Забув вчора одразу похвалитися, але я таки взяв ноута. Dell Latitude E6500 (DE6500B22C75RB), про який я писав трохи раніше. І після трохи більш ніж доби користування можу сказати, що він мені таки подобається і я своїм вибором задоволений.
Зовнішній вигляд. Перше, що кидається в очі, звісно, корпус та дизайн. Ноут вироблений в традиційному для лінійки Latitude бізнесовому стилі, тобто строгий, кутки гострі, ніяких зайвих рюшечок. Сам корпус, щоправда, дуже маркий і зараз вже виглядає залапаним. З плюсів – те, що він досить таки міцний, принаймні я спробував понатискати на нього і корпус практично не прогинався, що враховуючи його товщину та вагу в 2.3 кг дуже пристойно.
Екран. Це була одна з основних причин вибору цього ноута. Тут взагалі цікаво вийшло: спочатку при покупці за звичайного кімнатного освітлення він мені сподобався, але я подумав, що все-таки очікував чогось більшого. Притягнувши ноут вчора на роботу взагалі подумав, що фігня якась: порівняно з моїм старим Інспіроном здалось, що білий колір трохи “бруднуватий” і не такий білий як раніше. Але потім до мене дійшло, що я сиджу спиною до вікна, а надворі сонячна погода і при цьому у мене ноут показує кращу картинку, аніж монік від стаціонарного робочого комп’ютера, а якщо порівнювати з глянцевим екраном ноута мого тім-ліда (а там екран, здається, не гірший аніж у мене на Інспіроні був), що стоїть поруч, так взагалі небо і земля. Мну заради цікавості навіть відкрив жалюзі на повну і поліз на Флікр. Фото навіть за цих умов виглядали класно. Ввечері ж заради цікавості проробив те саме у кімнаті з вимкненим світлом і білий колір став білим. І хоча все-таки у цього матового монітора яскравість дещо гірша Інспіронівської, але передача кольорів на мій суб’єктивний погляд набагато краща.
Швидкодія. Тут міцний середнячок (Core 2 Duo P8400, 2x1GB RAM), знову ж таки десь на рівні мого старого ноута. За ним досить комфортно сидіти, хоч він іноді і починає тупити. В якості тесту відео (Quadro NVS 160M 256MB) поставив Mount & Blade (граюся я вкрай рідко і нічого краще не було під рукою, хоча треба десь пошукати диск з Gothic 3). З настройками не грався, але на дефолтних жодного лагу за декілька годин гри помічено не було і при тому графіка була цілком пристойна. Отаке. Єдине, що мене дратує – в комплекті поставки з ноутом йде купа софту від Dell, яке висить в пам’яті і непогано так віджирає там місце. Це, думаю, і є одна з причин того, що система іноді підгальмовує.
Безпека. Розглядаючи цей ноут не можна не виділити безпеку в окремий розділ, адже тут справжня мрія параноїка: ноут йде з вбудованим сканером відбитків пальців та читалкою смарт-карт. І якщо про другу штуку я мало що знаю, то потужність першої я встиг оцінити. По-перше, цей невеличкий пристрій дозволяє залочити комп одразу після POST-перевірки, а отже ніхто не може навіть в BIOS сунутись не ввівши пароля, або не приклавши пальця. По-друге, можна причепити аналогічну перевірку до логону у Windows. Мені це сподобалось – тепер не треба вводити пароль, а достатньо лише провести пальцем – і вуаля! Щоправда не завжди з першого разу признає власника 😀 Інколи доводиться 2-3 рази повозюкати пальцем. Також в утиліті налаштування безпеки я прочитав про можливість запаролити HDD, але чи працює ця фіча не перевіряв. Судячи по опису ця фіча працює незалежно від ноута – написано, що можна витягнути вінт, вставити його в інший комп і він не працюватиме поки не введеш пароль. От мені цікаво на якому рівні відбувається ця перевірка – апаратному чи програмному, бо на сайті Dell я бачив, що ця лінійка може опціонально комплектуватися вінтами з апаратним шифруванням.
Батарея. 9-секційна батарея – це фантастика. Більш ніж дві з половиною години гри в Mount & Blade з максимальним рівнем яскравості монітора, але, правда, вимкненими безпровідними засобами зв’язку і він ще показував, що йому заряду вистачить на годину. Круто! Сподіваюсь лише, що вона не сяде так швидко як у Інспірона.
Різне:
- Ще однією приємністю виявилася освітлення клавіатури. Скільки я мріяв про подібну фічу і навіть вже думав колись купити USB-ліхтарик… А зараз він геть не потрібен. Сама клавіатура по розташуванню клавіш аналогічна Інспіронівській, тому переучуватись не треба, хоч і треба звикнути до суб’єктивно дещо більших кнопок. По центру клави красується TrackPoint, але працювати з ним – це для збоченців. Та й от вікно TouchPad могло б бути і більшим за площею.
- Вбудовані динаміки хоч і далекі від ідеалу (особливо після динаміків Lenovo Y530-5A з сабвуфером) і на перший погляд видались мені писклявими, але в той же час мну сьогодні без дискомфорту вночі подивився аніме. Цілком прийнятний.
- Ноут іде з передвстановленою Windows XP Pro SP2, дистрибутив якої лежить на диску C: (мабуть це фіча всіх Dell 🙂 ), але в коробці лежить диск з Windows Vista і на самому ноуті наклейка з ключем для Вісти. Причому наклейка схована під акумулятором, а я спочатку був перелякався, що ноут пальоний, бо звик, що наклейки зазвичай ліплять прямо на дно ноута 🙂
- Хоч пр це ніде і не писалося, але в комплекті мені дали USB-мишу Dell. Працювати з USB-мишою після того як звикнеш до Wireless просто жахливо, але поки моя безпровідна лежить вдома у Білій доведеться користуватись тим, що є…
Ну от і все поки що. Коли чого нового з’явиться – розповім детальніше.