Cover photo by Eva-Lotta Lamm, on Flickr
Недавно я дізнався про одну цікаву техніку ведення нотаток “sketchnoting”. Вона використовується під час семінарів, хоча дехто використовує її під час читання книжок. Техніка мене дуже зацікавила, оскільки я, по-перше, просто страшне як не люблю вести нотатки. Мене це реально демотивує і тому я здебільшого покладаюсь на пам’ять. По-друге, мені все ж трохи хотілося б витягти руки з дупи і переставити їх трішечки вище в плані малювання, а для цього треба хоч якась практика. Отож, я купив (ок, брешу, мені подарували 🙂 ) книжку Майка Роді, автора техніки, за вечір прочитав її (вона коротенька) і вже в четвер мав змогу випробувати її на семінарі Радислава Гандапаса. Але спочатку трохи про саму техніку і які її “плюшки”.
Власне сама вона не є чимось радикально новим, абощо. Це все ті ж нотатки, але з однією деталлю: вони подаються у вільній формі і, що важливо, там багато ідей подаються ілюстраціями, якимись метафорами зрозумілими автору. В чомусь вона схожа з “мапами пам’яті” (mind map), але ієрархічність тут є необов’язковим атрибутом. Для того, щоб робити скетчноути не треба бути митцем: більшість ідей можна передати дуже схематично і кострубато (як я в прикладах нижче). Звісно, у крутих дизайнерів вони нагадують витвір мистецтва, але коли ваша основна мета занотувати важливі речі — це друго-, а то і третьорядне.
Техніка скетчноутів більш потужна за звичайні нотатки в першу чергу тим, що при малюванні ви часто маєте підібрати правильну метафору. Та і навіть коли її підказує доповідач вам все одно треба її намалювати зі свого її сприйняття. Ця діяльність підключає вашу праву півкулю головного мозку відповідальну за творчість, яка майже не приймає участи при звичайному занотовуванні, коли ви просто цитуєте цікаві ідеї у своєму записничку. Коли ви малюєте те що чуєте, як не дивно, ваша увага зосереджена на цій інформації, а не блукає деінде, що також має позитивний вплив на сприйняття та запам’ятовування інформації. Коли ви малюєте наступну частинку у вас постійно перед очима намальовані образи того, про що йшла мова кілька хвилин тому і це дозволяє вашим мізкам віднаходити шаблони (паттерни) в доповіді та пов’язувати речі, які при звичайному прослуховуванні ви могли б і не помітити. При цьому важливий момент: скетчноут — це ваше особисте сприйняття, а не документальний фільм. Там є місце власним інтерпретаціям, коментарям і гумору. Взагалі зі свого власного невеликого досвіду можу сказати, що це чистий “фан” порівняно з нудним занотовуванням, бо тут малюєш в своє задоволення і відчуваєш себе 5-річною дитиною з олівцями 🙂
У згаданій мною вище книжці є декілька вправ та рекомендацій по малюванню та типографії для людей, які цим ніколи не займались і не впевнені в своїх образотворчих навичках. Також рекомендується проглядати гарні приклади скетчноутів в якості натхнення та джерела ідей. У автора є цілий сайт присвячений цим прикладам: “Sketchnote Army”.
Ну а ось мої каракулі результати мого першого “млинця комом” зі згаданого вище тренінгу. Звісно, малюнки залишають бажати кращого, а самі записані ідеї є відображенням виключно мого сприйняття семінару. Але що цікаво, по цим картинкам я можу відновити суттєву частину того, що і як було описано. Вперше на моїй пам’яті 🙂
