![[EXPLORED] Blonde in black latex in a box.](http://farm8.staticflickr.com/7029/6692580047_9a3775aa56_s.jpg)
Музика
Flight of Icarus by kids
Сьогодні випадково натрапив в новинах на цей прекрасний ролик, де діти з Уотвільської початкової школи (Watville Primary School) співають Iron Maiden – Flight of Icarus. Так мило… 
А пісню їм підібрали… Гарну та надихаючу:
As the Sun breaks above the ground
An old man stands on the hill
As the ground warms to the first rays of light
A birdsong shatters the stillHis eyes are ablaze
See the madman in his gaze[Chorus:]
Fly, on your way, like an eagle
Fly as high as the Sun
On your way, like an eagle
Fly, touch the SunNow the crowd breaks and a young boy appears
Looks the old man in the eye
As he spreads his wings and shouts at the crowd
In the name of God my father I’ll flyHis eyes seem so glazed
As he flies on the wings of a dream
Now he knows his father betrayed
Now his wings turn to ashes to ashes his grave[Chorus:]
[Chorus:]
Fly as high as the Sun
Slayer та Megadeth в Києві
Читаю тут собі музичні новини, дивлюсь відик про те, що Том Арая (бас та вокал Слеєр) зав’язав з хедбегінгом із-за проблем з шиєю і тут в кінці чую: “They be heading a road with Megadeth for the European Carnage Tour which starts March 13 in Ukraine”. Спочатку подумав, що останнє слово почулось. Перекрутив назад, прослухав ще раз. Потім ще раз. Потім поліз на Фростер і таки да! 13 березня 2011 в міжнародному виставковому центрі, в рамках туру European Carnage виступатимуть гурти Slayer та Megadeth. Дві з великої четвірки американських треш-гуртів до якої також входять Metallica та Anthrax. При чому для мну Слеєр з цієї четвірки – №1 з великим відривом від найближчих переслідувачів. Я їх мріяв побачити і послухати наживо вже хз скільки років. Квитки, правда, дорогі: 400 грн. – загальна зона і 650 грн. – фан, але воно має бути того варте.
Відчуваю, що мну тепер цілий день наспівуватиме пісні з альбомів Reign in Blood та Christ Illusion 
З першого, звісно ж, ці:
P.S. Під катом – сет-листи аналогічного американського туру.
Read the rest of this entry »
Global East Open Air 2010
Три дні промайнули як мить з усіма своїми позитивними та негативними сторонами. Як завжди основний внесок у позитив зробили команди, що виступали на фесті (цього разу lineup був просто шикарним), негатив знову ж таки по традиції деякі недоліки організації. Але все-таки позитивний настрій від виступів улюблених гуртів затьмарив собою всі мінуси фесту. Основний мінус – це як завжди звук. На багатьох групах він був далекий від ідеального. Так, наприклад, виступ Eluveitie був нефігово підпаскуджений постійним випаданням вокалу та скрипки. Ще з мінусів – пивна монополія Оболоні. Я звісно розумію, що вони спонсори фесту, але ж блін… 15 грн. за півлітри світлого – це не що інше як здирництво. Чай теж був ледь не золотий, при цьому кип’яток продавали по ціні чаю. Ох не заздрю я тим хто жили в палатках. З їстівного відносно адекватна ціна була лише на плов, тому доводилось від’їдатись в основному вранці перед фестом та опів на третю ночі після повернення з нього. До речі, цього разу нам пощастило з компанією – у нас був Антон з машиною, який вночі підкидав нас з Джоллі та Блеком до Шулявки На фесті побачив купу знайомих, кого вже не бачив чорт і скільки, а також познайомився ще з кількома цікавими людьми, що було дуже і дуже позитивно. Але це все речі колофестивальні. Найцікавіше – це ж власне виступи. Я був присутнім не на всіх гуртах, тому нижче я згадуватиму лише тих, кого хоч трохи чув та бачив. По можливості буду здоблювати все відео з виступів. Ню Ютюбі їх уже багацько, щоправда звук в більшості випадків ніякий. Тож почнемо…
Read the rest of this entry »
Eluveitie – Omnos
Цей тиждень чую буде присвячений переслуховуванню музики з Global East Rock Festival враження про який я постараюсь описати сьогодні ввечері. А зараз просто вирішив поділитись чудовим фолковим кліпом від Eluveitie (абсолютно не важким і майже акустичним). Чимось він мені дуже подобався завжди, але тексти там не англомовні, тому хз про що вони там співали, а сьогодні щось мене підбило пошукати переклад. Виявилось не дарма пісня так стала до вподоби моєму вовчому серцю: там же ж справжній “Червоний Капелюшок” 
| Immi daga uimpi geneta, lana be??os et’ iouintutos. Blatus ceti, cantla carami. Aia gnata uimpi iouinca, Aia gnata uimpi iouinca, Aia mape coime, adrete! Vrit- me lindos dubnon -piseti [x2] N’immi mapos, immi drucocu. Nu, uoregon, cu, uorigamos, N’immi mapos, immi drucocu. Vrit- me lindos dubnon -piseti [x2] Cu allate, papon sod urege, e??iIo de iantu in cridie. Ne, a gnata, ne uostami, ne te carami! Boua daga uimpi geneta. Vrit- me lindos dubnon -piseti. [x2] |
I am a fair, pretty girl, full of virtue and youthfulness. The forest’s flowers and songs I love. Hey, pretty young girl Hey, pretty young girl Hey, handsome boy, come here! Now only the deep pond awaits me. [x2] I am not a boy, I am the bad wolf. Well, wolf, let us play a game, I am not a boy, I am the bad wolf. Now only the deep pond awaits me. [x2] Wild wolf, do whatever your heart longs for, No, girl, I’m not staying with you and don’t love you. I was a fair and pretty girl. Now only the deep pond awaits me. [x2] |
Переклад © Анна Мерфі, та що власне співає в кліпі 
Вовк з саду ангельських пісень…
Сад ангельських пісень.
Вітер носить пір’я золоте.
І до ночі шлях у сад пісень
Вітер знову пір’ям замете.
Соромно сказати, але ще якихось півроку тому мну знав про “Піккардійську терцію” лише назву. За ці півроку багато чого змінилось – і я не лише почув їх вперше, а й став палким прихильником їх творчості. Тому коли два тижні тому мну навідався до Білої Церкви у справах і побачивши все місто обклеєне плакатами з рекламою їх виступу, не міг пропустити таку чудову можливість. Коли я в той же день з острахом поцікавився наявністю квитків, був водночас і приємно і неприємно здивований тим, що квитків було повно, причому по більш ніж божеській ціні в 80-180 грн. (хоча для мого рідного це мабуть все-таки багатенько було). За пару днів потому я і сам дістав квиток. І потім ще півтора тижні з нетерпінням чекав п’ятниці.
Загадкова, загадкова, загадкова,
Без любові ти хотіла так любові,
Нині маєш і змовкаєш на півслові, загадкова,
Загадкова, загадкова, загадкова.
Щоб потрапити на концерт вчасно, довелось із запасом виходити з роботи і я прийшов до Палацу культури у якому мав відбутися концерт буквально за 10 хвилин до офіційного початку. Людей перед входом та у фойє виявилось на диво багато, тож мну перестав боятися, що зал буде напівпорожній. У тому-таки фойє ще й грали всякі класичні партії якісь музики: флейта, дві скрипки, віолончель, гітара та контрабас. Прикольненько так грали – я пару творів прослухав і пішов до зали. Концертна зала викликала дивні відчуття – за декілька останніх разів, що я був в ПК “Росава”, я звик дивитися на зал зі сцени Але це було так давно, що зараз ці спогади здавались спогадами з іншого життя… Та це все приказка, казка ж далі.
