Сьогодні на тренуванні по кендо у нас вів Сергій-сенсей з Мукачево. Давно я так не бігав та не захекувався на тренуванні. Сьогодні півтори години промайнули як пара хвилин. Прийшов додому весь мокрий, задні лапи знову(!) в мозолях (я думав, що в мене вже трохи затверділи ступні), але відчуття після того словами не передати… Здавалося, що в світі нема нічого, що мені не під силу. Обожнюю кендо.

P.S. Після турніру на кубок посла до нас одразу прийшло декілька новачків… Не рахував, але чоловік 6-8 було. Причому половина вже частоково зі збруєю одразу: з кейко-гі та хакамами.

P.P.S. Завтра святкуємо ДР у Растіка і завтра ж під вечір тренування з японцем. Як би то встигнути одним задом в обидва місця, причому так, щоб припертись в друге вчасно і не в стані алкогольного сп’яніння…