файл&#8221; зберігаємо завантажений трек. Запускаємо <em>GeoSetter</em>. Там зліва відкриваємо директорію з нашими картинками, а потім у меню вибираємо &#8220;Images > Synchronize with GPS data files&#8221;, ставимо галочку навпроти &#8220;Synchronize with Data File&#8221; і вказуємо шлях до щойно збереженого файлу з треками. Тиснемо &#8220;Ok&#8221; і спостерігаємо за чудом техніки, як місця де було знято ваші фото автоматично покажуться на мапі Google Maps справа (<a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/98263">мал. 5</a>). Тепер не забудьте зберегти дані і можете завантажувати ваші фотографії на фото-сервіс з підтримкою геотагів (Флікр чи Пікаса, наприклад) - вони підхоплять геотаги автоматично.</p>
<p>Але що як ми хочемо зробити детальний звіт на <em>EveryTrail</em>? Нема нічого простіше! Реєструємось на сервісі і в меню обираємо <a href="http://www.everytrail.com/create_trip.php">&#8220;Create trip&#8221;</a>. Далі у вас на вибір декілька варіантів: завантажити файл треку (той, що ми зберегли за допомогою OziExplorer та використали в GeoSetter, підійде), якщо у вас GPS-приймач від Garmin, то можна також завантажити файл треків автоматично прямо з пристрою (дуже зручна штука, але для цього треба <a href="http://www.garmin.com/support/download_details.jsp?id=3608">скачати плагін Garmin Communicator</a>, який хоч номінально має працювати лише з FF та IE, але чудово дружить і з Google Chrome), можете використати якийсь попередньо завантажений файл треків, або взагалі намалювати свій маршрут вручну. Обираєте якийсь зі способів і таким чином заносите пройдений маршрут у EveryTrail. Для завантаження треків розробники трохи познущалися, бо він зазвичай не однорідний, а складається з маси клаптиків і вам навпроти кожного потрібно буде тоді поставити галочку (чогось на кшталт &#8220;Select all&#8221; немає <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_sad.gif' alt=':(' class='wp-smiley' /> ). На наступному етапі EveryTrail запропонує нам описати свою мандрівку: задати назву, час, тип, короткий опис, тощо&#8230; Думаю, розберетесь. Далі можете на тому завершити створення мандрівки - маршрут вже буде гарненько зображено на Google Maps, але у нас ще є фото, тому ми переходимо до наступного етапу - додавання фотографій. Тут знову ж таки пропонується вибір: завантажити фото з комп&#8217;ютера, чи прив&#8217;язати до існуючих фото, що є на фотохостингу Flickr. Обидва варіанти чудово працюють, щоправда при завантаженні з комп&#8217;ютера є обмеження: не більше 4 фото за раз і кожне має бути не більшим за 4МБ. Нагадаю, що навіть у випадку, коли ваші фото не містять геотагів, EveryTrail за аналогічним GeoSetter&#8217;у механізмом розмістить їх на мапі у відповідності до даних вашого маршруту. </p>
<p>От і все. В результаті отримуємо ілюстровану мандрівку, для якої можна отримати віджет для розміщення у блозі. Ось такий: </p>
<h2><a href="http://www.everytrail.com/view_trip.php?trip_id=93018">Walking on Podol, Kyyiv (Dec 2008)</a></h2>
<div style="width:640px;height:420px;border:2px solid #ACD7F5;padding:5px;"><object classid="clsid:D27CDB6E-AE6D-11cf-96B8-444553540000" id="main" width="100%" height="100%" codebase="http://fpdownload.macromedia.com/get/flashplayer/current/swflash.cab"><param name="movie" value="http://www.everytrail.com/main.swf" /><param name="FlashVars" value="tripId=93018&#038;picDim=250&#038;mapType=Terrain&#038;units=&#038;isWidget=true"><param name="quality" value="high" /><param name="bgcolor" value="#ffffff" /><param name="allowScriptAccess" value="always" /><embed src="http://www.everytrail.com/main.swf" quality="high" bgcolor="#ffffff" width="100%" height="100%" name="main" align="middle" FlashVars="tripId=93018&#038;picDim=250&#038;includeElevation=&#038;mapType=Terrain&#038;units=&#038;isWidget=true" play="true" loop="false" quality="high" allowScriptAccess="always" type="application/x-shockwave-flash" pluginspage="http://www.adobe.com/go/getflashplayer"></embed></param></object></div>
<p>Widget powered by EveryTrail: <a href="http://www.everytrail.com">GPS Geotagging</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/12/23/it-tourists-friends/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Code WTF #3</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/12/18/code-wtf-3/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/12/18/code-wtf-3/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 18 Dec 2008 15:09:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Code WTFs]]></category>

		<category><![CDATA[wtf]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=643</guid>
		<description><![CDATA[Сьогодні ще цікавого надибав:
bool test = (mail.Find('@') == -1);
if(tsInspireDate.GetDays()&#60;15 &#038;&#038; !active &#038;&#038; (mail.Find('@') == -1))
{ /* ...skipped... */ }
І ніби ж не індуси&#8230;
P.S. Хоча, звісно, всяке буває&#8230; Я і у себе в коді, що часто перероблювався, якось перли знаходив (коли один дрібний фрагмент змінюєш, а попередній шматок коду, що його дублює забуваєш видалити).
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Сьогодні ще цікавого надибав:</p>
<textarea name="code" class="cpp" cols="80" rows="10">bool test = (mail.Find('@') == -1);
if(tsInspireDate.GetDays()&lt;15 &#038;& !active &#038;& (mail.Find('@') == -1))
{ /* ...skipped... */ }</textarea>
<p>І ніби ж не індуси&#8230;</p>
<p>P.S. Хоча, звісно, всяке буває&#8230; Я і у себе в коді, що часто перероблювався, якось перли знаходив (коли один дрібний фрагмент змінюєш, а попередній шматок коду, що його дублює забуваєш видалити).</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/12/18/code-wtf-3/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Сайтоклепальництво&#8230;</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/12/05/site-building/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/12/05/site-building/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Dec 2008 10:00:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Мережі та ІТ]]></category>

		<category><![CDATA[django]]></category>

		<category><![CDATA[jquery]]></category>

		<category><![CDATA[web]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=596</guid>
		<description><![CDATA[Повернувся до одного закинутого два місяці тому веб-проекту. В деяких місцях ледь згадав що воно робить&#8230; Треба проглянути код та де треба переписати, або хоча б коментарі пододавати. І це ще плюс, що я не так багато по ньому зробив, бо витратив багато часу аби перегнати його з django версії 0.96 до 1.0.2, а так [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Повернувся до одного закинутого два місяці тому веб-проекту. В деяких місцях ледь згадав що воно робить&#8230; Треба проглянути код та де треба переписати, або хоча б коментарі пододавати. І це ще плюс, що я не так багато по ньому зробив, бо витратив багато часу аби перегнати його з <a href="http://djangoproject.com">django</a> версії 0.96 до 1.0.2, а так би і більше треба було б переписувати. Тож позавчора причесав, щоб все запрацювало з новою версією фреймворку, а вчора ввечері вже грався з <em>django.core.serializers</em> на серверній стороні (хоча від них доведеться відмовитись, мабуть, бо забагато зайвої інфи генерують про структуру бази) та <a href="http://jquery.com/">jQuery</a> (це мну потрібно для підтримки Ajax в пошуку/додаванні). Останнє - це просто казка. Розбирати XML по DOM-моделі навіть на мові високого рівня типу JavaScript - завдання для людей з міцними нервами (я вже не кажу про випадки на роботі, коли це доводиться робити на C++ з MSXML - то взагалі рак мізків <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_confused.gif' alt=':???:' class='wp-smiley' /> ). Але на <em>jQuery</em> - це реально халява. Особливо селектори по атрибутам вузла (node) та перебір each()&#8230; Я просто в захваті.</p>
<p>А ще треба буде знайти час, аби помацати <a href="http://wiki.developers.facebook.com/index.php/Facebook_Connect">Facebook Connect</a> та <a href="http://www.google.com/friendconnect/admin/tos/">Google Friend Connect</a>. Ідея кльова - буде здорово реалізувати на сайті. <a href="http://techcrunch.com">TechCrunch</a>, наприклад, з Фейсбук коннектом виглядає пафосно.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/12/05/site-building/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Driver code WTF</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/09/25/driver-code-wtf/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/09/25/driver-code-wtf/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Sep 2008 07:48:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Code WTFs]]></category>

		<category><![CDATA[code]]></category>

		<category><![CDATA[wtf]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=478</guid>
		<description><![CDATA[Вчора наш драйверщик шукаючи одну багу в коді драйвера знайшов іншу, непримітну, залишену колишнім розробником цього драйвера. Знайдіть її і ви. Це гарна вправа на знання деяких хитрих програмістських методик.
Сирці я трохи підравив, повикидавши згадки назви драйверу та більшу частину несуттєвого до баги коду і додавши своє визначення SecurityCookie (це, до речі, теж підказка  [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Вчора наш драйверщик шукаючи одну багу в коді драйвера знайшов іншу, непримітну, залишену колишнім розробником цього драйвера. Знайдіть її і ви. Це гарна вправа на знання деяких хитрих програмістських методик.</p>
<p>Сирці я трохи підравив, повикидавши згадки назви драйверу та більшу частину несуттєвого до баги коду і додавши своє визначення SecurityCookie (це, до речі, теж підказка <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> ).</p>
<textarea name="code" class="cpp" cols="80" rows="10">ULONG SecurityCookie = 0xDEADBEEF;

[ ... skipped ... ]

pUserNotificationMap->MappedSize = 
    FloatingUnitSize
    + sizeof(NOTIFICATION_MAP)
    + sizeof(SecurityCookie);

pUserNotificationMap->MappedUnits = 1;

RtlCopyBytes( 
    &#038;pUserNotificationMap->NotificationUnit[0].NotificationInfo, 
    &#038;NotifInfo,
    sizeof(NotifInfo) );

*((PULONG)((PCHAR)pUserNotificationMap+pUserNotificationMap->MappedSize)) = SecurityCookie;

status = CommitNotificationUnit(
    pContext,
    pInternalPolicyRule,
    pCtxString,
    pCtxThread,
    &#038;pUserNotificationMap->NotificationUnit[0],
    sizeof(NOTIFICATION_UNIT) + FloatingUnitSize );

//
// Overflowed? Check out!
//
if( *((PULONG)((PCHAR)pUserNotificationMap+pUserNotificationMap->MappedSize)) 
        != SecurityCookie ) 
{
    status = STATUS_HEAP_CORRUPTION;
    ReportDesignError_Leave( "Memory corruption detected!" );
}
</textarea>
<p>P.S. Підказка: &#8220;за що боролись, на те й напоролись&#8221; <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/09/25/driver-code-wtf/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Інтернет початку XXI сторіччя. Lifestreaming або соціальні агрегатори</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/08/14/lifestreaming-friendfeed/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/08/14/lifestreaming-friendfeed/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 Aug 2008 21:51:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Мережі та ІТ]]></category>

