У світлі того, що наступний місяць (а може і весь рік, чого дуже і дуже хотілося б) обіцяє бути багатим на подорожі, а відповідно і на фотографії вирішив зібратись духом та перебрати-повикладати фотки з минулорічних подорожей та походів. Так що начувайтесь 😛 Першим в списку викладеного буде наш травневий похід Крим. Компанія чотирьох лосів (Веселий роджер, Фер, По та мну) завантажена тушонкою по самі помідори тоді намахала нефігову купу кілометрів (це навіть якщо не рахувати підйомів на…

З трьох днів, які йшов фестиваль мну був тільки на перших двох і то епізодично, тому розповідь буде не сильно довга. В п’ятницю мну сходив на прем’єрний показ повнометражки “Зникнення Харухі Судзумії” в Кінопанорамі. Пішов, хоч я і не фанат Харухі (про що вже якось писав), але підкупили українські саби від Світанкової. Це фактично перший офіційний реліз аніме з українськими сабами, подія ледь не історична, враховуючи, що чи то від принципового несприйняття українського, чи…

Сьогодні після місячної перерви знову сходив на тренування по верховій їзді. Спочатку я мав кататись на Тумані, але ця ледача зараза сьогодні мене взагалі ігнорувала (хоч це мій улюбленець, але я йому ще пригадаю… 😈 ), тому довелося кататись на Диску. Диск – це просто казка. Хід плавний (щоправда інохідна рись штука вельми дивна), галоп навіть на досить великій швидкості надзвичайно приємний – з сідла не вилітаєш – і якби мене не інструктували тримати середній темп, то я б залюбки дав…

І ще трохи похвастаюсь раз уже руки і до блогу дійшли… 🙂 Я ж тут час від часу коли є можливість на вихідних ходжу на заняття по верховій їзді, задоволений як слон. Промчатись галопом верхи на живій істоті, зі своїм характером та поведінкою – це щось фантастичне. На останньому тренуванні пару тижнів тому мій інструктор навіть пофоткав мну, так що ось пруфпіки. Конячку, до речі, звуть Корнет. Він дуже компанійський, не любить їздити сам або спередуи колонни, тому…

Нарешті у мене з’явився час та натхнення перебрати та викласти фотки, які я наклацав ще на травневі свята. За той тиждень у мене здається було чотири вилазки/поїздки і ось нижче перша з них. На жаль, в нашому білоцерківському парку “Олександрія” я був у будній день, тому сфоткати найгарніші місця типу руїн та китайського місточка без людей не вдалося, а оскільки я в той день ще витягнув на цю прогулку батьків, то і до Палієвої…

Тепер розповім трохи про другий пункт моїх суботніх пригод (хоча в хронологічному порядку він був перший). У подорожі до села Копачів Обухівського району, коло якого власне і розташовано “Парк Київська Русь”, і півдня лазання по ньому компанію мені склали RST зі своєю одногрупницею, які, на щастя, були більш пристосованими до вилазки в суботу порівняно зі мною, бо я поспіхом вискакуючи з дому геть забув і парасольку, і пончо (плащ-палатку), тому вони мене двічі рятували від зливи:…

Якась у мене вже погана традиція стала, що наступний день після дня, що приносить масу позитиву, завжди виявляється вельми похмурим. Вчора на роботі ввечері повеселились досхочу, а сьогодні практично на рівному місці день з самого ранку був не дуже, хоч нічого такого і не відбулось. Вранці з другом були заклопотані закупкою харчів на завтрашню вилазку, тому не особливо переймався поганим настроєм, але потім, коли все було зроблено мну вирішив прогулятись Києвом (я завбачливо вибрав той рюкзак,…