Досить такі продуктивні вихідні були… Знайшли нову хату і підписали контракт. Так що на наступних вихідних переїжджаємо в трьошку на Позняках. На роботу добиратися буде дещо складніше, але зрештою можна потерпіти.
Також мну визначився з новою робочою конячкою:** Dell Latitude E6500**. Сусіди вже сказали, що я здурів брати ноут за півтори штуки (хоча мій попередній Dell Inspiron 6400 коштував ненабагато дешевше), але мені потрібна нормальна надійна машинка з гарним монітором для редагування фоток. Ось приблизні характеристики:
CPU: Core 2 Duo P8400 (2.26GHz)
RAM: 2GB (800 MHz) (на перших порах вистачить, думаю 🙂 )
HDD: 250GB (5400) (на жаль, ця серія ніби-то не комплектується швидкими 7200 об/хв вінтами)
DVD+/-RW
Display: 15.4″ WXGA+ WLED backlit (судячи по відгуках найбільш цікава складова – матовий монітор з кльовою яскравістю та контрастністю і LED-підсвіткою ^_^ )
Video: Quadro NVS 160M 256MB DDR3 (слабенька, але мені аби лиш Darkfall Online запустився 🙂 )
Sound: High Definition Audio
Wireless: Wi-Fi (WLAN 802.11 a/g), Bluetooth
Ports and interfaces: ExpressCard / 4 x USB 2.0 / IEEE1394 / COM / VGA / Headphones / RJ-11 / RJ-45
Battery: 9-cell (фантастика! кажуть, що витримує близько 4 годин сьорфа в Інеті по Wi-Fi)
Software: XP Pro (хвала богам, що не Віста, хоч її ліцензійний диск і йде в комплекті ніби-то)
Weight: 2.3 kg (для 15″ просто казка)
Warranty: 36 month (а не 12 місяців як у мого Інспірона на якому через рік здохли акумулятори)
В якості потенційних кандидатів також розглядались: HP EliteBook 6930p (кльовий ноут, але 14″ екран 🙁 ), HP Compaq 8510w (гарна відяха і швидкий вінт, але екран паскудний; плюс знятий з виробництва вже), Sony Vaio VGN-FW11ER (непогана начинка, класний дизайн, але важкий – 3.1 кг і підозріло дешевий як для Sony).
Отаке. Єдине що поки не зрозуміло як його брати – за гривні, чи за бакси. Бакси – шкода зараз, а на гривнях, враховуючи що нам в минулу зарплату виплатили по курсу 7.4, а позаминулу – по 6.5, виходить непоганий вльот.
Вчора також був на Gothic Anime Party. В цілому вельми цікавий захід, хоч і не без косяків в організації. Ведучих судити мені складно, враховуючи, що серед них були Андрюха з Надійкою – мої так би мовити брат і сестра по мечу. Тому не сподобатись просто не могло. І таких братів і сестер там зібралося багато. Дехто з них, правда, з тих чи інших причин зійшли зі Шляху меча, але будемо сподіватись, що лише для того, аби перепочити і піти далі 😉 Косплей-сценки були здебільшого цікаві, але все ж далеко не шедевральні. Ммм… Щоправда мені дуже сподобався виступ Тенші но Юме. Там не косплей, а театралізований танок + спів (у дівчинки в чорному фантастичний голос, схоже що вона має чи здобуває музичну освіту), але просто феєрично. Шкода, що на сцені місця було малувато. До речі, цікаво що було першим треком з їх виступу? У мене були постійні асоціації з Dargaard, але я все-таки не впевнений. Так як ходити на подібні заходи без фотика майже не має сенсу взяв з собою Зеніт. Намучився з ним добряче і навіть не помітив як швидко відклацав 36 кадрів. Мало того, видно коли перемотував плівку – сильно смикнув і схоже, що там барабан на котушці плівки зірвався. Доведеться тепер нести фотик у фотомайстерню, щоб видобували плівку там 🙁 Побачимо що з того буде.
P.S. Балдю зараз під Epica – Safeguard to Paradise з їх останнього альбому. Як я цю пісню раніше не помічав? До речі, After Forever, так би мовити старша сестра Епіки, розпалися три тижні тому 🙁 Хоча Марк сказав, що це ще не кінець і він сподівається на їх швидкий реюніон. І я теж…