Прагматичне мислення та навчання
Книжка посилається на модель отримання навичок братів Дрейфус. Якщо коротко, то кваліфікацію людини можна грубо оцінити по наступній шкалі (нижче дуже стислий переклад-переказ ось частини книжки, доступної в онлайні).
- Новачок (Novice). Новачки дуже переживають за свою успішність; їх досвіду замало, щоб повести їх у правильному напрямку і вони не знають чи їх вчинки будуть правильними. Новачки зазвичай не хочуть вчитися, зате хочуть досягти миттєвого результату. Вони не знають як реагувати на помилки і тому легко збиваються з пантелику, коли щось іде “не так”. Зате вони можуть бути досить ефективними, коли їм дати набір контекстно незалежних правил у формі “у випадку ХХХ, роби УУУ”. Іншими словами їм необхідний рецепт або алгоритм.
- Просунутий початківець (Advanced beginner). Просунуті початківці починають вже потроху відступати від фіксованих правил. Вони можуть спробувати якісь задачі самостійно, але у них все ще є труднощі із усуненням проблем, які виникають. Початківці можуть скористатись порадами в правильному контексті, врахувавши свій досвід подібних ситуацій, але ледь-ледь. І хоч вони вже починають формулювати якісь загальні принципи, вони все ще не бачать “всієї картини”. Якщо спробувати надати їм ширший контекст – вони відмахнуться від нього як від недоречного.
- Компетентний (Competent). Компетентні будують правильні моделі проблемної області та ефективно нею користуються. Здатні усувати проблеми з якими раніше не стикались. Про людей на цьому рівні часто кажуть, що вони “мають ініціативу”. Вони можуть вчити новачків і не задовбують експертів. Щоправда їм ще бракує досвіду аби вдало розставити пріоритети при рішенні задач. Власне кажучи, саме з цього рівня людину можна вже назвати інженером – компетентні вирішують задачі, а не працюють за алгоритмом.
- Досвідчений (Proficient). Досвідченим необхідна “повна картина” проблемної області, адже вони хочуть розуміти весь концепт. Вони роблять значний прорив в рамках моделі братів Дрейфус, адже постійно оцінюють виконану роботу і переглядають свої підходи, аби наступного разу бути ще ефективнішими. Вони також можуть навчатись використовуючи чужий досвід. І найголовніше – вони завжди беруть до уваги контекст задачі. Якщо повернутись до програмування, то чудовий приклад ілюстрації – це використання патернів проектування. Лише досвідчені використовують їх виключно там де треба, а не бездумно і повсюдно, бо це круто і модно.
- Експерт (Expert). Експерти – основне джерело знань та інформації в будь-якій сфері. Вони безперестану шукають все кращі і кращі методи роботи. Вони завжди застосовують весь свій велетенський багаж знань у правильному контексті. Вони пишуть книжки, статті та проводять семінари. Це сучасні чаклуни. *Експерти керуються інтуїцією *. Доктор Хаус, який з одного погляду на пацієнта (або взагалі його медичну картку) міг поставити діагноз – типовий приклад експерта. Експерти працюють за допомогою несвідомого “порівняння з взірцем” (“pattern recognition”) по базі свого досвіду. От тільки проблема в тому, що функція “порівняння з взірцем” асинхронна і знаходиться в частині мозку, яка не підконтрольна свідомості. Допомогти поставити її собі на вірну службу і намагається ця книжка.
Поділ вище, до речі, не новий і пильне око одразу помітить відповідність до принципу “шюхарі” (“shuhari”), яке взяли собі на озброєння адепти Agile.
P.S. До речі, я зв’язався з видавництвом – мну офіційно дозволили перекласти до 40 сторінок книжки для публікації в блозі, так що найближчим часом постараюсь викласти найбільш цікаві розділи українською! 😉