Read the rest of this entry »
Canta Per Me у виконанні ансамблю “Анатра”
В суботу я здійснив геройський вчинок і вперше потрапив на виступ ансаблю в якому грає Jolly Roger без запізнень. Грали вони традиційно багато класики (мну нарешті почув Гріга в їх виконанні – дуже сподобалось) та саундтреків до відомих радянських фільмів. Але цього разу у них для мене (і не лише для мене) був припасений сюрприз: Андрюха (все той же Роджер, на відео нижче він крайній зліва) кілька тижнів витратив на те, аби розписати партитуру Canta Per Me з “Нуару” під їх склад ансамблю, але, чорт забирай, воно було того варте. Звучало дуже і дуже кльово. Мну навіть не очікував, що аж так сподобається. Віолончелі були просто неперевершені (шкода на відео, ІМХО, їх звук досить зіпсований вийшов). Ну а ось власне запис (якість, на жаль, неабияка, але що є).
Якщо комусь треба, то можу попросити його викласти pdf’ки партій (вони і так є в інеті, але у форматі LyX по ходу, тому більшість їх просто так не прочитає). А скоро, сподіваюсь, в їх творчий доробок потрапить ще і Romance з того ж Нуару.
Anatra – Canta Per Me from Anatra on Vimeo.
P.S. До речі, скоро на Вімео та Трубі будуть викладатись і інші відео з концерту, то можете періодично перевіряти – може оціните та наступного разу теж завітаєте на концерт
The Dresden Dolls
Моє знайомство із сабжевим гуртом відбувалося як мінімум в три етапи: спочатку хтось розшарив відик на їх пісню “Girl Anachronism” у FriendFeed’і, мну подивився, подумав: “Крейзі (в гарному сенсі). Причому що музика, що сам кліп” і… забив. Потім під час святкування Нового Року мені Роджер включив цей само трек (аудіоверсію). Я одразу згадав, що це щось знайоме, ми погуглили і знайшли кліп. Подивились знову. “Клас!” подумалося мені (іншим мабуть теж) і… знову забив. А на минулому тижні мені щось чи хтось нагадав про них і мну вирішив пошукати чи є вони на Spotify. Виявилося, що таки є, причому у нормальній кількості, і мну вже ознайомився з їх творчістю більш прискіпливо.
Цей американський гурт складається з двох осіб: вельми ексцентричної клавішниці та вокалістки Аманди Палмер та барабанщика/перкусіоніста Брайана Вігліона. Сценічний образ у них відповідний назві – косять під ляльок. Багато віршів – “parental advisory”. Хтось називає їх альтернативною попсою, хтось – альтернативним роком, а самі вони себе вважають панк-кабаре (назву видумала Аманда, бо за її словами боялася, що критики в назву їх музики вплетуть слово “готика” ). Ну ось нижче відики з їх найбільш відомих пісень для того, аби оцінити музичку До речі, мені подобаються їх відики по-перше багатою мімікою персонажів (це вовча примха ), а по-друге дибровістю – у кліпі показується те, про що співається (і чхати вони хотіли на традиційні правила створення кліпів де котлети окремо, а мухи окремо).
Read the rest of this entry »
Tenacious D and The Pick of Destiny
Практично випадково, завдяки тому, що JR вирішив на минулих вихідних показати мені пару пісень, які варто було б розучити до наступної здибанки, мну познайомився з творчістю гурту “Tenacious D” та проглянув кіно “Медіатор долі” (“Pick of Destiny”). Причому якось так вдало все склалося – мене якраз нещодавно потягнуло на старий добрий хеві та хард рок – мну на минулому тижні ранні альбоми W.A.S.P переслуховував по колу десятки разів, а до того ще Kiss, Motorhead (цих, звісно, під впливом їх живого виступу на Global East Open Air 2009), та інших, тож веселі “Tenacious D” дуже гарно вписались в загальну картину.
