Три дні промайнули як мить з усіма своїми позитивними та негативними сторонами. Як завжди основний внесок у позитив зробили команди, що виступали на фесті (цього разу lineup був просто шикарним), негатив знову ж таки по традиції деякі недоліки організації. Але все-таки позитивний настрій від виступів улюблених гуртів затьмарив собою всі мінуси фесту. Основний мінус – це як завжди звук. На багатьох групах він був далекий від ідеального. Так, наприклад, виступ Eluveitie був нефігово підпаскуджений постійним випаданням вокалу…

Трохи затягнув я з рецензією на концерт… Цього разу вона буде аніскілечки не об’єктивною, оскільки моральний стан в якому я перся на той концерт відрізнявся від звичайного. Я завжди чекаю подібних виступів з нентерпінням, ледь не рахуючи секунди (адже DT – один з найулюбленіших моїх гуртів), але цього разу, я ледь не проґавив його взагалі. Дякувати, що мені в день виступу поздвонили друзі і спитали о котрій ми збираємося. Я спочатку не зрозумів якого дідька я…