Щось знову давненько я тут не писав, хоч і багато про що хотілося б поговорити і поділитись. Але замість вечірньої/вихідневої писанини в блозі я обирав прогулянки чи (якщо таки сидів за компом) власні пет-проекти. Сьогодні ж вирішив трохи відпочити від дизайнерства-кодингу і таки викласти свої думки на електронний папір. Нещодавно минуло рівно 3 роки як мну працює в MD. З них вже цілих півтора я не займаюсь програмуванням, а пізнаю примудрощі управління проектами. Поділитись своїми…

Похвастаюся: нещодавно мну з Амазону прийшли перші два томики коміксів з Немі (англомовні, не норвезькі 🙂 ). Мені завжди здавалося, що він дуже популярний тому, що багато людей знаходять в її персонажі принаймні частинку себе: людину, яка так і не виросла, дуже безпосередню та все ще здатну дивуватись красі й таємницям світу. І як твердить у передмові першого тому автор Лісе Мюре (Lise Myhre) саме це було її метою. Немі. Майже десять років минуло з тої пори, коли…

На цих довгих чотириденних вихідних відбувся вже п’ятий і останній фестиваль у першому циклі “Трипільське коло”. Цього разу він був присвячений всім стихіям одночасно. Як завжди чудово проведений час в колі друзів. Погода цього року радувала сонцем. Навіть занадто – я б волів короткочасних дощиків, щоб хоч пил прибивали – інколи курява стояла на заздрість туману. Тому доводилось постійно рятуватись щоденними кількагодинними походами на Дніпро, аби хоч трохи охолонути, завдяки чому за всі чотири дня присутності ми…

Дійшла черга до наступної невеликої партії фото. В минулому році я вже виклав фото з нашого травневого кримського походу і там же я згадував, що останній день ми провели в Севастополі у своїх друзів Маринки та Тьоми. Однією з частин культпрограми була екскурсія на катері по мальовничій севастопольській бухті, де моє хлопчаче серце відтягнулося вдосталь навитріщавшись на пришвартовані там сталеві велетні – крейсери, фрегати, сторожові кораблі, корвети, субмарини, тощо. Звісно, більшість з них належать росіянам 🙁 Під катом…

Як і обіцяв, починаю потроху обробляти та викладати минулорічні фото. Першою в списку буде одноденна вилазка в Кам’янець-Подільський на травневі свята. З погодою тоді неймовірно пощастило і людей на диво небагато було (як виявилося потім, всі просто були в Хотині на “Битві Націй”, але це вже інша історія). Фоток самого замку я робив не так багато, оскільки з яких вже ракурсів його тільки не фоткали… Зате є купа світлин з обходу старого міста по периметру…

На жаль, більшість моїх зацікавлень і пов’язана з ними продуктивність дуже сильно залежать від куражу. Тобто коли є щось нове, то це цікаво, це виклик, цим хочеться займатись хоч 24 години на добу. Але проходить час, ефект новизни дещо втрачається і натхнення зникає. І як я не намагався роками цього змінити – поки не виходить. На жаль, не виключенням є і фотографія. Як я не поривався зробити її своєю звичкою і фоткати щодня – з того ще…

Не так давно почав читати одну цікаву книжку – “Pragmatic Thinking & Learning” (“Прагматичне мислення та навчання”) від видавництва “The Pragmatic Bookshelf”. Здебільшого орієнтовано на програмістів (інженерів), але там є багато нестандартних (з мого досвіду) думок, які можуть бути цікаві й іншим. Вони то перетікають одна в одну, то здаються слабо пов’язаними, але я спробую виділити основне. Лейтмотив книги полягає в тому, що людський мозок – дуже потужний інструмент (капітан Очевидність, ага), але ми недостатньо ефективно ним…