Сам гурт, якщо хто не знає складається з двох музикантів: Кайл Гесс (Kyle Gass) and Джек Блек (Jack Black). Останнього до того ж ви мабуть бачили як мінімум у фільмі “Школа року” (“School of Rock”), хоча насправді він знімався досить в багатьох картинах. Як виявилося принаймні одну їх пісню я почув ще десь на перших курсах університету, бо точно пам’ятаю як у нас по мережі гуртожитку гуляв оцей відик на пісню “Fuck Her Gently” На минулих же вихідних пісня, яку я вперше почув була Kickapoo, що в свою чергу не що інше, як інтро до фільму “The Pick of Destiny” де музиканти самі ж зіграли головні ролі. Фільм, до речі, теж досить непоганий. З одного боку багато дикого тупняку і “туалетного гумору”, але з іншого мені чомусь дуже подобаються такі малобюджетні речі, та ще й з гарною музикою і веселими текстами (там, правда, помітно кидається в очі просто захмарна кількість слів “fuck”, “cock” та інших ). Під час перегляду мені ще постійно “Шестиструнний самурай” згадувався, у них навіть кінець схожий в тому, що в обох фільмах в кінці відбувається дуель між рок-н-ролом та мяталом Нижче для затравки причеплені пара Youtube-роликів з фрагментами фільму.
Read the rest of this entry »
Global East Open Air 2009
Ех, і все-таки я потрапив туди на вихідних і аніскілечки не жалкую. Нещодавно якраз прокинувся, бо вранці лише ліг відсипатись після безсонної ночі. Вцілому фест пройшов вельми гарно, хоч і не без косяків у організації (із-за чого фактично другий день вийшов догори дригом). За ці вихідні мну встиг відкрити для себе Crematory та Graveworm, цього разу насолодитися повним виступом Kreator, зірвати голос на Epica, добити його остаточно на Ensiferum, почути легенду хеві Motorhead, побачити і послухати голос Тар’ї Турунен, і закохатись в басистку Sonic Syndicate. Звук вцілому був середній: на деяких гуртах вельми гарний, а на деяких просто жахливий. Порадувала на диво адекватна охорона (вперше на Київських концертах). Але про все по порядку…
Read the rest of this entry »
Equilibrio. The rock opera
Давно щось про музику не писав. Чи це мені так здається? Як би то не було, сьогодні хочу поділитись однією цікавинкою, про яку просто не можу промовчати.
Вже стільки минуло часу з появи першої метал-опери Avantasia від Тобіаса Саммета, але не дивлячись на її успіх аналогічні проекти не почали створюватись як гриби після дощу. Я фактично можу пригадати лише російський “Ельфійський рукопис”, та він практично в усьому віддає вторинністю і в плюси можна записати лише те, що там голоси персонажів помітно відрізнялись на відміну від тої таки Авантазії. Все. Так, деякі гурти випускали так звані концептуальні альбоми, але це ж геть інше. Але нещодавно я суто випадково дізнався про голландський гурт Xystus. Випадково, бо вперше почув про нього в новині про перехід колишнього басиста After Forever (вони, як це не прикро розпались 
але про це вже я, здається, якось писав). Послухав їх на Spotify (на жаль, з трьох їх релізів там присутній лише самий перший: “Receiving Tomorrow”). Послухав… Грають досить таки пристойний прогресів, хоч до моїх улюбленців датчан з Royal Hunt і не дотягують. От… І тут буквально пару днів тому теж суто випадково десь прочитав, що Сімоне Сімонс з гурту Epica (а це так би мовити молодша сестра After Forever) була гостьовою вокалісткою на їх останньому альбомі “Equilibrio”, який, власне кажучи, є нічим іншим як рок-оперою в двох актах. І більше того, на відміну від тої-таки Авантазії вона існує не лише в аудіо-, а і в DVD-версії. Тобто її офіційно ставили на сцені. Не довго думаючи, мну скачав DVD-реліз і на свою голову вирішив “проклацати” його о першій ночі >_< Ну, “проклацував” я його майже дві години.
