Новий Рік це не лише дата масової істерії за ялинками і подарунками та привід зібратися з друзями, але і певна дата, коли прийнято підбивати якісь підсумки, що вельми корисно для аналізу та побудови планів на майбутнє. Додам і свою долю до світової інформаційної ентропії

Якщо оцінювати чисто факти, то це був самий жахливий рік на моїй пам’яті. Ні, чесно. Стільки неприємностей і смутку звалилося на голову (особливо в першій половині 2009-го), скільки не було мабуть і за 5 попередніх років. Рік почався з пограбування квартири, втратою двох фотиків та ноута з купою інформації: перекладів, проектів, тощо… За кілька днів до мого дня народження померла бабуся Ще за кілька днів потому відправили у неоплачувану відпуску, через місяць запропонували назад, але як і більшість чуваків з нашої команди сказав: “та ну нафіг…” Щоправда потім трохи переоцінив свої сили, плюс час був не дуже зручний і таким чином в сумі просидів 4 місяці без роботи. Та все ж я не можу сказати, що у підсумку все було лише погано. Завдяки останньому я побачив речі, які раніше не помічав і, що найважливіше, згадав, що у мене ж колись були вельми і вельми амбіційні мрії. Коли сидиш собі працюєш, стабільно отримуєш зарплатню, дупа в теплі, це заспокоює і притупляє політ мрій, або сильно видозмінює їх. Достаток вбиває слабкодухих, псує підсовує фальшиві цінності. Взимку та влітку я отримав гарні уроки життя в цілій купі аспектів. Так, вони коштували дуже дорого, але здається це було того варте. До мене повернулись мої амбіції (не ті, з якими я жив останні роки, а ті з якими я свого часу школярем поступав до ВУЗу), на шляху попереду розвіявся туман (ох, ну і терниста ж буде дорога, треба буде ламати деякі риси мого характеру, але це той виклик, який приємно кинути незалежно від того чи досягнеш результату). Кінець 2009-го пройшов у спробах вибратись із болота в якому опинився. Болота підступного, іллюзії того, що все гразад, але це було не так. Принаймні для мене. Та я сподіваюсь, що за півроку-рік я вже доберуся до його краю, стану на тверду землю, а в кінці 2010-го буду з радістю рапортувати, що вже бігаю по сонячним рівнинам на своїх чотирьох (вовк я чи не вовк, га?) От з такими думками завершуєтсья для мене цей рік. І залишилась ще одна невелика дрібничка, яку треба буде зібратись силами та пофіксити: в одному з аспектів людського життя мну неабиякий слоупок

Ну а всім, хто випадково це все читатиме – гарних свят і не написвайтесь сильно

Зверніть увагу на:

• Підсумки 2010, погляд на 2011 (0)