Сьогодні після місячної перерви знову сходив на тренування по верховій їзді. Спочатку я мав кататись на Тумані, але ця ледача зараза сьогодні мене взагалі ігнорувала (хоч це мій улюбленець, але я йому ще пригадаю… 😈 ), тому довелося кататись на Диску. Диск – це просто казка. Хід плавний (щоправда інохідна рись штука вельми дивна), галоп навіть на досить великій швидкості надзвичайно приємний – з сідла не вилітаєш – і якби мене не інструктували тримати середній темп, то я б залюбки дав…

І ще трохи похвастаюсь раз уже руки і до блогу дійшли… 🙂 Я ж тут час від часу коли є можливість на вихідних ходжу на заняття по верховій їзді, задоволений як слон. Промчатись галопом верхи на живій істоті, зі своїм характером та поведінкою – це щось фантастичне. На останньому тренуванні пару тижнів тому мій інструктор навіть пофоткав мну, так що ось пруфпіки. Конячку, до речі, звуть Корнет. Він дуже компанійський, не любить їздити сам або спередуи колонни, тому…