Зализавши трохи поранення та перепочивши після суботньої веловилазки недільним вечером мну поїхав з Джоллі та Фером за квитками до Криму де в середині травня у нас заплановано тижневий туристичний похід Бахчисарай – Ялта. Квитки були успішно взяті, а під час посиденьок після покупки ми вирішили в понеділок вибратися знову на великах. Мда… Суботні покатушки були лише тінню того, що мені довелося витримати в понеділок. Знову переїзд через дурний південний міст, зустріч з Джоллі на Видубичах, та з Сашком в парку неподалік, обід бутербродами в безлюдному мальовничому місці на Трухановому, парк Дружби Народів, Десна, Троєщина і моторошна дорога додому (величезна дяка Сашку, що довів мене майже до метро Позняки – я з Троєщини і до того місця майже невідступно висів у нього на колесі 🙂 бо їхати по тих дорогах – це звіздєц). Загалом намотав за показами велокомпа 59,8 км. Передні гальма підтягнули – тепер велик принаймні веде себе прогнозовано 🙂 Найкращі враження від вчорашніх покатушок – це від місцини на північ від парку Дружби Народів – там просто велосипедний рай (принаймні для тих, у кого велосипеди cross-country) – можна класно польотрати на рівчаках та вибоїнах і пейзажі там гарні: поля, дерева, вода… Ех… Якщо плани не зміняться – на наступних вихідних треба буде ще кудись вибратись.

P.S. А ще я з цього тижня на роботі вже типу як тім-лід… Цікаво буде. Більше відповідальності і новий досвід.