		<category><![CDATA[friendfeed]]></category>

		<category><![CDATA[internet]]></category>

		<category><![CDATA[internet-xxi]]></category>

		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<category><![CDATA[lifestreaming]]></category>

		<category><![CDATA[social]]></category>

		<category><![CDATA[social aggregator]]></category>

		<category><![CDATA[social web]]></category>

		<category><![CDATA[web 2.0]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=371</guid>
		<description><![CDATA[Те, про що піде мова сьогодні, являється однією з найсмачніших інтернет-новинок, які принесли останні роки. Хоча, звісно, ці сервіси не з&#8217;явилися б не будь всих попередніх, які я вже згадував в рамках цього циклу статей: мікро- та звичайних блогів, соціальних мереж, соціальних новин, контент-хостерів, тощо. Зате вони ставлять зручність користування цим всим на інший рівень [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img alt="" src="http://friendfeed.com/static/images/logo-b.png" title="FriendFeed logo" class="alignright" align="right" width="234" height="53" style="background: white;" />Те, про що піде мова сьогодні, являється однією з найсмачніших інтернет-новинок, які принесли останні роки. Хоча, звісно, ці сервіси не з&#8217;явилися б не будь всих попередніх, які я вже згадував в рамках цього циклу статей: мікро- та звичайних блогів, соціальних мереж, соціальних новин, контент-хостерів, тощо. Зате вони ставлять зручність користування цим всим на інший рівень і відкривають деякі нові можливості. Ідея соціальних агрегаторів проста: вони збирають інформацію про вашу активність в мережі та подають її одним змішаним потоком. З&#8217;явилася вона порівняно недавно, коли у вжиток увійшло поняття “мережевої втоми” (“network fatigue”), одним з елементів якої вважається необхідність реєструватись на та відвідувати купу сайтів для того, щоб відстежувати, що роблять або чим цікавляться ваші “друзі” (в лапках, бо мається на увазі в мережевому сенсі) на різних сайтах та мережах. Тобто поясню на прикладі: ваш друг публікує фотки за допомогою Google Picasa, розшарює новини через Google Reader, пише щось в персональний блог, користується мікроблоггінгом і т.д., і т.п. Для того, щоб бути в курсі останніх змін вам треба або періодично заходити на всі ці сайти аби перевірити чи не з&#8217;явилось що новеньке (те ще збочення, погодьтесь), або підписатись на відповідну RSS (благо, всі сучасні сайти дозволяють це зробити). Фактично більшість соціальних агрегаторів типу <a href="http://pulse.plaxo.com/">Plaxo Pulse</a>, <a href="http://iminta.com/">Iminta</a> та інших лише це і роблять — просто збирають інформацію докупи. Хоч і не завжди все через RSS — часто через API відповідних сервісів, які надають більше можливостей, завдяки чому ці сервіси все ж більш гнучкі й потужні, аніж просто купа RSS. Та все одно це занадто примітивно і&#8230; несоціально <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> Якось по-дурному виходить: служба агрегації соціальних сайтів сама не є такою. Тому я цього разу відійду від попередньої практики опису декількох конкуруючих ресурсів і зупинюсь на тому, який вважаю безсумнівним лідером в цій сфері, який залишив інших далеко позаду. Мова піде про <a href="http://friendfeed.com">FriendFeed</a> — стартап, який був розроблений не ким-небудь, а колишніми співробітниками компанії Google, що займали там далеко не останні позиції.<br />
<span id="more-371"></span></p>
<p><center><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/46584"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/46584/ff1_med_rect.jpg" class="aligncenter" title="FriendFeed" /></a></center></p>
<p>Отож, як писалось вище, основна робота ФрендФіду збирати докупи вашу активність в Мережі. Там є певний набір сервісів, що підтримуються на рівні API, а все інше можна при бажанні додати як підписку типу “Блог” (насправді це не обов&#8217;язкоко має бути блог - це скоріше звичайний RSS-агрегатор), вказавши відповідну RSS-стрічку. Таким чином ви реєструєте свою активність з різних сайтів у ФФ, а інші користувачі, кому цікава ваша персона, в свою чергу можуть підписатися на стрічку з нею. Величезна кількість підтримуваних сервісів (див. скріншот) вже зараз вирізняє його з-поміж конкурентів, але не лише цим він цікавий.</p>
<p><center><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/46588"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/46588/ff2.jpg" class="aligncenter" title="Служби які підтримує FriendFeed" /></a></center></p>
<p>По-перше, там є можливість коментувати цю активність (буває такі розгортаються суперечки, що блоги відпочивають <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> ) та додавати в “Улюблене”. І коментарі там — це не просто данина моді, а дуже зручна річ, коли вам хочеться прокоментувати активність на якомусь сервісі, де ви не зареєстровані. Для мейнстрімових речей є можливість “зворотного зв&#8217;язку”. Наприклад, коментарі до дописів в Twitter&#8217;і можна відправляти теж як твіти-відповіді (звісно, для цього вже треба бути зареєстрованим на відповідному сайті, але принаймні заходити на нього не треба та й виглядає обговорення зручніше). Щодо додавання у Favourites, то тут теж прикольно зроблено: з транзитивністю операції. Тобто, наприклад, користувач A читає користувача B, а B в свою чергу — C, але A нічого не знає про C, та коли користувач B додає в “Улюблене” щось зі стрічки C, то це попадає і в загальний потік користувача A, що останньому дуже і дуже зручно, бо в “Улюблене” зазвичай додають дійсно цікаві і варті уваги речі. </p>
<p>По-друге, можна відслідковувати активність людей не зареєстрованих на FriendFeed&#8217;і. Для цього є механізм “уявних друзів” (imaginary friend), коли ви додаєте чиюсь активність до ФФ по аналогії зі своєю власною, але використовуючи його логін чи то ідентифікатор при додаванні контенту, проте ця активність не відмічається як “ваша”.</p>
<p>По-третє, зручний пошук. Здавалося б така дрібниця, але деякі агрегатори і цього не мають. До речі, я часто використовую FF для пошуку по прошарених дописах в Google Reader, бо останній зберігає shared та starred записи лише впродовж одного місяця, а FF, схоже що вічно.</p>
<p>По-четверте, є тут така штука як “кімнати” (це одне останніх же нововведень), тобто своєрідні тематичні стрічки, в певному сенсі аналоги спільнот. </p>
<p>По-п&#8217;яте, стрічка вашої активності може наповнюватись не лише автоматично із соціальних мереж, або RSS. Можна і просто залишити повідомлення, посилання на зовнішній ресурс чи картинки вручну — потрібно лише перетягти на панель відповідну “кнопку”.</p>
<p><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/46592"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/46592/alert_thingy_med_rect.jpg" align="right" class="alignright" title="Air-клієнт Alert Thingy" /></a> Ну і ще багато всього. Його розробники подумали про багато приємних дрібниць. Припустимо, якщо ви довго не мали доступу до Інтернету, а “друзів” у вас багато, то у FF є спеціальний режим перегляду “найцікавіше за день/тиждень/місяць”, коли не потрібно буде перечитувати по декілька сторінок інформації, далеко не вся з якої може бути вам цікава, а так можна вже одразу відфільтрувати. Звісно, як і у кожного поважного стартапу у нього є API, завдяки чому було розроблено масу додатків. В тому числі з того чим я активно користуюсь: AIR-клієнт <a href="http://alertthingy.com/">Alert Thingy</a> (з підтримкою публікації не лише у FriendFeed, а також в Twitter та Flickr) та плагін-віджет для Wordpress.</p>
<p>Мну особисто завдячує ФрендФіду як одному з джерел цікавої інформації за рахунок його системи обміну цікавинками, а з іншого - економією часу на відвідуванні інших сайтів (фактично останнім часом ранковий перегляд новин звівся до перегляду FF-стрічки, пари форумів та інколи Google Reader; останній рідко, бо досить багато часу витрачається). До речі, цікаво що активно викорситовувати я його став лише через кілька місяців після реєстрації. Тоді навіть знаючи про нього багато з того, що написано вище я не розумів навіщо його потрібно. А зараз це один з основних сайтів на які я заходжу. Отаке.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/08/14/lifestreaming-friendfeed/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Мобілізуємо блог</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/08/07/%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%96%d0%b7%d1%83%d1%94%d0%bc%d0%be-%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%b3/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/08/07/%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%96%d0%b7%d1%83%d1%94%d0%bc%d0%be-%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%b3/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2008 23:21:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Мережі та ІТ]]></category>

