Coursera'манія
Цікава штука: будучи школярем чи студентом ми витрачаємо купу часу на всяку фігню, але аж ніяк не на навчання, а потім, коли виростаємо, то жаліємося, що не вистачає часу на те, аби вивчити щось нове, цікаве та корисне. Хоча зараз з появою так званих “масових відкритих онлайн курсів” (“Massive open online course”) це стало набагато більш доступним і захоплюючим. Флагманами в цій діяльності, наскільки мені відомо, стали американські ВУЗи, які спочатку почали просто викладати навчальні матеріали у відкритий доступ, а згодом підхід ще більше вдосконалився і в результаті виникли цілі онлайн курси, де можна повчитися у викладачів з відомих вузів з закордону (наприклад Стенфорду, Берклі чи Массачусетського технологічного інституту), причому дуже часто безкоштовно. Флагманом в цьому напрямку є Coursera, хоча є ще принаймні edX, Udacity та кілька інших. Мну наразі записаний на кілька курсів на першому, тому про нього трохи детальніше.
Курси на Coursera зазвичай розподіляються по тижням та тематичні блоки. Ці блоки в свою чергу складаються з кількох основних елементів: відео лекцій, завдань на самостійне прочитання та домашньої роботи/тестів. Для більшого занурення в процес там також є форум (для обговорення питань з викладачами та між собою) та meetup/hangout (можна поспілкуватись з однокурсниками в реалі чи по відео).
Відео лекцій – це, мабуть, основна частина, оскільки там вам дають в стислому та, як правило, гарно поданому вигляді теоретичний матеріал. Причому порівняно зі звичайною лекцією там є кілька переваг. По-перше, відео можна зупинити, перемотати назад і переслухати, або вперед, щоб пропустити нецікаве, тощо… Тобто ви самі вибираєте темп, який вам підходить. По-друге, дуже часто лекції перериваються питаннями. І на цьому я хочу зупинитись детальніше.
Коли людина сидить в аудиторії і лектор задає питання, то відповідають йому зазвичай одна-дві людини (відмінники), більша ж частина аудиторії молиться аби їх не викликали (не? 😉 ), тому що відповісти неправильно якось соромно і т.д. В результаті реальний плюс від запитання – подумати тут, на місці, самостійно – отримують лише жменька активних студентів які і так все знають. В онлайн-курсах над вами не висить цей дамоклів меч: в правилах Coursera є така штука, що відповіді на питання під час лекцій не впливають на вашу успішність. Тому кожен слухач має можливість подумати і спробувати відповісти самостійно – ніхто не дізнається якщо ви помилитесь, а самому перевірити себе цікаво. Насправді до цих перевірок під час лекцій так звикаєш, що потім, коли інколи хочеться прослухати її в дорозі з планшета чи смартфона і ти качаєш відеофайл з фрагментом лекції (ага, є і така можливість!), то їх дуже не вистачає.
Також деякі з відеоматеріалів мають субтитри. Англійські бачив в усіх, що дивився, але є багато перекладів і на інші мови. Щоправда для людей, які не володіють англійською все ж це лише половинчасте рішення, адже всі тести та завдання все одно англійською. Та принаймні можна побути вільним слухачем на лекціях 🙂
Для деяких курсів є ще додаткові завдання, які пов’язані з читанням наукових статей чи літератури. Лінки на відповідні статті та книжки додаються. Для більшості курсів завдання пов’язані з прочитанням додаткової літератури не є необов’язковими (тобто домашні завдання та тести базуються виключно на лекційному матеріалі).
Для кожного тижня є свої домашні завдання та тести. Тут уже все залежить від напрямку курсу. Домашні завдання є різними. Для курсів по програмуванню це звісно ж написання коду, який потім проганяють через unit-тести та статичні аналізатори, які автоматично ставлять оцінку. Для курсів по вивченню мов (як програмування, так і людських) – це може бути написання есе. До речі, в цьому випадку вам доведеться не лише писати його, а і оцінювати (тобто студенти оцінюють один одного). Для більшості ж курсів це просто звичайні тестові завдання. Останній строк здачі – від тижня після публікації матеріалів до кількох – варіюється залежно від курсу. Есе бува пишеться одне на весь курс, а бува теж щотижневе. В кінці курсу всього курсу – іспити. До них ще не дійшов, тому не можу нічого сказати.
Про meetups/hangouts поки нічого сказати не можу – ще участі не приймав, але було б цікаво.
Наразі мну проходить чотири курси на Coursera:
- Принципи функціонального програмування в Scala (Functional Programming Principles in Scala) від Федеральної політехнічної школи Лозанни (Швейцарія). До речі, його веде сам розробника Scala – Мартін Одерскі! Це те саме, якби був курс по C++ і його вів Страуструп.
- Криптографія, ч. 1 (Cryptography I) від Стенфордського університету (США). Назва говорить сама за себе. В першій частині розглядаються симетричні алгоритми. Подається кльово, з купою практичних прикладів (наприклад чому і як хакається WEP протокол на старих WiFi-роутерах 🙂 ).
- Нераціональна поведінка для чайників 🙂 (A Beginner’s Guide to Irrational Behavior) від Дюкського університету (США). Прикольна штука про те як людський мозок робить нераціональні вчинки і як це впливає на світ навколо.
- Ігрофікація (Gamification) від Пенсильванського університету (США). Курс про те, як неігрові галузі (наприклад, навчання та навіть бізнес) зробити більш захоплюючими ввівши туди ігрові елементи.
І це я ледь спинився, бо зрозумів, що мені аби пройти все, що мені там цікаво, то довелося б брати відпустку на тижнів так 5-6. Але якщо в кого є вже досвід проходження та рекомендації щодо курсів – кажіть, я вже збираю собі на літо 🙂 Перший в літньому списку вже є “Модельне мислення” (Model Thinking), але думаю ще 2-3 додати. І вам рекомендую 😉
P.S. До речі, у нас на роботі, наприклад, зараз цілий міні-культ – з трохи більш ніж 10 співробітників в нашому департаменті принаймні п’ятеро зараз проходять ті чи інші курси, а у вільну хвилинку (наприклад під час обіду) діляться найбільш цікавими речами, які вони прослухали, спробували чи зробили за останні дні. В інших відділах не знаю відносно процентного співвідношення, але точно є кілька людей, які і самі щось вивчають і підбивають інших. Насправді мну цим неабияк тішиться, тому що далеко не в кожній компанії є така “learn deliberately” атмосфера.