Вчора у мене відбулась просто казкова історія з Кредобанком. Було раніше відділення на Лівобережці в якому кілька років обслуговувався мій ФОП рахунок. Там працювала менеджер Олена. В ті чудові часи всі питання вирішувались просто. Я б навіть сказав непомітно для мене. Ну треба, припустимо, якась довідка англійською – дзвониш у відділення, описуєш що треба, приходиш за годину-дві, забраєш не очікуючи в черзі.
Потім Олена зникла. Насправді скоріше за все пішла на підвищення, що було б цілком логічно. Але для мене вона саме "зникла", бо відділення повернулось до мене дупою. Замовити довідку по телефону? Забудь! Чекай годину в черзі. Якісь нетривіальні операції з грошима? Несіть оригінал ІПН, копія не підходить. Виписку з депозиту? Ми такого не робим: ні англійської, ні української версії цієї довідки немає. Ми не можемо поставити на таку довідку номер виписки, а отже і штамп банку. Що не візит – чергова проблема. Я вже почав шукати інші банки де можна було б відкрити рахунок.
Але вчора був просто апофігєй. Відділення на Лівобережці недавно закрилося і довелося їхати у найближче – на Дарницькій площі. На мій подив і радість там була вона. Олена. Але там була черга, тому довелося йти до іншого "манагера". І тут почалося...
– Мені потрібна довідка з рухом по рахунках ФОП за останні 6 місяців та залишки. На англійській мові.
– Виписку зробити не можемо, тільки залишки.
– Ну робіть принаймні залишки (сам думаю: ну ок, руху там все одно не було)
... щось клацає ...
– Так у вас тут 0 грн. кільканадцять копійок
... офігіваю ...
– Ну якби нє. На ФОП рахунках там точно не нуль.
– А... Вам по ФОП треба? Ми такі взагалі англійською не робимо.
– Я такі брав останні три роки мінімум. Підіть спитайте у Олени (киваю в протилежний бік залу).
– Ми на таку довідку не можемо поставити "ісходящій" номер.
... ще дві хвилини прерикань ...
– Ну раз вам там щось робили, то ідіть і питайте. А я на себе не можу взяти таку відповідальність.
Думаєте чувак подзвонив комусь і спитав чи можна? Відірвав дупу пройтись 10 метрів спитати? Нє! У нього все добре і взагалі він зайнята людина – важко працює.
Стаю в чергу до Олени. За кілька хвилин вона вже друкує мої довідки. Англійською. З розбивкою по місяцях. Паралельно розпитую про те чи можна заводити валюту на ФОП виключно по інвойсках. До речі, можна, але треба приносити оригінали інвойсів, а в день зарахування писати в банк, що очікується платіж по інвойсу.
І вишенька на торті. Питаю чи можна в теорії зробити виписку по депозитам. Клац-клац, повертає монітор. Автоматично згенерована довідка. Із сумами депозитів. Англійською. З місцем під банківський бланк, на якому має бути проставлений вихідний номер.
Олена – молодець. Олена не притаскує дупцю на роботу вранці і відносить додому ввечрі та вважає, що вона тєжко працює. Нє. Олена вирішує мої проблеми. І це єдина річ, яка має значення. Мені все одно працює вона вісім годин, чи шість, чи дві. Мені потрібні були виписки і вирішити пару інших питань – я їх вирішив. Алілуя! Будь як Олена.
Скоро на Лівобережці відкривається нове відділення Кредобанку. Мені здається я знаю хто буде його начальником, або принаймні організовувати роботу нового відділення. І щось мені підказкє, що і з доходами у неї все добре. А чуваки, які мали мені мізки що в старому відділенні, що на Дарницькій площі скоріше за все так і будуть сидіти там роками. Якщо їх ще не звільнять, звісно. А винуватий в цьому буде або "тупий" начальник, або президент.
Тому коли українців титулують як працелюбну національність у мене трохи починає дьоргатись око. Ну і ще одне тематичне чтиво на цю тему хто ще не бачив: