Скажені якісь вихідні були, але все ж набагато приємніше бути заклопотаним, аніж не знати що б його таке робити і все в падло ліньки 🙂 Отож, по-перше, мну тепер з формою і “озброєний” – позавчора власний отримав сінай, а вчора кейко-гі та хакаму (правда останню треба буде підрубити, бо довгувата трохи і на стрибку вперед страшнувато на неї наступити та гепнутись) – вони таки пройшли через кордон. Вчора ж була і атестація для наших кендоїстів на 6-й, 5-й та 4-й кю, але мну на 6-й вирішив вчора не здавати… Почекаю до наступного разу. Сподіваюсь я тоді вже буду виконувати необхідні вправи майже ідеально, оскільки мені не сподобалось як виконували вчора їх виконувала більшість атестованих. Здається, що багато хто позабував більшість настанов, які давав Роман впродовж семінару. До речі, сам семінар був цікавим – повідпрацьовували вправи з новачками з інших українських федерацій. Відбіркові виступи чемпіонату на Кубок посла в особистому залку я вчора так і не побачив, бо поїхав на пошту забирати пакунок – це приїхала перша книжка з Amazon.com: “Passage at Arms” Глен Кука (сподіваюсь так само вже потрапила в сервісний центр і CCD-матриця для мого фотика 🙂 ). Спробував її сьогодні вранці проглянути… Важко, блін, читати не на рідній мові 🙁
Сьогодні близько 11-ї прибув до КПІшного спорткомплексу і дізнався, що наші кендоїсти до півфіналу в особовому не дійшли (правда, ані роман, ані Коля в ньому участь не приймали) 🙁 Там же вранці почались відбірні виступи в груповому заліку. Подивився як обидві київські команди програли кендоїстам з Донецьку та Харкова відподвідно і пішов на Шулявку зустрічати друзів, які вирішили подивитись фінал чемпіонату… Повернувшись до спорткомплексу з радістю дізнвся, що обидві наші команди так пройшли до півфіналу… Ну і ми з Растіком та Валдісом далі дивились урочисту частину так би мовити. Кароч, в результаті в командному заліку виграла донецька команда, другими були харків’яни, а третє та четверту місця посіли наші кияни. В особовому залку перші два місця за харків’янами, третє – за донеччанином і четверте не пам’ятаю за ким. Отаке. Сидячи на трибуні мої сусіди помітили декілька недоліків в організації, які я не міг заперечити, але я про них промовчу, бо то вже наші федераційні справи і наступного разу ми обов’язково їх виправимо 😉