Сьогодні на тренуванні по кендо у нас вів Сергій-сенсей з Мукачево. Давно я так не бігав та не захекувався на тренуванні. Сьогодні півтори години промайнули як пара хвилин. Прийшов додому весь мокрий, задні лапи знову(!) в мозолях (я думав, що в мене вже трохи затверділи ступні), але відчуття після того словами не передати… Здавалося, що в світі нема нічого, що мені не під силу. Обожнюю кендо. P.S. Після турніру на кубок посла до нас одразу…

Цікава штука пробігла в блозі на Хабрахабрі: “10 привычек, быстрее всего приводящие к бедности“. Маленька витримка звідти (для затравки): Чувство сожаления по отношению к себе. Настроенные на бедность люди жалеют себя и полагают, что быть богатым им не предначертано судьбой. Кто-то жалеет себя за то, что родилась женщиной (потому что у мужчин больше возможностей), кто-то жалеет себя за полную фигуру (потому что стройные люди получают лучшие рабочие места), кто-то оплакивает свой рост, национальность, цвет кожи, религию…

Знайшов досить таки цікавий сервіс онлайн обробки фотографій та картинок: [Big Huge Labs](http://bighugelabs.com/) 🙂 Фотки туди для обробки можна завантажувати як через звичайний ХТТП, так і можна його поєднати з [Флікром](http://flickr.com/) та [Фотобакетом](http://photobucket.com/) і брати інфу звідти напряму. Звісно, ці всі речі можна зробити і локально за допомогою певних засобів, але це все займає час, а для ледачих є цей сервіс, що довзволяє нашвидкоруч парою кліків зробити речі…

Наскільки мені не подобається серіал “Друзі” настільки ж я починаю обожнювати серіал “Джоі”. Скачали осьо нещодавно в українському перекладі та кожного вечора з сусідами дивимся по декілька серій. Я давненько так не реготав, а деякі речі можна в цитатник просто заносити. Рекомендую.…

Отож, звістую: достака останньої партії у вигляді двох книг зайняла близько 20 днів, причому можливо їх доставили б і раніше, якби не проблеми на таможні у зв’язку з виборами. Отож мну став щасливим власником книг: “The Shambhala Guide to Kendo: Its Philosophy, History, and Spiritual Dimension” та “Kendo: The Definitive Guide”. Проглянув по діагоналі і зрозумів, що мну просто не звик читати худ. літ. агліцькою (я вже згадував як я читав першу сторінку “Passage at…

Скажені якісь вихідні були, але все ж набагато приємніше бути заклопотаним, аніж не знати що б його таке робити і все в падло ліньки 🙂 Отож, по-перше, мну тепер з формою і “озброєний” – позавчора власний отримав сінай, а вчора кейко-гі та хакаму (правда останню треба буде підрубити, бо довгувата трохи і на стрибку вперед страшнувато на неї наступити та гепнутись) – вони таки пройшли через кордон. Вчора ж була і атестація для наших кендоїстів на 6-й, 5-й та…

Гм… Перше враження після того як я приїхав в кінотеатр було: “Якого біса тут стільки народу?”. Потім згадав, що перед першим показом мала бути церемонія відкриття фестивалю. От на її шматок я, здається, і попав. Коли запустили в зал нам ще зачитали пару промов (посол Кореї такий смішний 🙂 ) і нарешті включили кіно… Кім Кі-Дук, “Час”. Враження від картини двоякі і одразу скажу, що до топових фільмів я б його не відніс. Перша половина, може навіть дві…