		<category><![CDATA[browser]]></category>

		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<category><![CDATA[mobile]]></category>

		<category><![CDATA[phone]]></category>

		<category><![CDATA[site]]></category>

		<category><![CDATA[startup]]></category>

		<category><![CDATA[web]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=356</guid>
		<description><![CDATA[Ні, не в армію ми його будемо мобілізувати, а всього-на-всього зробимо придатним для відображення на маленьких екранах мобільних телефонів за допомогою одного цікавого стартапу під назвою MoFuse. Про потужність і надійність сервісу говорить той факт, що його використовують такі не останні в Інтернеті сайти як ReadWriteWeb, ReadBurner, Mashable та багато інших. Завдяки ньому можна зробити [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://graywolf.org.ua/wp-content/uploads/2008/08/mofuse-0.jpg"><img src="http://graywolf.org.ua/wp-content/uploads/2008/08/mofuse-0-160x300.jpg" alt="Мобільний сайт під управлянням MoFuse. Попередній перегляд сторінки на емуляторі." title="Mobile site powered by MoFuse" width="160" height="300" class="size-medium wp-image-355 alignright" align="right" /></a>Ні, не в армію ми його будемо мобілізувати, а всього-на-всього зробимо придатним для відображення на маленьких екранах мобільних телефонів за допомогою одного цікавого стартапу під назвою <a href="http://www.mofuse.com/">MoFuse</a>. Про потужність і надійність сервісу говорить той факт, що його використовують такі не останні в Інтернеті сайти як <a href="http://www.readwriteweb.com/">ReadWriteWeb</a>, <a href="http://www.readburner.com/">ReadBurner</a>, <a href="http://mashable.com/">Mashable</a> та багато інших. Завдяки ньому можна зробити гарну мобільну версію вашого блогу всього за кілька хвилин, що я зараз і постараюсь більш-менш детально описати. Тож запускайте секундомір і починемо.</p>
<h4>Реєстрація</h4>
<p>Звісно, без неї нікуди. Зробити це можна прямо з <a href="http://www.mofuse.com/">головної сторінки сайту</a>. І я б не згадав про неї, якби не одне <em>але</em>: звертайте увагу на коректне заповнення поля Login (ним виступає e-mail адреса)! Справа в тому, що MoFuse не перевіряє її і тому там випадково можна ввести неправильну інформацію, що я вже і встиг зробити вранці, а потім ввечері довго не міг зайти — довелося порпатися в кеші Опери та шукати щось таке, що могло б наштовхнути на правильну адресу. Благо, таки знайшов — виявилось, що я пропустив літеру “L” при написанні домену gmail.com <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> Так що будьте уважними.</p>
<p><span id="more-356"></span></p>
<h4>Запускаємо мобільний сайт</h4>
<p><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/42613"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/42613/mofuse-1_med_rect.jpg" class="alignright" align="right" /></a> Увійшовши до MoFuse в панелі керування вибираємо <a href="http://app.mofuse.com/users/new">“Launch a mobile  site”</a>. Там вам необхідно буде заповнити декілька полів типу назви сайту, вибрати його майбутню адресу (у вигляді <em>&lt;ваша назва&gt;.mofuse.mobi</em>), а також вказати RSS-джерело для наповнення сайту. Їх може бути декілька, при створенні вказується основне, а можна взагалі пропустити цей пункт поставивши відповідну галочку — це якщо ви збираєтесь зробити статичний сайт, або плануєте додати джерела пізніше. Але так як ми домовились мобілізовувати блог, то RSS нам прописати просто необхідно. Власники standalone-блогів, думаю, знають адреси своїх RSS-стрічок. Користувачі <a href="http://livejournal.com/">LiveJournal</a> мають прописати туди щось типу: &#8220;<em>http://&lt;нікнейм&gt;.livejournal.com/data/rss</em>&#8220;, а користувачі <a href="http://blogger.com/">Blogger</a> відповідно: &#8220;<em>http://&lt;нікнейм&gt;.blogspot.com/feeds/posts/default</em>&#8220;.</p>
<p>Професійним блоггерам варто звернути увагу на галочку “<em>You&#8217;ve read and agree to our Revenue Sharing Policy</em>”. Мова тут йде про те, що у сайту є фіча монетизації мобільного сайту шляхом додавання туди реклами <a href="https://www.google.com/adsense/">Google AdSence</a> або <a href="http://www.admob.com/">AdMob</a>, але прибуток від реклами ділитиметься між вами та MoFuse 50/50.</p>
