Вирішення проблем як мірило економічної успішності. Як треба і як не треба працювати з клієнтами на прикладі пригод з банком.…
Тарифне питання, підприємництво і освіта
Час від часу в розмовах чи то з друзями, чи то з родиною розмова спливає за життя в його земних проявах: високих тарифах та цінах, маленьких зарплатах та поганій владі і все таке. Типові кухонні розмови, одним словом. Я вже трохи підзамахався повторювати все по кілька разів, тому вирішив звести свій погляд на цю тему в одному місці. І, здається, я чи не вперше писатиму щось про політику і економіку (хоча я, звісно ж, і близько не є експертом в цих питаннях 🙂 )
Далі тут можливо будуть для когось написані неприємні речі так як я їх бачу зі своєї дзвонарні: я працюю в ІТ галузі, мої прибутки здебільшого прив’язані до валюти, оскільки я є експортером послуг на західний ринок. Мені
Революція очолювана АйТішниками? Чому б ні?
Перепрошую за “жовтий” заголовок, просто трохи замріявся… 🙂 Взагалі кажучи, з одного боку вся калатнеча навколо ПростоПринт (хронологія подій: раз, два, три, чотири) нічим особливим не відрізняється, адже вони не перші хто відчув на собі “покращення життя вже сьогодні”. Різниця лише в тому, що і сам власник сервісу і його оточення розуміють принципи роботи з інтернет-медіа. Тому у них може реально вдатися підняти якусь хвилю, яка і так назріває у світлі останніх “реформ”. А взагалі в політиці…
Карпати 2010: Свидовець, Петрос та Говерла
В неділю мну повернувся із чергового походу. Цього року в мене їх вже було два, сподіваюсь традиція продовжиться і в наступному 🙂 Так як Чорногірський хребет ми вже пройшли в 2007-му, то цього разу для подорожі був вибраний Свидовецький. Гори там низькіші і не такі колоритні, але які ж там озера… ^_^ Цього разу з різних причин йшли з провідником. Окрім того, що він чудово знав ті місця і ми завжди знали куди йти, з нас було знято…
"Парк Київська Русь"
Тепер розповім трохи про другий пункт моїх суботніх пригод (хоча в хронологічному порядку він був перший). У подорожі до села Копачів Обухівського району, коло якого власне і розташовано “Парк Київська Русь”, і півдня лазання по ньому компанію мені склали RST зі своєю одногрупницею, які, на щастя, були більш пристосованими до вилазки в суботу порівняно зі мною, бо я поспіхом вискакуючи з дому геть забув і парасольку, і пончо (плащ-палатку), тому вони мене двічі рятували від зливи:…