Минулого разу я вже коротко розповів про одну з новинок, які принесло з собою Web 2.0, а саме RIA (rich internet application), якими я користуюсь в повсякденні. Але для більшості людей найбільш помітною особливістю другого вебу будуть саме соціальні мережі. Не хочу тут давати їм оцінку, оскільки давно відвик мислити в абсолютних категоріях. Вони такі як вони є, бо з’явились як результат еволюції людського суспілства у добу інформаційних технологій, а що не еволюціонуює і не пристосовується – те гине. Зараз дуже модно їх сварити за збір конфіденційної інформації, за те, що вони відбирають багато часу і ще багато чого, але зрештою це питання самоорганізації людей, які ними користуються. Не розумію що може бути простішим, ніж не публікувати потенційно провокативну інформацію? Але знову ж таки розмова не про те…

Зареєстрований я на багатьох службах, але періодично заглядаю лише в декілька з них. От про них щось і можу розповісти. Ці мережі бувають різні: є власне універсальні мережі, є мережі орієнтовані на пошук в певних сферах, є мережі при певних службах (здебільшого – контент-правайдерах). Хоча і цей поділ нечіткий… Тому нижче я заносив їх в ту чи іншу категорію суб’єктивно.

Універсальні

Характеристикою цих мереж є універсалізація пошуку друзів і знайомих та охоплення широкої аудиторії. Тобто тут зазвичай є все, або майже все, але у відносно простому вигляді.

MySpace. Насправді з цією мережею знайомий слабо, але не сказати про неї просто не можна. Вона була однією з перших і наразі є самою популярною в світі (понад 110 млн. активних користувачів за станом на січень 2008-го). У ній здавна інтегровано купу різних звичних вже нині фіч: створення спільнот по зацікавленням, персональних профілів, ведення блогів та розміщення різноманітного медіаконтенту (відео, аудіо, фото). З власного досвіду можу сказати, що Майспейс користується особливою популярністю у музичних груп і вони там дуже часто викладають свої свіжі промо-треки. Звідти можна дізнатись багато чого цікавого про ці ж гурти та їх учасників… Щойно, наприклад, просто бездумно лазив по ньому, аби нагадати що воно таке, попав на сторінку Крістіни Скаббії — вокалістки гурту Lacuna Coil – а вона, виявляєтсья, фанатіє від Міядзаківских аніме “Віднесені привидами” та “Рухомий замок Хавла” 😆 А ще МайСпейс — це просто оплот відсутності почуття прекрасного та будь яких зачатків гарного смаку: дизайн персональних сторінок там один одного гірший 😕 Хоч є і приємні виключення.

Facebook. Наразі другий по популярності сервіс, але який дуже стрімко піднеімається нагору. Якщо Вікіпедія не бреше, то Фейсбук задумувався спочатку як соціальна мережа студентів, але згодом поступово виходив за ці межі і став тим, чим є зараз. Фейсбук багато в чому повторює МайСпейс — ну хіба що вбудованого блогу немає та налаштовувати дизайн своїх сторінок не можна. Правда, друге після Майспейсу – це важко назвати недолком 🙂 Зате там є багато іншого. Основний прикол Фейсбуку — це те, що він надає фреймворк для створення всяких додатків до нього. Причому додатки самих різних типів: від онлайн-ігор та опитувань до інтеграції з іншими мережами та службами. Тобто можна підключити туди фотки з Флікра, музику з Ласт.фм, міні-повідомлення з Твіттера, тощо. Наскільки це зручно – можна віддчути лише покористувавшись. А подібних додатків там просто море…

До речі, всі, хто користуються російським “Вконтакте” можуть уявити, що таке Фейсбук без додатків, бо, як відомо, перший дер звідти все включаючи навіть дизайн 🙂

Вконтакте. Всім гарний Фейсбук, окрім одного: орієнтацією на англомовних користувачів. Але на теренах колишнього СРСР, наприклад, це суттєвий недолік. А так як свято місце пустим не буває, то з’явились клони. Хоча Вконтакті дуже схожа на згаданий вище Фейсбук, але якщо останній практично позбавився свого іміджу “студентської мережі”, то Вконтакті — ще ні. Більшу частину його контингенту становлять саме студенти, або школярі.

Тематичні

До цієї групи я відніс мережі, які заточені під певні типи зв’язку між учасниками цих мереж, або ті, де мережі є складовими певних служб.

LinkedIn. Спеціалізована бізнес мережа. Вона вже відрізняється від попередніх в першу чергу тим, що заходячи в профіль користувача кидається в очі її виключно “робоча” спрямованість. До звичних полей “Освіта” та “Робота” додаються поля, в яких пропонується описати свою спеціалізацію та знання. І практично відсутня інформація про захоплення. Точніше вона є, але не настільки диференційована як в загальних мережах. Тобто інформація, яка надається скоріше нагадує резюме і там є навіть фіча експорту профілю у вигляді резюме в PDF формат. Крім того, існує можливість залишати відгуки про своїх теперішніх і колишніх співробітників. Взагалі, ця мережа — просто рай для рекрутингових агенцій та відділів кадрів. Але щоб ізолювати вас від них розроблена система фільтрації запрошень на основі рекомендацій. Тобто агент зв’язується з вами не напряму, а через людину, яка є в ваших “зв’язків” (“connections”) – аналог друзів в термінології ЛінкедІн.

Last.fm. Про цю систему я вже писав ще в минулому році, але тоді я ще не так звертав уваги на її соціальну складову. Ласт.фм – це ресурс в якому воєдино зібране: онлайн-радіо (можливість прослуховування потокового аудіо), соц. мережа (групи, друзі, рекомендації, кричалки, аналіз сумсності музичних смаків, тощо), wiki по групах (де кожен учасник може додавати та привити інформацію про групу), статистичний збір та аналіз ваших музичних вподобань з метою запропонувати вам музику, яка вам теоретично мала б сподобатись враховуючи ваші смаки, хостинг аудіо-контенту (гурти та особи можуть заливати свою творчість як для радіопрослуховування виключно, так і з можливістю завантаження користувачами).

Flickr. В першу чергу це image-хостинг з упором на фотографії (представлена там і інша візуальна творчість, але в значно меншій мірі). Флікр прцює в двох режимах: базовому та професійному. В першому є обмеження на об’єм завантажуваних фоток (сумарно до 100 МБ в місяць), кількість фотографій в фотопотоці (до 200) та їх роздільну здатність (до 1024×768). Фотки можна коментувати, додавати в улюблені, додавати в групи, ставити для них теги (фолксономія) та додавати до наборів (Sets). Одна фотка може одночасно входити і до кількох наборів та до кількох груп. До кожної фотки можна проставити права на поширення: наприклад, ви можете заборонити їх комерйійне використання, або дозволити використовувати їх в якості елементів композитних картинок – ця штука має власний термін, але я зараз його не згадаю.

MyAnimeList. Кістяком створення цієї мережі було ведення бази переглянутого аніме і прочитаної манги та їх власної колекції з можливістю проставляти оцінки за 10-бальною шкалою, писати відгуки та робити рекомендації. Знову ж таки опис аніме та персонажів за принципом Вікі, є можливість створювати групи по зацікавленням, є аналіз аніме-сумісності користувачів (тобто оцінюються списки переглянутих аніме та оцінок по ним). Чимось нагадує Ласт.фм, але на аніме-тематику 🙂 Поки що, правда, MAL не хостять ані саме аніме, ані мангу.

Хабрахабр. Це дуже популярна в РуНеті новинна соціальна мережа. Із-за специфіки значно відрізняється від попередніх. Хабр скоріше навіть не стільки новинна мережа, скільки фільтрований колективний блог зі своєю “службовою драбинкою”. Коли ви реєструєтесь на сайті, то можете лише залишати коментарі до опублікованих дописів. Залежно від того підтримуватиме вас населення сайту у вас буде змінюватись карма в ту чи іншу сторону. Коли карма перейде повений поріг, то відкриватимуться все нові і нові можливості: оцінювати інших користувачів та їх дописи, наприклад, а згодом і самому робити їх. Дописи з великим рейтингом (тобто ті, які сподобались великій кількості користувачів з правом голосу 🙂 ) попадаю в основний потік новин сайту, який видається пасивним відвідувачам (наприклад, читачам RSS). Хабрахабр є в цьому відношенні прикладом нової епохи розвитку медіа, адже навіть CNN близько місяця тому запустили сервіс, де новини можуть додавати самі користувачі. Тенденція, однак… 😉

Поки що все… Опис вище дуже поверховий і оглядовий, тому я із задоволенням чекаю доповнень та аргументованих правок (я багато в чому можу помилятись) 😉