<p>Ну і все. Натискаєте “<em>Launch Your Mobile Site</em>” і вуа-ля: ви маєте свій блог в мобільному Інтернеті, доступним за адресою, яку вказали в полі “Site ID (URL)”. Якщо ви перейдете по тій лінці в звичайному браузері, то побачите емулятор вікна звичайного мобільного телефону, або <a href="http://www.apple.com/iphone/">Apple iPhone</a>, в якому можна оцінити як виглядатиме ваш сайт на мобільному телефоні.</p>
<p><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/42617"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/42617/mofuse-2.jpg" class="alignright" align="right" /></a></p>
<h4>Прикрашання та контент</h4>
<p>Але залишати сайт в такому вигляді нецікаво, адже MoFuse має ще багато цікавих можливостей гнучкого налаштування. Наприклад, власники свого доменного імені можуть зробити мобільний сайт його піддоменом (є неформальна практика робити мобільний домен у вигляді m.&lt;назва основгого сайту&gt;, тобто щось типу <a href="http://m.graywolf.org.ua/">m.graywolf.org.ua</a>). Також можна налаштувати кольорову гаму сайту та завантажити власний логотип.</p>
<p>Далі можна додати якийсь текст на стартовій сторінці сайту, додати  нові джерела для RSS, статичні сторінки, зовнішні посилання та віджет для коментарів, але з цим ви вже можете поекспериментувати самостійно <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> </p>
<p>Щодо професійних речей, то як я вже згадував раніше, в MoFuse є вбудована можливість монетизації мобільних сайтів. Плюс до того є простенька статистика відвідувань принаймні із referer&#8217;ами (вказанням місць, звідки прийшли на ваш сайт).</p>
<h4>Інтеграція та просування</h4>
<p>Але і це ще не все. Погодьтесь, потенційним користувачам не зручно пам&#8217;ятати адреси вашого і мобільного блогу, і повноформатного. Для того, щоб уникнути цього можна скористатись пунктом “<em>Automatic redirect</em>”. Там знаходиться шматок PHP-коду, який потрібно вставити в код вашого сайту і який здійснюватиме перенаправлення на мобільну версію, якщо ви заходитимете з мобільного телефону. На жаль цією фічею зможуть скористатись лише власники standalone-блогів. Наприклад, користувачі Wordpress можуть вставити цей код на початку файлу теми, що відповідає за заголовок. Тим же хто користується блогхостингами типу Blogger та LiveJournal можна скористатись пунктами “<em>Mobi Badge</em>” та “<em>QR Code</em>”. В першому ви можете вибрати симпатичну картинку з посиланням на ваш мобільний блог та вставити її код потім в профілі чи ще де. Другий генерує картинку з QR-кодом для швидкого зчитування лінки в мобільним телефоном (якщо ви досі не знаєте, <a href="http://kilesa.org.ua/2008/02/12/hardlinks/">що таке QR-коди</a>, то гарний лікбез є <a href="http://kilesa.org.ua/2008/02/12/hardlinks/">тут</a>).</p>
<h4>Післямова</h4>
<p>Ну от і все. Просто, правда ж? Насправді зараз здається, що нікому зараз мобільні сайти не потрібні, але, ІМХО, варто призвичаїтись до світових тенденцій якомога раніше. В багатьох передових країнах мобільний Інтернет майже не поступається по популярності, а в деяких (наприклад, в Японії) навіть перевищує “стаціонарний”. Та й на Заході з появою <a href="http://www.apple.com/iphone/">iPhone</a>&#8216;ів та в очікуванні виходу пристроїв з <a href="http://code.google.com/android/">Google Android</a> на борту, йде справжній бум мобільного Інтернету і, впевнений, що не так вже багато часу займе поки ці хвилі дійдуть і до нас.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/08/07/%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%96%d0%b7%d1%83%d1%94%d0%bc%d0%be-%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%b3/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Інтернет початку XXI сторіччя. Сервіси закладок та новин</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/08/06/%d1%96%d0%bd%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%b5%d1%82-%d0%bf%d0%be%d1%87%d0%b0%d1%82%d0%ba%d1%83-xxi-%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%87%d1%87%d1%8f-%d1%81%d0%b5%d1%80%d0%b2%d1%96%d1%81%d0%b8-%d0%b7/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/08/06/%d1%96%d0%bd%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%b5%d1%82-%d0%bf%d0%be%d1%87%d0%b0%d1%82%d0%ba%d1%83-xxi-%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%87%d1%87%d1%8f-%d1%81%d0%b5%d1%80%d0%b2%d1%96%d1%81%d0%b8-%d0%b7/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 Aug 2008 23:12:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Мережі та ІТ]]></category>

		<category><![CDATA[digg]]></category>

		<category><![CDATA[internet-xxi]]></category>

		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<category><![CDATA[news]]></category>

		<category><![CDATA[social]]></category>

		<category><![CDATA[social bookmarking]]></category>

		<category><![CDATA[social news]]></category>

		<category><![CDATA[social web]]></category>

		<category><![CDATA[UAnet]]></category>

		<category><![CDATA[web 2.0]]></category>

		<category><![CDATA[інтернет]]></category>

		<category><![CDATA[новини]]></category>

		<category><![CDATA[УАнет]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=343</guid>
		<description><![CDATA[
Складно знайти в світі такого затятого інтернетчика, який не користувався б закладками. Але звичайні закладки в браузері - це вже сторіччя минуле. В сучасному ж Інтернеті популярні так звані сервіси &#8220;соціальних закладок&#8221;. Суть їх полягає в тому, що, по-перше, вони зберігаються не на машині користувача, а десь в Інтернеті, що доволяє синхронізувати їх між браузерами, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img alt="" src="http://franticindustries.com/wp-content/uploads/2007/09/digglogo1.gif" title="Digg logo" class="alignright" width="215" height="113" align="right" />
<p id="lz85">Складно знайти в світі такого затятого інтернетчика, який не користувався б закладками. Але звичайні закладки в браузері - це вже сторіччя минуле. В сучасному ж Інтернеті популярні так звані сервіси &#8220;соціальних закладок&#8221;. Суть їх полягає в тому, що, по-перше, вони зберігаються не на машині користувача, а десь в Інтернеті, що доволяє синхронізувати їх між браузерами, а це, погодьтесь, дуже зручно. По-друге, ці сервіси викують певну статистичну функцію, підраховуючи кількість посилань на одну й ту саму адресу таким чином визначаючи їх популярність та ведучи їх рейтинг. Завдяки цьому одні користувачі сервісу можуть дізнаватись про посилання, які додали зробили інші. Існуючі наразі служби соціальних закладок можна поділити на дві умовні групи: орієнтовані на збереження посилань чи на поширення. Служби другого типу останнім часом називають вже соціальними новинами. Тобто новинами, рейтинг яких залежить від кількості людей, що за них проголосували.</p>
<p id="u62u0">І все-таки спочатку ми проговоримо про власне служби закладок. Типовими представниками яких є <a id="f.4r" href="http://delicious.com/" title="Delicious">Delicious</a> та <a id="suje" href="http://link.opera.com/" title="Opera Link">Opera Link</a>.</p>
<p><span id="more-343"></span></p>
<h4>Соціальні закладки</h4>
<p id="u62u2"><a id="u62u3" href="http://link.opera.com/" title="Opera Link">Opera Link</a>. Цей сервіс - елемент порталу <a id="dppd" href="http://my.opera.com" title="My Opera">My Opera</a> і відповідно доступний лише користувачам веб-браузера <a id="d2mp" href="http://http;//opera.com" title="Opera">Opera</a> починаючи з версії 9.5 і призначений суто для віддаленого збереження посилань, що дозволяє синхронізувати закладки між різними екземплярами браузера встановленими, наприклад, на домашньому та робочому комп&#8217;ютері. Хоча соціальним його назвати складно, адже створені вами закладки, на жаль (а може і на щастя) доступні лише вам.</p>
<p id="f7ez1"><a id="tq.s" href="http://www.google.com/bookmarks/" title="Google Bookmarks">Google Bookmarks</a>. Практично в усьому це аналог Лінку, але з підтримкою бразуерів  <a id="m6wl" href="http://www.mozilla.com/firefox/" title="Firefox">Firefox</a> та Internet Explorer за допомогою <a id="u3u." href="http://http;//toolbar.google.com/" title="Google Toolbar">Google Toolbar</a>. І хоча я особисто цією службою не користувався, але знаю деяких людей, які це роблять. Ніби задоволені :) </p>
<p><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/42069"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/42069/delicious_med_rect.jpg" class="alignright" align="right" /></a>
<p id="qn2v0"><a id="rc.7" href="http://delicious.com/" title="Delicious">Delicious</a> (колись відомий як <a id="f5-d" href="http://del.icio.us/" title="del.icio.us">del.icio.us</a>). От це вже цікавіше. Як і Гугл Букмаркс, Делішес повністю інтегрується із закладками в браузерах <a id="tor2" href="http://www.mozilla.com/firefox/" title="Firefox">Firefox</a> та Internet Explorer за допомогою відповідних плагінів (наприклад, для Вогнелиса його можна знайти <a id="wefh" href="http://delicious.com/help/quicktour/firefox" title="тут">тут</a>). Але на відміну від двох попередніх закладки відкриті (тобто їх можуть продивитись інші), плюс він дозволяє ставити на закладки мітки (теги), що набагато гнучкіше традиційного ієрархічного підходу до сортування та підраховує кількість посилань на одну й ту саму адресу від різних користувачів. Найбільш популярні посилання з&#8217;являються на головній сторінці.</p>
<p id="f7ez6">Ну, здається, і все. Точніше інші сервіси такого типу (наприклад, російський <a id="sd.b" href="http://bobrdobr.ru" title="БобрДобр">БобрДобр</a>), але просто вони набагато менш відомі.</p>
<h4>Соціальні новини</h4>
