Згадалось просто… Колись давно, коли я вперше подивився “Сен та Чіхіро в полоні у духів” (більш відомий в наших краях та буржуїв як “Віднесені привидами”/”Spirited away”), то була там одна сцена, яка навік закарбувалась у пам’яті. Як зараз згадую, що в день перегляду засинаючи ввечері мені ввижалася водна гладь, платформа, що стирчить посеред цього моря, і трамвай, що їде розсікаючи хвилі по зануреній у воду колії. І на наступного дня, і кілька днів потому……
Graywolf's Lair: Inhuman Being's Diary