Підводна колія

Згадалось просто… Колись давно, коли я вперше подивився “Сен та Чіхіро в полоні у духів” (більш відомий в наших краях та буржуїв як “Віднесені привидами”/”Spirited away”), то була там одна сцена, яка навік закарбувалась у пам’яті. Як зараз згадую, що в день перегляду засинаючи ввечері мені ввижалася водна гладь, платформа, що стирчить посеред цього моря, і трамвай, що їде розсікаючи хвилі по зануреній у воду колії. І на наступного дня, і кілька днів потому… І цей епізод створював якесь дивне, але дуже приємне відчуття. За вже більш ніж п’ять років від нього залишилась лиш примарна згадка, але і досі, коли мова заходить про якісь незрозумілі, але приємні кадри у кінематографі/анімації, то я завжди згадую цей фрагмент.

І все б нічого – я створіння дивакувате, але… я не один такий, дале-е-е-еко не один. Тоді ж давно лазячи по форумах я пам’ятаю, що неодноразово читав відгуки саме про цей епізод. От і сьогодні мну знову про нього Льоха нагадав. Так мені стало цікаво, може у популярності цього образу є якесь розумне обгрунтнування, а?

P.S. Для тих, хто не в курсі про що мова: