Давно-давно, років так 8 тому, коли я вперше почав дивитись японську анімацію майже все, що я бачив здавалося таким новим, незвичним і захоплюючим, оскільки це був геть інший світ, інший гумор, інші цінності, інша філософія, інший погляд на все. А я дуже люблю нове і незвичне. З часом, коли переглянутих речей ставало все більше і більше, ця магія новизни почала поступово втрачатись і задовольнити мої зростаючі потреби було все складніше. Але в той же час все,…

Пан Макото Шінкай нові речі випускає нечасто і сабжу в торрентах досі нема (так як не випущена ще DVD-версія). А враховуючи, що він славний саме своєю витонченою промальовкою, можливість подивитись новий твір на великому екрані видавалась просто подарунком з небес і занесла нас нелегка в кінотеатр. Багато хто вже висловився на рахунок сабжу, але і я не можу не підкинути трохи лайна на вентилятор (і взагалі пофілософствую трохи на тему онеме та перекладів). Маленький дисклеймер: у…

З трьох днів, які йшов фестиваль мну був тільки на перших двох і то епізодично, тому розповідь буде не сильно довга. В п’ятницю мну сходив на прем’єрний показ повнометражки “Зникнення Харухі Судзумії” в Кінопанорамі. Пішов, хоч я і не фанат Харухі (про що вже якось писав), але підкупили українські саби від Світанкової. Це фактично перший офіційний реліз аніме з українськими сабами, подія ледь не історична, враховуючи, що чи то від принципового несприйняття українського, чи…

Не одним аніме живі тутешні вовки, інколи ми дивимось і західну анімацію, але перше залишило помітний слід і тому навіть в цій західній анімації перевага надається речам цікавим і оригінальним, а відповідно маловідомим обивателям. Спочатку я хотів написати цей пост ще після виходу “Сінтель” і присвятити його “відкритим мувікам”, але якось забулося. Та нещодавно мну подивився ще одну варту уваги річ: “Таємниця абатства Келлс” (“The Secret of Kells”), який в мене лежав на HDD скачаний вже…

Згадалось просто… Колись давно, коли я вперше подивився “Сен та Чіхіро в полоні у духів” (більш відомий в наших краях та буржуїв як “Віднесені привидами”/”Spirited away”), то була там одна сцена, яка навік закарбувалась у пам’яті. Як зараз згадую, що в день перегляду засинаючи ввечері мені ввижалася водна гладь, платформа, що стирчить посеред цього моря, і трамвай, що їде розсікаючи хвилі по зануреній у воду колії. І на наступного дня, і кілька днів потому……

В суботу я здійснив геройський вчинок і вперше потрапив на виступ ансаблю в якому грає Jolly Roger без запізнень. Грали вони традиційно багато класики (мну нарешті почув Гріга в їх виконанні – дуже сподобалось) та саундтреків до відомих радянських фільмів. Але цього разу у них для мене (і не лише для мене) був припасений сюрприз: Андрюха (все той же Роджер, на відео нижче він крайній зліва) кілька тижнів витратив на те, аби розписати партитуру Canta Per Me…

Horo the Wise cosplay, originally uploaded by Wolfhowl. Ще на початку жовтня занесло мене якось на “Другий Всеукраїнський фестиваль японської анімації”, я там нафоткав всякого і навіть збирався викласти якусь подобу фотозвіту, але більшість фоток були не дуже вдалими та плюс лінощі і мну забив на кілька місяців. А це хотів в Лайтрумі спробувати одну фішку, то треба були фотки для експериментів. От під руку і попались ці фото з фесту. Так що вашій увазі шикарний…