Деякий час тому я вже переказував ідею теорії Сапір-Ворфа стосовно мов програмування. Нещодавно на сайті TED я прочитав ще одну коротеньку статтю на тему знання звичайних мов (не програмування) і чому це корисно. Вирішив також перекласти.
Оригінал: How language can affect the way we think
Автор: Jessica Gross
Кейт Чен (Автор TED доповіді: Чи може ваша мова вплинути на ваші здібності заощаджувати гроші?) є економістом, але говорить про мови. Наприклад, він показує, що сказати китайською “це мій дядько” не так просто як може здатись на перший погляд. Коли ви говорите китайською ви не можете не вкладати більше інформації про згаданого дядька. Сама мова вимагає від вас уточнити з якої сторони цей дядько, чи він пов’язаний за народженням чи після одруження і, якщо це брат вашого батька, він старший чи молодший.
“Вся ця інформація обов’язкова. Китайська не дасть мені можливості проігнорувати це”, – каже Чен – “Насправді, якщо я хочу говорити правильно, китайська просто змушує мене думати про подібні речі.”
Звісно дехто задасть тупе питання: “Навіщо взагалі заощаджувати? Треба жити сьогоднішнім днем.”, і все таке. Рекомендую подивитись цікаве дослідження на TED: “Не їж зефірку!” (там є українські субтитри).
Цей факт наштовхнув Чен на думку: а чи є зв’язок між мовою та тим як ми думаємо? Власне, він хотів дізнатись: чи впливає наша мова на економічні рішення? Тож він розпочав дослідження як мова може вплинути на особисте вміння заощаджувати заради майбутнього. Згідно його результатів – впливає, і дуже сильно.
В той час як “майбутньо-орієнтовані мови”, такі як англійська, відрізняють минуле, теперішнє і майбутнє, “безмайбутні мови”, такі як китайська, використовують однакові фрази аби описати події, що відбулися вчора, зараз чи відбудуться в майбутньому. Використовуючи розмаїття інструментів для аналізу даних Чен помітив, що різниці в економіці відповідають різницям у мовах. Люди, що спілкуються “безмайбутніми” мовами на 30% частіше у звітах показують накопичення за рік ніж ті, що спілкуються “майбутньо-орієнтованими” (це в свою чергу відповідає на 25% більшій сумі накопичень на момент виходу на пенсію, якщо прибуток був незмінним). Пояснення Чен: коли ми говоримо відрізняючи майбутнє від теперішнього, воно здається більш далеким і люди менш мотивовані зберігати гроші заради комфорту роками пізніше.
Але це лише початок. Є ще не виоране поле для досліджень на тему зв’язку мови та психології і поведінки. Ось ще кілька захоплюючих прикладів:
Навігація та Пормпурааванці
У пормпурааванців, спільноті австралійських аборигенів, ніколи не посилаються на об’єкти, які “зліва” чи “справа”, а натомість кажуть “на північному сході” чи “на південному заході”, пише професор психології Стенфордського університету Лера Бродіцька (експерт з лінгвістично-культурних зв’язків) у Wall Street Journal. Вона стверджує, що близько третини всіх мов на Землі оперують простором у цих абсолютних термінах, аніж відносних які притаманні англійській мові. “В результаті цього постійного лінгвістичного тренування”, – пише вона, – “користувачі цих мов відмінно орієнтуються на місцевості де б вони не були, навіть в незнайомих місцях.” Під час дослідницької подорожі до Австралії Бродіцька та її колеги з’ясували, що пормпураавці, що спілкуються мовою куук-тайорре не лише інстинктивно знають в якому напрямку світу вони дивляться, а також завжди коли сортували картинки за часом розміщували їх із сходу на захід.
Звинувачення та англійська мова
В тій само статті Бородіцька відмічає, що в англійській мові ми часто кажемо, що хтось зламав вазу навіть в тому випадку, коли це був збіг обставин, але люди, що спілкуються іспанською чи японською частіше кажуть, що ваза сама зламалася. Бородіцька описує своє дослідження зі студенткою Кейтлін Фосі, в якому англомовні набагато частіше пам’ятали хто випадково пробивав повітряні кульки, розбивав яйця чи проливав напої на відео, аніж іспано- чи япономовні учасники дослідження. І не лише це, продовжує Бородіцька, також є кореляція із зосередженням на агентах в англійській мові та схильністю у кримінальному судочинстві в англомовних країнах до покарання правопорушників, аніж до компенсації потерпілим.
Кольори у зуні та російськомовних
Наша здібність розрізняти кольори також підпадає під ті самі правила, які Чен описав у документі, де він описує результати свого дослідження (PDF). Дослід 1954 року виявив, що ті, для кого мова зуні рідна не розділяють жовтий та помаранчевий кольори і їм складно їх відрізнити. В російській мові натомість є окремі слова для блакитного (ligh blue) та синього (dark blue). Згідно дослідження 2007 року у них значно краще ніж у англомовних виходить розрізняти ці кольори.
Стать у фінській та івриті
У івриті статі розрізняються всюди в той час як у фінській цього розподілу нема взагалі, пише Бородіцька у журналі Scientific American (PDF). Дослід проведений у 1980-му році виявив, що дійсно, і тут все очікувано: діти, які спілкувались на івриті розуміли свою стать на рік раніше ніж ті, хто спілкувались фінською (англомовні, для яких у мові виокремлення статі десь посередині між цими двома також відповідали середині і по часу).
*P.S. Дякую Ростику за вичитку статті 🙂 *