<p id="f7ez8">З другою групою цікавіше, бо це зараз чи не останній писк і там панує затята конкурентна боротьба. Головною її відмінністю є те, що посилання публікуються не стільки для себе, скільки для того, щоб надати цікаву інформацію іншим. Тобто як це все працює: будь-який користувач має право додати лінку на якийсь сайт чи конкретну новину, забезпечивши її коротким описом. Це посилання попадає в загальну стрічку новин і якщо воно зацікавило когось з активних користувачів, то він може перейти на сайт з повною новиною, прокоментувати її та проголосувати за неї. Новини з найбільшою кількістю голосів (насправді там все дещо складніше, але&#8230;) потрапляють відповідно в топ новин (тобто найцікавіші для значної кількості активних користувачів). Звісно, не все так безхмарно. Зараз сайти соціальних новини масово критикують з двох основних причин: по-перше, неможливість проконтролювати їх достовірність (якась цікава, але недостовірна інформація може легко вийти в топ завдяки людському фактору), а по-друге, теоретична можливість накрутки голосів із-за чого розробникам цих сайтів постійно доводиться вдосконалювати механізми відбору топових новин. Ну а тепер згадаємо і самих представників:</p>
<p><a href="http://www.scrnshots.com/users/graywolf/screenshots/42097"><img src="http://s3.amazonaws.com/scrnshots.com/screenshots/42097/digg_med_rect.jpg" align="right" class="alignright" /></a>
<p id="f7ez9"><a id="f0te" href="http://digg.com/" title="Digg">Digg</a>. З цього стартапу, мабуть, і почався бум сайтів соціальних новин. Дігг - це взірець всього описаного вище: як переваг так і недоліків. Його назва навіть увіковічена в новому терміні під назвою &#8220;digg-ефект&#8221; - це короткочасне, але дуже значне підвищення відвідуваність сайту на який посилається новина, щопопала в топ новин на Digg. Дуже часто цей ефект - справжнє випробування для хостингу, бо кількість відвідувачів може збільшитись не на один порядок. </p>
<p><em>Note:</em> як мене вже виправили, насправді вперше це поняття з&#8217;явилось як <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Slashdot_effect">slashdot-ефект</a> і характеризувало інший сайт новин - <a href="http://slashdot.com/">Slashdot</a>, про який я в цьому дописі не згадую. Він в певному сенсі аналогічний описуваним, але не має вираженої соціальної складової, оскільки лінки на новини, які попадають в топ відбирає спеціальний склад редакторів слешдоту, а не самі користувачі.</p>
<p id="ibaz1"><a id="gt8q" href="http://buzz.yahoo.com/" title="Yahoo! Buzz">Yahoo! Buzz</a>. Лаври  <a id="rup1" href="http://digg.com/" title="Digg">Digg</a> багатьом не давали спокою, в тому числі і компанії <a id="cuxm" href="http://yahoo.com/" title="Yahoo!">Yahoo!</a>, яка вирішила не відставати і випустити свій аналог. Тим паче, що в них було чим звабити користувачів: новини, які попадають в топ Базза потрапляють і в новини на основній сторінці порталу <a id="t.06" href="http://yahoo.com/" title="Yahoo!">Yahoo!</a>. А це не багато, не мало найпопулярніший в Інтернеті сайт.</p>
<p id="rup10"><a id="a-7f" href="http://stumbleupon.com/" title="StumbleUpon">StumbleUpon</a>. Ще один Digg-клон, але з цікавою родзинкою, яка полягає в можливості помічати не лише лінки, а й окремі картинки, або відео з сайтів типу <a id="j2yz" href="http://youtube.com/" title="YouTube">YouTube</a>.</p>
<p id="f7ez16">Серед інших відомих варто згадати <a id="pom6" href="http://reddit.com/" title="Reddit">Reddit</a>, <a id="y87x" href="http://mixx.com/" title="Mixx">Mixx</a>, <a id="xiyv" href="http://www.furl.net/" title="Furl">Furl</a> та ще декілька, але я ними ще не користувався, тому сказати щось гарне чи погане не можу&#8230;</p>
<p id="f7ez18">Якщо говорити про щось більш приземлене до наших реалій, тобто сайти з україно- та російськомовними новинами, то про перші можна <a id="n:3d" href="http://fireon.org.ua/ukraine/ukrainian-digg.html" title="прочитати тут">прочитати тут</a>, а серед других єдиний відомий мені, але очевидний лідер - <a id="v9db" href="http://news2.ru/" title="news2.ru">news2.ru</a>. Щоправда основна їх біда - це мала відвідуваність. Особливо це стосується україномовних аналогів, де важко знайти &#8220;популярні&#8221; новини з більш ніж 5 голосами в той час як для буржуйських рахунок йде на сотні, а для російських хоча б на десятки.</p>
<p id="jdxh0">Ну от ніби і все. Гарних вам новин ;) </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/08/06/%d1%96%d0%bd%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%b5%d1%82-%d0%bf%d0%be%d1%87%d0%b0%d1%82%d0%ba%d1%83-xxi-%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%87%d1%87%d1%8f-%d1%81%d0%b5%d1%80%d0%b2%d1%96%d1%81%d0%b8-%d0%b7/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Code WTF</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/07/10/code-wtf/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/07/10/code-wtf/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Jul 2008 10:19:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Code WTFs]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=332</guid>
		<description><![CDATA[Вчора потрібно було пофіксити багу в продукті і поки придивлявся місце для фіксу натрапив на таке:
 ATL::CString strText;

