В суботу я здійснив геройський вчинок і вперше потрапив на виступ ансаблю в якому грає Jolly Roger без запізнень. Грали вони традиційно багато класики (мну нарешті почув Гріга в їх виконанні – дуже сподобалось) та саундтреків до відомих радянських фільмів. Але цього разу у них для мене (і не лише для мене) був припасений сюрприз: Андрюха (все той же Роджер, на відео нижче він крайній зліва) кілька тижнів витратив на те, аби розписати партитуру Canta Per Me…

Моє знайомство із сабжевим гуртом відбувалося як мінімум в три етапи: спочатку хтось розшарив відик на їх пісню “Girl Anachronism” у FriendFeed’і, мну подивився, подумав: “Крейзі” (в гарному сенсі). Причому що музика, що сам кліп, і… забив. Потім під час святкування Нового Року мені Роджер включив цей само трек (аудіоверсію). Я одразу згадав, що це щось знайоме, ми погуглили і знайшли кліп. Подивились знову. “Клас!” подумалося мені (іншим мабуть теж) і… знову забив. А на…

Ех, і все-таки я потрапив туди на вихідних і аніскілечки не жалкую. Нещодавно якраз прокинувся, бо вранці лише ліг відсипатись після безсонної ночі. Вцілому фест пройшов вельми гарно, хоч і не без косяків у організації (із-за чого фактично другий день вийшов догори дригом). За ці вихідні мну встиг відкрити для себе Crematory та Graveworm, цього разу насолодитися повним виступом Kreator, зірвати голос на Epica, добити його остаточно на Ensiferum, почути легенду хеві Motorhead, побачити і послухати…

А я люблю Стрічати з мавками світанок, Гойдатися з русалками на вербі І з очеретом гомоніти у журбі. Тут вітер замітає слід І в добру путь ведуть Сонце і Зоря, Коли почуєш пісню з поля – то є я! Тінь Сонця – Дорога в ліс Останні пару тижнів завдяки своїм друзям мав змогу таки трохи пофоткати, а то в мене вже починалася ломка із-за відсутності нормального цифрового фотика 🙂 Так що найближчим часом потроху викладатиму те, що наклацав за…

Давно щось про музику не писав. Чи це мені так здається? Як би то не було, сьогодні хочу поділитись однією цікавинкою, про яку просто не можу промовчати. Вже стільки минуло часу з появи першої метал-опери Avantasia від Тобіаса Саммета, але не дивлячись на її успіх аналогічні проекти не почали створюватись як гриби після дощу. Я фактично можу пригадати лише російський “Ельфійський рукопис”, та він практично в усьому віддає вторинністю і в плюси можна записати лише те,…

Сьогодні десь так по обіді Твітер (точніше зафоловлена мною його частина 🙂 ) розгудівся відносно тернопільского гурту “Los Colorados”. Я довго опирався бажанню поцікавитись що воно таке, але коли кількість коментарів перейшла певну межу, моя допитливість перемогла і я погуглив по назві. Те, що я знайшов виявилося вельми цікавим і, що найголовніше, дуже веселим панк-роком. Вони самі, правда, називають себе роком алкогольним і щось в тому таки є та не в тім суть. Настрій прослуховування піднімає неймовірно. Так…

Нещодавно суто випадково набрів у френдстрічці в ком’юніті thewolfpack прикольну відеонарізку з вовками. Але найбільше з неї запам’яталася музика: пісня The Voice у виконанні гурту Celtic Woman (а я до кельтської музики маю неабияку слабкість). До речі, сама пісня як можна прочитати по посиланню вище була переможницею Євробачення у 1996-му році і це лише її кавер. Сам гурт представляє собою п’ять виконавиць: вокалісток Клое Егнью (Chlo? Agnew), Лінн Хіларі (Lynn Hilary), Ліза Келлі…