• Home
• Інфо
• Завантаження
• Переклади
• Проекти
• Статті
• Фото

Shit happens X_x

Якось коли показували це все по ТБ, то здавалося чимось таким далеким і практично не пов’язаним з реальним життям. І тим не менш позавчора ось воно з’явилося на порозі: нас пограбували. Винесли все, що мало велику цінність: три ноути (мій Dell Inspiron 6400, MSI L734-084UA Растіка та Asus A6VM Ігоря), два фотики (мої Fujifilm S6500fd та Nikon D80 з об’єктивом Nikkor 50mm f/1.8) та растікові майже 10 тисяч гривень готівкою. Загалом виходить більш ніж на 4000$. “Грабіжники зірвали джек-пот”, – констатували слідчі. До речі, із-за того, що в день пограбування ми не змогли додзвонитись хазяїну квартири, а міліцію без його згоди викликати не хотілось, оформляли все лише вранці наступного дня Мабуть задовольнившись вищеописаними речами грабіжники дрібниці не чіпали: залишились і мишки від ноутів, і мої зовнішні вінчестери (це єдине що мене врятувало від того, аби битись головою об стінку – принаймні всі фотки у мене залишились і ще деякі дрібниці), і навіть Андрюхін стаціонарний комп з 21″ LCD монітором. Явно дуже поспішали, що не позабирали і це все. Отаке… Старий мій Фуджик мені практично не шкода, чого не скажеш про куплений три тижні тому Нікон. І навіть не сам факт пропажі дорогого фотоапарату мене бентежить (так вже вийшло, що я не дуже прискіпливо ставлюсь до грошей – їх завжди можна заробити), а те, що я фактично залишився без фотозброї. Що я буду робити цілу весну-літо (поки не уявляю коли я зможу дозволити купити собі новий D80, а на менше я вже не зможу дивитись) – не знаю. Ну, майже без фотозброї. Старий Зеніт-11 вони теж залишили, тому схоже, що на цей час доведеться перейти на аналогові фото. Ноут сам по собі теж практично не шкода – я все одно роздумував про те, щоб дістати новий, може навіть в цьому році, але бля… Там було стільки інфи і роки різноманітної роботи… Я б його навіть викупив би назад лише заради тих даних – там і сайт, що був в розробці, і купа софту, який я писав в позаробочий час, і чорнові переклади різних речей, і ще купа різноманітної інфи. От це справжній ангст. Як подумаю про кількість витраченого на то все часу – і у мене опускаються руки.

З іншого боку в тому є і свої плюси: у мене звільнилось тепер по вечорах досить багато часу (впродовж цього місяця я собі новий комп не куплятиму – краще довше на роботі сидітиму), який можна сміливо витратити на прочитання різноманітних книжок (як технічна, так і художня література), бо у мене там назбиралась величенька колекція друкованих книжок, а коли потеплішає – буду частіше кататись на велику та і взагалі лазити десь. Ще, як тільки трохи отямлюсь від цих подій, можна буде частіше ходити на тренування – все таки в наступному місяці атестація. Зараз без компу до мене дійшло яким комповим фріком я став , бо вчора вдома часто по декілька хвилин тинявся по хаті просто не знаючи чим себе зайняти (звісно, тут ще допомагав паршивий настрій, бо бажання навіть почитати щось не виникало).

В тому, що відбулося, звісно, є наша провина, бо останні півроку ми дещо легковажно ставились до безпеки квартири: з двох замків на дверях замкнули лише один, та і той як пояснили слідчі дуже легко ламається та і практично ніколи не закривали на замок двері в передбаннику. Так що не повторюйте наших помилок: безпеки квартири ніколи не може бути забагато.

Інша річ, яку я виніс з цього: важливу інфу краще мати продубльовану в інеті. Принаймні стосовно того, що я втратив я можу цілком серйозно сказати, що краще вже ці дані у якогось інетівського 3d party (Гугла там наприклад), аніж ні в кого. Тому сподівюсь на швидкий випуск GDrive. А якщо він не виправдає сподівань, то може куплю платний 50-гіговий аккаунт на Dropbox – мені його ідея з постсинхронізацією папки більше подобаєтсья, аніж просто онлайн-диск у Wuala, наприклад. При підході Dropbox не втрачається швидкість роботи з вінтом, а дані в фоні поступово завантажуються на сервіс. Вихідні коди абсолютно всих своїх проектів, навіть тестових, тепер триматиму в SVN (або чомусь іншому, але з яким можна зручно працювати з-під студії). Коротше кажучи, основна ідея в тому, що на вінті має бути лише копія даних і при потенційній її втраті (буде це крадіжка, чи просто згорить вінт) все можна було легко відновити. Якщо справа йде про якісь суперприватні дані, то тут можна обійтись і якимось носієм типу флешки з шифруванням, бо як правило їх об’єм дуже незначний.

От… Фух, виговорився, ніби трохи полегшало.