Інтернет початку XXI сторіччя. Мікроблоггінг
Мікроблоггінг є, мабуть, найбільш сучасним віянням і одним з останніх сервісів, які наразі відносять до характерних рис другого вебу. Суть його страшенно проста. Подумайте і скажіть: наскільки часто ви змінюєте статус у своєму мессенджері чи соціальній мережі? Як часто вам доводиться кидати друзям в аську чи ще куди лінки на якісь цікавинки та приколи? У вас інколи виникає бажання написати до блогу повідомлення в один-два рядки — просто висловити якийсь крик душі? Так які там відповіді? “Так!”, “Так!”, “Так!”? Ну тоді мікроблоггінг — це річ, яка просто створена для вас.
Правда якщо ідея видасться вам дурною — то нічого страшного. Моя перша думка про подібні служби була: “Дурня якась”. Поки Мінус-один не прислав запрошення на Твіттер. Я подивився на нього [запрошення] і пішов реєструватися. Спочатку це було дико і дуже незвчино, а думка, що я страждаю фігнею не покидала мій мозок. Та буквально за день-два я втягнувся і зараз із задоволенням використовую.
Хоч ідея ця порівняно нова, але вже існує кілька конкуруючих сервісів, які пропонують послуги мікроблоггінга. про них ми і поговоримо…
Twitter. Власне кажучи, це була перша ластівка мікроблоггінгу. І мода на нього почалася саме з карколомного успіху Твіттера. Це до чортиків простий сервіс, але має купу приємних дрібничок. Серед його помітних обмежень — обмеження довжини постингу 140 символами (зроблено не просто так, а для того, щоб можна було користуватись Твіттером за допомогою SMS-повідомлень). Для того, щоб стискати URL в розмірах, Твіттер використовує службу tinyurl: вона перетворює URL будь-якої довжини в URL виду: http://tinyurl.com/URL_ID, де URL_ID — якийсь унікальний ідентифікатор. Публікувати свої нові повідомлення та переглядати/отримувати міні-повідомлення свої друзів можна як за допомогою web-інтерфейсу так і за допомогою SMS або IM-систем (наприклад, Gtalk). Крім того, існує просте Web-API, яке дозволяє взаємодіяти з Твіттером іншим користувацьким додаткам. Твіттер — ідеальна річ для людей, які обожнюють часто змінювати статус в IM-клієнті, розповідаючи що вони зараз роблять чи збираються робити…
Це цікаво: Twitter написаний на Ruby on Rails. Твіттер активно використовувався під час передвиборчої кампанії в США.
Pownce. Проект від творців digg.com. Красивіший в певному сенсі потужніший за Твіттер, але має один дурнуватий як для системи написаної в 2007-му році недолік: відсутність підтримки Unicode(!!!). Зате має свої цікаві особливості… Наприклад, окрім коротких повідомлень (про обмеження на довжину нічого не чув) є можливість публікації лінка, файлу чи зустрічі з коротким повідомленням-коментарем. Тобто той же лінк на відміну від твіттерівскього іде не в тілі повідомлення, а як би окремо. Для любителів ділитись зі знайомими різноманітними посиланнями та файлами — саме воно. Pownce також має своє відкрите Web-API. Крім того, у Паунса є версія сайту для мобільних телефонів, доступна за адресою: m.pownce.com.
Це цікаво: Pownce реалізовано на мові програмування Python та відкритому фреймворку Django. Крім того, Паунс був одним з перших сервісів, які стали використовувати зовнішній клієнт написаний за допомогою технології Adobe AIR. Дуже симпатичний клієнт, до речі:
Jaiku. Система практично в усьому схожа на Twitter. З додаткових фіч є можливість вішати до посту іконку (наприклад, ніж з виделкою, коли ви описуєте, що їли смачний борщ на обід 😉 ) та задати поточне місце розташування. Але найцікавіше — це Lifestream. З його допомогою в основний потік може додаватися ваша остання активність на інших сервісах: блогах, last.fm, Флікрі, тощо. Цікавою річчю також є канали. Канал — це щось типу традиційної для web 2.0 сервісів спільноти. Тобто повідомлення можна постити щось не лише в особисто стрічку повідомлень, а і у певну тематичну. Jaiku теж в найкращих традиціях має власне API 🙂 Користування службою з мобільних телефонів забезпечується за допомогою спеціалізованих додатків: універсального на Java та нативного для Nokia S60.
Це цікаво: Jaiku написане на мові Python та фреймворку Twisted.
Tumblr. Тумблер стоїть трохи осторонь мікроблоггінг-платформ вище, оскільки фактично нею не є. Він займає трохи іншу нішу — так званих TumbleLog. Це сервіси публікації різнорідного контенту. Так в Тумблері, наприклад, підтримується публікація міні дописів, фотографій, цитат, діалогів (прям як на баші 😉 ), лінків, аудіо- та відеоконтенту. Звісно, є можливість це все коментувати, користувачам об’єднуватись в групи, тощо… Як і у Jaiku — є можливість імпортувати дані з інших сервісів (в тому числі, наприклад, з Твіттера) та RSS. У Тумблера теж є API для створення власних додатків, які працюватимуть з цим сервісом. Користуватись Тумблером з мобільного телефону можна за допомогою мобільного веб-браузера, а завантажувати контент — відправляючи його на специфічну веб-адресу, яка генерується автоматично.
Отак якщо коротко про мікроблоггінг. На жаль, правда, доки в наших широтах цей сервіс не набуде популярності великого сенсу користуватись такими потужними речами як Tumblr не матиме, бо просто не буде відповідної аудиторії, а тому залишається поки розсилати посилання з якимось приколом копіпастячи його в аську. На жаль… Зате можна звикати вести міні-блог користуючись Твіттером. Його весело і прикольно вести навіть просто для себе. Паунс я думаю почати використовувати для поглиблення знань з англійської. Як, спитаєте ви? А дуже просто. Ще завдяки одній веб-службі. Хоч вона і виходить за межі цього огляду, але все одно опосередковано пов’язана з ним. Це служба Lang-8. Якщо коротко, то суть в тому, що ви маєте всти блог мовою, яку вчите. Прописуєте на цій службі RSS блогу і записи автоматично потрапляють на той сайт. А там в ідеалі має бути зареєстрована купа людей серед яких і багато native-speakers, які читатимуть ваші записи та виправлятимуть помилки. Ну і відповідно навпаки – ви як носій мови зможете виправлятм тих, хто вчитиме українську чи російську. Отак. Так що навіть сервісу без підтримки кирилиці можна знайти гарне застосування 🙂