 SYSTEMTIME st = {0};
 GetLocalTime(&#038;st);

 if (st.wHour&#60;10)
     strText.Format(_T("%d/%d/%d, 0%d:%d"),
         st.wDay,st.wMonth,st.wYear, st.wHour, st.wMinute);
 else
     strText.Format(_T("%d/%d/%d, %d:%d"),
       [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Вчора потрібно було пофіксити багу в продукті і поки придивлявся місце для фіксу натрапив на таке:</p>
<textarea name="code" class="cpp" cols="80" rows="10"> ATL::CString strText;

 SYSTEMTIME st = {0};
 GetLocalTime(&#038;st);

 if (st.wHour&lt;10)
     strText.Format(_T("%d/%d/%d, 0%d:%d"),
         st.wDay,st.wMonth,st.wYear, st.wHour, st.wMinute);
 else
     strText.Format(_T("%d/%d/%d, %d:%d"),
         st.wDay,st.wMonth ,st.wYear, st.wHour, st.wMinute);

 m_date.SetWindowText(strText);</textarea>
<p>Ні, код абсолютно робочий, але ж&#8230;</p>
<textarea name="code" class="cpp" cols="80" rows="10">m_date.SetWindowText(CTime::GetCurrentTime().Format(_T("%d/%m/%Y %H:%M")));</textarea>
<p>По-моєму, краще, нє?</p>
<p>P.S. До речі, мабуть заведу собі в блозі відповідний розділ з wtf&#8217;ами <img src='http://graywolf.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/07/10/code-wtf/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Wordpress: додаємо RSS у FeedBurner</title>
		<link>http://graywolf.org.ua/2008/05/10/wordpress-%d0%b4%d0%be%d0%b4%d0%b0%d1%94%d0%bc%d0%be-rss-%d1%83-feedburner/</link>
		<comments>http://graywolf.org.ua/2008/05/10/wordpress-%d0%b4%d0%be%d0%b4%d0%b0%d1%94%d0%bc%d0%be-rss-%d1%83-feedburner/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 May 2008 22:02:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator>graywolf</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Мережі та ІТ]]></category>

		<category><![CDATA[category filtering]]></category>

		<category><![CDATA[feedburner]]></category>

		<category><![CDATA[feeds]]></category>

		<category><![CDATA[filtering]]></category>

		<category><![CDATA[htaccess]]></category>

		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<category><![CDATA[rss]]></category>

		<category><![CDATA[rss aggregator]]></category>

		<category><![CDATA[tag filtering]]></category>

		<category><![CDATA[tip]]></category>

		<category><![CDATA[wordpress]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://graywolf.org.ua/?p=324</guid>
		<description><![CDATA[Захотілося мені нещодавно додати свою RSS-ку з блогу у Feedburner для статистики. Здавалося б: немає нічого простіше, адже для цього у Вордпреса є навіть спеціальний плагін. Та насправді не все йде по маслу, якщо ви використовуєте фільтрацію по тегам чи категоріям (tag/category filtering), а плагін редіректить будь-який feed (повний він чи фільтрований) на повний feed [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Захотілося мені нещодавно додати свою <a href="http://graywolf.org.ua/feed/">RSS</a>-ку з блогу у <a href="http://feedburner.com/">Feedburner</a> для статистики. Здавалося б: немає нічого простіше, адже для цього у Вордпреса є навіть <a href="http://www.google.com/support/feedburner/bin/topic.py?topic=13252">спеціальний плагін</a>. Та насправді не все йде по маслу, якщо ви використовуєте фільтрацію по тегам чи категоріям (tag/category filtering), а плагін редіректить будь-який feed (повний він чи фільтрований) на повний feed у Фідбьорнері. Ясно було, що потрібно якось їх розмежувати, наприклад, за допомогою файлу <em>.htaccess</em>.  Покопавшись трохи в інеті знайшов-таки симпатичне рішення:</p>
<textarea name="code" class="xml" cols="80" rows="10">
 RewriteCond %{THE_REQUEST} ^[A-Z]{3,9}\ /(feed|wp-atom|wp-feed|wp-rss|wp-rdf)(.+)\ HTTP/ [NC,OR]
 RewriteCond %{QUERY_STRING} ^feed [NC]
 RewriteCond %{HTTP_USER_AGENT} !^(FeedBurner|FeedValidator) [NC]
 RewriteRule .* http://feeds.feedburner.com/адреса_фіду_на_feedburner [R=307,L]
</textarea>
<p>P.S. До речі, зверніть увагу на рядок з фільтрацією по User-Agent. Його не варто видаляти - пересвідчився на власному досвіді - я першим ділом його &#8220;прооптимізував&#8221;. Але без нього Feedburner при опитуванні фіду з вашого сайту редіректиться сам на себе, а не читає оригінал і виходить, звісно, дурня.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://graywolf.org.ua/2008/05/10/wordpress-%d0%b4%d0%be%d0%b4%d0%b0%d1%94%d0%bc%d0%be-rss-%d1%83-feedburner/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
	</channel>
</rss>
